4. Прочитай словосполучення. Випиши їх у дві колонки. У першу – ті, які доцільно використати у художньому мовленні, а в другу – у науковому. Свою думку обґрунтуй.

а) Листя невеликого розміру, маленькі листочки;

квітки дзвоникоподібної форми, квіточки-дзвіночки;

височезне дерево, висота дерева 5 м;

квітка жовтого кольору, жовтенька квіточка;

б) Пухнасте хутро, пухнаста шубка;

свійська тварина, улюблена тваринка.

Особливе місце аналітичні вправи займали в підготовчій роботі до написання переказів, складання власних висловлювань, а також під час їх аналізу, коли школярі мали змогу порівняти різні варіанти текстів, виявити допущені помилки та недоліки, спробувати їх усунути.

Аналітико-конструктивні вправи містили завдання на побудову словосполучень, речень, міні-текстів із попереднім аналізом запропонованого мовного матеріалу; потребували застосування знань про ознаки текстів різних стилів, елементарні стилістичні норми. В основі таких вправ були стилістичний експеримент, редагування й удосконалення висловлювань різних типів і стилів.

Вправи на стилістичний експеримент були спрямовані на порівняння синонімічних мовних одиниць за емоційно-експресивним забарвленням, стилістичною функцією. У процесі їх виконання передбачалися вибір й обґрунтування найбільш доречного варіанту для певного контексту.

В експериментальному навчанні застосовувалися різноманітні види вправ на стилістичний експеримент. Так, в основі вправ, які використовувалися під час засвоєння дітьми закономірностей функціонування слів із емоційно забарвленими суфіксами у текстах розмовного і художнього стилів, ненормативності їх уживання в науковому тексті та сприяли більш осмисленому, доречному їх використанню у власному мовленні, була підстановка, порівняння синонімічних нейтральних та емоційно забарвлених мовних одиниць (слів, словосполучень, речень), вибір найдоцільнішого варіанту:

1. Порівняй значення запропонованих у дужках слів. Добери і встав найбільш влучне з них у речення. Свою думку обґрунтуй.

   1. У вовка ... (хвіст, хвостище, хвостик).

   2. У білочки ... (вуха, вушка, вушища).

   3. У їжачка ... (очі, оченятка, очиська).

2. Прочитай і порівняй речення. Яку недоречність ти помітив? У яких реченнях є невідповідність між іменниками та прикметниками, які їх характеризують? Який варіант слід використати. Чому? З обраних тобою речень склади художній текст. Добери до нього заголовок.

1. Над землею пливли біленькі пухнасті хмари. – Над землею пливли біленькі пухнасті хмаринки.

2. Повівав легенький весняний вітрище. – Повівав легенький весняний вітерець.

3. Десь поблизу невгамовно виводив свою чарівну пісеньку маленький соловейко. – Десь поблизу невгамовно виводив свою чарівну пісеньку маленький соловей.

4. Світило ласкаве сонце. – Світило ласкаве сонечко.

5. Був чудовий квітневий день. – Був чудовий квітневий деньок.

3. Прочитай текст. Визнач його мету. Скажи, який це текст – художній чи науковий. Спиши, вибираючи з дужок слова, які відповідають меті художнього мовлення. Поясни, якого значення словам надають суфікси.

У зеленій (траві, травичці) сховалася (гарна, гарненька) (кульбаба, кульбабка). (Голова, голівка) квіточки – у (білій, біленькій) пухнастій (шапці, шапочці). Зірвеш обережно її, дмухнеш – і понесе (вітер, вітерець) (малі, малесенькі) парашутики з (насінням, насіннячком). Де сяде такий парашутик, нова (кульбаба, кульбабка) виросте! (За О.Копиленком).

Головна цінність таких вправ полягає в усвідомленні ролі емоційно забарвлених слів у мовленні, зосередженні уваги школярів на тому, які семантичні та стилістичні зміщення відбуваються у висловлюванні в результаті підстановки, заміни слів із емоційно забарвленими суфіксами, виборі найдоречнішого варіанту.

Вправи на редагування й удосконалення окремих речень і текстів ми розглядали як один із ефективних засобів стилістичної роботи. Мета їх застосування полягала у «відпрацюванні операцій, що сприяють реалізації четвертої фази мовленнєвої діяльності – контролю (порівняння задуму із здобутим результатом) [Бадер. Розвиток зв. мовл, с. 62]», у формуванні в учнів критичного ставлення до власного мовлення, вихованні стилістичної зіркості та грамотності, розвитку мовного чуття молодших школярів. У процесі експериментального навчання вправи на редагування найчастіше використовувались на уроках розвитку мовлення, а також уроках узагальнення та систематизації набутих знань з мови, тоді, коли учні вже засвоїли необхідні мовні та мовленнєві знання. Матеріалом для них були як спеціально деформовані речення та тексти, так і власні висловлювання учнів, творчі роботи однокласників. Завдання таких вправ були спрямовані на:

а) знаходження й усунення мовних одиниць, які не відповідають меті та завданням, стилю мовлення, або заміну їх іншими синонімічними:

1. Прочитай текст. Подумай, автор мав намір живописно розказати про перший місяць осені чи точно, науково передати його ознаки. Які речення не відповідають його наміру? Як би ти поліпшив науковий текст?

Вересень – перший місяць осені. Його характерними ознаками є скорочення світлового дня, збільшення опадів у вигляді дощу, зниження температури повітря. У цей час спостерігаються зміни у тваринному та рослинному світі. Комахи ховаються у затишні місця, дикі звірі посилено харчуються, накопичують запаси жиру. На південь відлітають птахи. Кружляючи в повітрі, немов різнокольорові метелики, тихо опадають перші листочки. Яскравим, розкішним килимом вони вкривають землю.

2. Прочитай текст. Спиши, замінивши виділені слова іншими так, щоб було зрозуміло, що автор ставиться до дівчинки та тваринки з прихильністю, співчуттям.

У живому куточку жив заєць. Наталочка знайшла його в лісі. Мала тварина лежала під кущем калини зовсім знесилена. І дівчина принесла його до школи. Спочатку сірий усього боявся, а потім звик. Коли заєць видужає, Наталя віднесе його до лісу.

3. Прочитай текст. Визнач, який він – науковий, художній чи розмовний? Чи є в ньому слова, які вжито недоречно? Спробуй замінити їх такими, що більше відповідають змісту. Свою думку обґрунтуй.

Був легенький морозище. Світило сонце. Раптом насунула величезна хмарка і закрила півнеба. Подув сильний вітерець. Посипав густий лапатий сніжок.

б) усунення повторень, зайвих фактів, неточності, двозначності висловленого тощо:

1. Прочитай текст. Визнач його тип. Який недолік помітив у тексті? Відредагуй текст, замінивши слово, що повторюється, близькими за значенням або займенниками.

Дятла часто називають невтомним трударем. Адже дятел працює з ранку до ночі. У лісі ми часто чуємо стукіт дятла. Своїм широким міцним дзьобом дятел видовбує з-під кори дерев личинки шкідливих комах. Цим дятли допомагають лісовим деревам. Тому й називають дятла маленьким санітаром лісу. Недаремно ж у дятла на голові немов намальована невеличка червона шапочка.

2. Попрацюйте в парах. Прочитайте речення, які придумав Незнайко. Подумайте та обговоріть, чому Всезнайко, прочитавши речення, посміхнувся та порадив Незнайкові їх виправити. Допоможіть хлопчику відредагувати речення.

1. Зранку прийшов Коля з сіреньким котиком, який вчиться зі мною в одному класі. 2. Бабуся сиділа та в’язала у кріслі, а біля її примостився задоволений Мурчик. 3. Раптом книжка впала на підлогу, яка лежала на столі.

Наведені зразки вправ на редагування й удосконалення текстів дозволяли нам перевірити рівень засвоєння учнями елементарних знань про стилістичні засоби мови – розуміння їх значень, функцій, особливостей уживання у текстах різних типів і стилів; сприяли запобіганню у подальшому стилістичних помилок у власних висловлюваннях учнів.

Значне місце в експериментальному навчанні в рамках оперативного методу займали вправи конструктивного характеру, які сприяли формуванню умінь і навичок свідомої мовленнєвої діяльності учнів, умотивованому вживанню стилістично забарвлених й емоційно-оцінних, експресивних засобів для вираження думки. Вони були пов’язані з різного роду змінами, перетвореннями вихідного матеріалу. До таких вправ були віднесені вправи на конструювання та переконструювання (трансформацію) словосполучень, речень, міні-текстів (за зразком і без нього) із певною стилістичною установкою.

Вправи на стилістичне конструювання сприяли розвитку мовного чуття, дару слова учнів, виробленню вміння добирати мовний матеріал для складання речень і текстів відповідно до їх змісту та стильового забарвлення, компонувати тексти різних типів і стилів.

Нижче наведені приклади вправ на стилістичне конструювання, що використовувалися у нашому формувальному експерименті.

Осмисленому використанню стилістично забарвлених речень у мовленні сприяли вправи на стилістичне конструювання такого типу: