Типологія стилістичних вправ відповідно до етапів експериментального навчання

Етап	Мета	Типи стилістичних вправ за змістом програмового матеріалу та характером мисленнєво-мовленнєвих операцій
		Власне стилістичні	Синтаксично-стилістичні	Лексико- Стилістичні	Морфолого- стилістичні
Пізнавально-аналітичний	Сприймання й осмислення мовних знань у функціонально-стилістичному аспекті	Усні: спостере-ження над текстами різних типів і стилів, їх аналіз, зістав-лення, порів-няння	Усні: спостереження за роллю та вживан-ням стилістично за-барвлених словоспо-лучень, різних за метою висловлюван-ня та інтонацією речень у текстах роз-мовного, художнього, наукового стилів	Усні: спостереження за особливостями вживання та роллю лексичних оди-ниць (багатозначних слів, з прямим і переносним значеннями, синонімів, антонімів тощо) у текстах різних типів, стилів, жан-рів; аналіз їх стилістичних значень, відтінків	Усні: спостереження за смисловими, емоційно-експресивними відтінками засобів словотвору, їх аналіз, порівняння, зістав-лення; спостереження за особливостями функціону-вання та роллю морфоло-гічних одиниць (слів з емоційно забарвленими суфіксами, виучуваних частин мови, їх окремих категорій та форм) у текстах різних типів і стилів із застосуванням аналізу, порівняння, зістав-лення
Операційно-тренувальний	Формування й удосконалення первинних умінь і навичок використо- вувати здобуті знання на практиці	Усні та пись-мові: переказ текстів різних типів із дотри-манням стильо-вої єдності; конструювання, переконструю-вання, редагу-вання, удоско-налення текстів різних типів і стилів	Усні та письмові: конструювання син-таксичних одиниць (словосполучень, ре-чень) певного стилю; переконструювання синтаксичних оди-ниць одного типу або стилю в інший; до-речне використання стилістично забарв-лених синтаксичних засобів у власному мовленні, редагуван-ня текстів (заміна, усунення синтаксич-них одиниць іншого стилю тощо)	Усні та письмові: вибір із ряду запропонованих і самостійний добір лексич-них одиниць з ураху-ванням змісту, мети та сфери мовлення (із засто-суванням стилістичного експерименту); творчі зав-дання конструктивного характеру на доцільне вживання лексичних засо-бів у власному мовленні; аналіз й усунення лек-сико-стилістичних поми-лок; редагування речень і текстів (заміна недоречно вжитих слів, невиправ-даних повторів тощо)	Усні та письмові: утво-рення слів із стилістично забарвленими суфіксами та префіксами, доцільне вжи-вання їх у власному мовленні; стилістичний експеримент, стилістичне конструювання, редагуван-ня, удосконалення речень та текстів різних типів і стилів з огляду на мотиво-ване вживання в них мор-фологічних одиниць; аналіз і виправлення морфолого-стилістичних помилок
Продуктивно-творчий	Формування й удосконалення умінь створювати власні висловлювання різних типів і стилів	на продукування текстів різних типів і стилів (складання розповідей, описів, міркувань, казок, загадок, написання листів, привітання, запрошення, оголошення тощо)

Так, на першому (пізнавально-аналітичному) етапі, метою якого було сприймання й осмислення мовних знань у функціонально-стилістичному аспекті, учням пропонувалися вправи на спостереження та елементарний аналіз, порівняння текстів різних типів і стилів, виявлення їх істотних ознак; знаходження окремих мовностилістичних одиниць, з’ясування їх ролі та закономірностей функціонування у мовленні тощо.

Для ознайомлення учнів з особливостями функціонування числівників у текстах наукового і художнього стилів використовувалася вправа, в основі якої був прийом порівняння. Метою виконання вправи було усвідомлення учнями, що числівники використовуються здебільшого в науковому мовленні з метою передати точні відомості про явища, предмети, їх розміри, кількість тощо, у художньому – їх вживання є обмеженим і не завжди доцільним.

1. Прочитай тексти. Про що в них розповідається? Визнач, який із них науковий, а який – художній. Чому ти так думаєш? Які слова використав автор другого тексту, щоб передати красу квіточки? З чим він її порівнює?

а) Мак – однорічна рослина 20-50 сантиметрів заввишки. Листки роздільні. Квітки яскраво-червоні, великі – 3-5 сантиметрів у діаметрі. Цвіте у травні-липні. Росте на полях, схилах, уздовж доріг по всій території України, найчастіше в західних лісостепових і степових районах, у Криму. В Україні налічують 11 видів маку.

б) Мак – чудова квіточка! У нього зеленаве високе стебельце, як соломинка. А пелюсточки, мов маленькі язички полум’я, ніжні, оксамитові, так і палахкотять на сонечку. Доторкнешся до них – і злетять вони метеликами на землю. Дуже ніжна ця квіточка! Та і цвіте недовго – день-два.

2. Розкажи, що ти дізнався про розміри квітки, кількість її видів з наукового тексту? За допомогою якої частини мови? Поміркуй, з якою метою вживаються числівники в науковому мовленні. 3. Чи є числівники в художньому тексті? У якому значенні використовується числівник у поєднанні з іменником (день-два) у ньому? 4. Порівняй, у якому тексті числівники вживаються частіше. Чому? Який висновок можна зробити про вживання числівників у науковому та художньому мовленні.

