1. Прочитай вірш Грицька Бойка.

Говорушки Клава й Мила

На уроках говорили,

А на зборах – навпаки:

Червоніли і мовчали,

Наче в рот води набрали,

Прикусили язики.

• Скажи, які незвичні вирази ти помітив у вірші. Що вони означають?

• Чи можна вважати їх синонімами? Поміркуй, з якою метою автор використав їх у вірші та ще й поряд з синонімічним словом мовчали. (За допомогою вчителя діти роблять висновок, що вислови вживаються, щоб уточнити, підсилити сказане раніше за допомогою неемоційного слова мовчати, влучно передати ставлення автора до зображуваного, надати йому емоційну оцінку з відтінком глузливості, іронії).

• Які ще влучні українські народні вислови ти знаєш? Поясни їх значення.

• Скажи, чи будуть доречні такі вислови в науковому мовленні? Для якого мовлення вони характерні? Кому їх можна говорити?

У процесі виконання вище наведеної вправи учні не тільки розкривали значення вжитих фразеологічних словосполучень, а й осмислювали особливості їх використання у мовленні.

2. Прочитай, як переказав українську народну казку першокласник Василько. Скажи, як вона називається? Знайди в ній слова, близькі за значенням. Поясни їх роль у тексті.

Ішов дід лісом та й загубив рукавичку. Прибігла Мишка і стала в рукавичці жити. За нею приплигала Жабка і теж поселилася в рукавичці. Потім пристрибав Зайчик і стало їх троє. Прийшла до рукавички Лисичка. Стало їх четверо. Потім присунув Вовк. Він теж поселився в рукавичці. Аж ось причвалав Ведмідь. А йому вже місця в рукавичці й немає.

Для того, щоб учні усвідомили відтінки у значенні використаних у тексті близьких за значенням слів, їх роль у мовленні, учитель пропонував відповісти на такі запитання:

• Які слова хлопчик використав, щоб описати, як пересуваються звірі?

• Чому Василько, говорячи про Мишку, вжив слово прибігла?

• Чому про Жабку сказано приплигала, а про Зайця пристрибав?

• Яке слово хлопчик використав, розказуючи про Вовка? Як ти його розумієш?

• Як пересувається Ведмідь? Чи можна сказати, що він прибіг? Яке слово вжив хлопчик?

• Скажи, чи можна назвати такі слова, близькими за значенням. З якою метою вони використовуються в мовленні? Яка їх роль у нашому тексті? (Учням пропонувалося ще раз перечитати переказ казки, замінивши вжиті слова на повторюване прийшов (ла), та зробити висновок).

3. А) Прочитай текст. Визнач, який це текст – опис чи розповідь? Про що в ньому розповідається?

Тетянка розгорнула зелену травичку – і побачила безліч дрібних комашок. На землі метушилися крихітні мурашки. На стеблинці повзали маленькі сонечка, мікроскопічні жучки. А навколо стрибали непосидючі коники-стрибунці!

б) Знайди в тексті слова, які вказують на розміри комах. Скажи, до якої частини мови вони належать. Чи є вони синонімами? Поясни їх значення та спробуй розташувати в порядку зростання ознаки (від найменшого до найбільшого розміру).

Щоб учні правильно виконали завдання, у процесі бесіди з’ясувалося, що всі прикметники вказують на невеличкий розмір комах, але відрізняються відтінками у значенні: маленький – невеличкий за розміром, величиною; дрібний – маленький за розміром, величиною; крихітний – дуже маленький за розміром, величиною; малесенький; мікроскопічний – вкрай малий, незначний за розміром, величиною; такий, що ледь видно; манюсінький.

І тільки потім учням пропонувалося розмістити їх у порядку збільшення ознаки – від найменшого до найбільшого розміру (мікроскопічний – крихітний – дрібний – маленький).

Метою використання вправ такого типу було формування в учнів уміння

відчувати смислові, емоційно-експресивні відтінки синонімів; усвідомлення їх ролі у мовленні (уникнення одноманітності, повторень; точне, яскраве зображення предметів, явищ, процесів дійсності).

Під час виконання аналітичних вправ, зразок яких подано нижче, учні привчалися розрізняти синонімічні синтаксичні конструкції (стилістично забарвлені словосполучення або речення) та диференціювати їх з огляду на мету і сферу вживання.