Для того, щоб показати образну роль числівників у мовленні, застосовувалися тексти творів усної народної творчості (прислів’я, приказки,

загадки, лічилки, задачі-вірші тощо) та з дитячої літератури. Нижче наводимо зразки таких вправ:

1. Прочитай прислів’я та приказки. Поясни, як ти їх розумієш. Знайди в них числівники. Спробуй замінити прислів’я та приказки реченнями без числівників. Яку роль виконують числівники у прислів’ях і приказках?

1. Сім раз одмір, один раз відріж. 2. Один розум добре, а два ще краще. 3. Обіцяного три роки чекають. 4. Улітку один тиждень рік годує. 5. Дощ у жнива – як п’яте колесо до воза.

2. Прочитай уривок з вірша П. Воронька. Який числівник у ньому вживається? Як ти розумієш вислів сто морів, сто земель облітав, обходив? З якою метою його використав автор?

Облітав журавель

Сто морів, сто земель

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив...

3. Прочитай і відгадай загадки. Скажи, які слова допомогли тобі відгадати загадки? Які числівники вжито в них? Яка їх роль у загадках?

1. Стоїть пані, чепуриться, 2. Сидить Марушка в семи кожушках,

бо вдягла сорочок триста. Хто її роздягає, той сльози проливає.

(Капуста). (Цибуля).

3. Спить на ліжку біла сплюшка, 4. Два скельця, три дужки –

В неї аж чотири вушка, На ніс і на вушка.

Всі цю сплюшку звуть ... (Подушка). (Окуляри).

4. Прочитай вірш. Скажи, про кого в ньому розповідається? Скільки тварин вийшло на прогулянку?

ПРОГУЛЯНКА

Трійко гусяток у фетрових шапочках,

Трійко щурят у солом’яних тапочках,

Трійко собачок, що бубликом хвостики,

Котиків трійко в атласових шортиках

Вийшли гуляти і в парку зустріли

Двох поросяток у курточках білих.

Раптом у небі як загримить! –

І всі по домівках розбіглися вмить!

В. Бойченко

б) Знайди слова, які допомагають авторові передати почуття симпатії, прихильності до тваринок. Яку роль виконують у цих словах суфікси?

в) Порівняй числівник троє з використаним у вірші трійко. Скажи, як змінилося значення останнього. За допомогою якого суфікса? Поміркуй, чому автор вірша використав саме числівник трійко.

Після виконання вправ учні, за допомогою вчителя, робили висновок, що числівники частіше вживаються у наукових текстах для передання точної, чіткої інформації про ті чи інші явища, предмети, процеси тощо. Наприклад, у науковому описі квітки для того, щоб детально описати розміри її листя, стебла, квітів, їх кількість тощо. У художньому тексті числівники вживаються порівняно рідко, найчастіше в прислів’ях і приказках, загадках, віршиках тощо, та допомагають влучно, образно, емоційно висловити думку.

Отже, метою подібних вправ було первинне ознайомлення учнів з ознаками текстів різних типів і стилів, стилістичними можливостями мовних одиниць різних рівнів, розкриття їх значень, частотності вживання, з’ясування ролі у мовленні.

Метою другого (операційно-тренувального) етапу було формування й удосконалення в учнів первинних умінь і навичок використовувати набуті знання на практиці. На цьому етапі використовувалися вправи на відтворення сприйнятих на слух або прочитаних текстів різних типів – різні види переказу із дотриманням стильової єдності, а також передбачалося виконання завдань за аналогією до поданого зразка.

Слід зазначити, що у процесі планування та проведення переказів ми дотримувалися таких вимог:

• текстовий матеріал мав бути зразковим (з лексичного, граматичного, структурно-композиційного боку тощо), з чітко вираженими типологічними та стильовими ознаками та різноманітним за тематикою;

• підготовча робота над текстом, дібраним для переказу, має бути спрямована на усвідомлення дітьми його змістово-композиційної структури і передбачати аналіз мовних засобів із урахуванням типологічної та стильової характеристики тексту;

• успішність роботи залежить від умілого поєднання вчителем фронтальної, парної та індивідуальної роботи учнів, урізноманітнення видів переказів. Відповідно у нашому експерименті використовувалися перекази різні за формою мовлення – усні та письмові; за способом передачі змісту – вибіркові, детальні; за типом мовлення – описи, розповіді, розповіді з елементами опису, міркування; за стилем – художні, науково-популярні, наукові.

Вправи аналітичного, аналітико-конструктивного та конструктивного характеру, що вимагали більш активного оперування мовним і мовленнєвим матеріалом, були спрямовані на усвідомлення, осмислення, закріплення мовних знань та вироблення практичних умінь і навичок.

Аналітичні вправи були спрямовані на закріплення здобутих знань і вироблення вмінь розрізняти тексти різних типів та стилів, виявляти в них і диференціювати стилістичні засоби різних рівнів, більш глибоко усвідомлюючи особливості їх вживання та роль у мовленні. Наведемо кілька прикладів застосування таких вправ у нашому експериментальному навчанні: