
- •2.1. Теоретичний курс
- •2.1.1. Структурне планування
- •2.1.2. Календарне планування
- •2.1.3. Оперативне управління
- •2.1.4. Контрольні питання
- •2.2. Практичне заняття по структурному плануванню
- •2.2.1. Приклад складання і розрахунку сіткового графіка
- •2.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •2.3. Практичне заняття по календарному плануванню
- •2.3.1. Приклад складання календарного плану
- •2.3.2. Приклад складання графіка завантаження ресурсів
- •2.3.3. Завдання для самостійного виконання
- •3.1. Теоретичний курс
- •3.1.1. Створення проекту
- •3.1.2. Календарі проекту
- •3.1.3. Особливості планування завдань в системі Microsoft Project 2007
- •3.1.4. Введення даних про завдання проекту
- •3.1.5. Контрольні питання
- •3.2. Лабораторна робота "Планування завдань проекту"
- •3.2.1. Приклад планування робіт проекту
- •3.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •4.1. Теоретичний курс
- •4.1.1. Види таблиць в Microsoft Project
- •4.1.2. Форматування таблиць
- •4.1.3. Сортування, фільтрація і угрупування таблиць
- •4.1.4. Діаграма Ганта
- •4.1.5. Сітковий графік
- •4.1.6. Календар
- •4.1.7. Контрольні питання
- •4.2. Лабораторна робота
- •4.2.1. Приклади використання таблиць і уявлень
- •4.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •5.1. Теоретичний курс
- •5.1.1. Створення списку ресурсів
- •5.1.2. Вікно властивостей ресурсу
- •5.1.3. Поняття призначення
- •5.1.4. Створення призначень трудових ресурсів
- •5.1.5. Створення призначень матеріальних і витратних ресурсів
- •5.1.6. Властивості призначення
- •5.1.7. Контрольні питання
- •5.2. Лабораторна робота "Створення ресурсів і призначень"
- •5.2.1. Приклад створення ресурсів і призначень
- •5.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •6.1. Теоретичний курс
- •6.1.1. Поля, що настроюються
- •6.1.2. Параметричний аналіз
- •6.1.3. Pert-аналіз тривалості завдань
- •6.1.4. Аналіз критичного шляху
- •6.1.5. Аналіз вартості проекту
- •6.1.6. Аналіз рисок
- •6.1.7.Контрольні питання
- •6.2. Лабораторна робота "Аналіз проекту"
- •6.2.1. Приклад виконання аналізу проекту
- •6.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •7.1. Теоретичний курс
- •7.1.1. Перевантаження ресурсів
- •7.1.2. Вирівнювання ресурсів
- •7.1.3. Автоматичне вирівнювання ресурсів
- •7.1.4. Ручне вирівнювання ресурсів
- •7.1.5. Контрольні питання
- •7.2. Лабораторна робота "Вирівнювання ресурсів"
- •7.2.1. Приклад вирівнювання ресурсів
- •7.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •8.1. Теоретичний курс
- •8.1.1. Види планів проекту
- •8.1.2. Робота з базовим планом
- •8.1.3. Введення фактичних даних
- •8.1.4. Аналіз ходу виконання проекту
- •8.1.5. Контрольні питання
- •8.2. Лабораторна робота "Відстежування проекту"
- •8.2.1. Приклад відстежування проекту
- •8.2.2. Завдання для самостійного виконання
- •9.1. Теоретичний курс
- •9.1.1. Статистика проекту
- •9.1.2. Стандартні звіти
- •9.1.3. Створення нових звітів
- •9.1.4. Наочні звіти
- •9.1.5. Контрольні питання
- •9.2. Лабораторна робота "Звітність за проектом"
- •9.2.1. Приклади формування звітів
- •9.2.2. Завдання для самостійного виконання
2.1.3. Оперативне управління
На етапі оперативного управління відбувається виконання робіт за проектом і безперервний контроль над ходом його реалізації. Яким би хорошим не був первинний план, життя обов'язково внесе до нього свої корективи. Тому завданнями менеджера є:
відстежування фактичного графіка виконання робіт;
порівняння фактичного графіка з плановим;
ухвалення рішень по ліквідації відхилень, що намітилися, від плану;
перепланування проекту у разі значних відхилень.
Перші два завдання вирішуються за допомогою діаграми Ганта. На ній паралельно лініям тривалості робіт наносяться лінії, що позначають відсоток фактичного виконання цих робіт. Це дозволяє легко виявити виниклі відхилення.
Метод ліквідації відхилення залежить від ресурсів, що є у розпорядженні менеджера. Для завершення роботи, що запізнюється, можна або привернути додаткових працівників (додаткові ресурси), або використовувати той же склад працівників в наднормовому режимі. У обох випадках за ліквідацію відхилення доведеться платити збільшенням вартості проекту (незапланована раніше оплата додаткових працівників, ресурсів і наднормових робіт).
Якщо ж відхилення таке, що не може бути виправлене залученням додаткових і наднормових ресурсів, або збільшення вартості проекту неприпустимо, потрібно наново перепланувати проект і виконати наступні дії:
завершеним роботам приписуються нульові значення тривалості;
для частково виконаних робіт встановлюються значення тривалість, відповідна об'єму робіт, що залишився;
до сіткового графіка вносяться структурні зміни з метою ліквідації робіт, що виявилися непотрібними, і додавання інших, раніше незапланованих;
повторний розрахунок критичного шляху і повторне календарне планування проекту.
Після створення скоректованого проекту він затверджується керівництвом і починається його реалізація і оперативне управління. Таке коректування може виконуватися кілька разів.
2.1.4. Контрольні питання
Які етапи входять в методологію структурного планування?
Що таке сітковий графік?
Якими властивостями володіє сітковий графік?
Що таке критична робота?
Що таке критичний шлях?
Які етапи знаходження критичного шляху?
Як обчислюється ранній час початку роботи?
Як обчислюється пізній час початку роботи?
Як знайти критичні роботи по значеннях раннього і пізнього часу початку робіт?
Що таке резерв часу роботи?
Яким чином резерв часу роботи може бути використаний?
Що таке діаграма Ганта?
Привести приклад діаграми Ганта.
Для чого призначений графік завантаженості ресурсів?
Яким чином по графіку завантаженості ресурсів можна знайти перевантаження ресурсу?
Привести приклад графіка завантаженості ресурсу.
У чому суть процесу оперативного управління?
Які дії слід виконати при переплануванні проекту в процесі оперативного управління?
2.2. Практичне заняття по структурному плануванню
Метою заняття є отримання навиків складання сіткових графіків, розрахунку раннього і пізнього часу початку робіт, знаходження критичного шляху.
Форма заняття – практичне заняття з використанням робочого зошита.
Тривалість – дві академічні години.
2.2.1. Приклад складання і розрахунку сіткового графіка
Припустимо, що ми складаємо проект Впровадження бухгалтерської системи для невеликої бухгалтерії, що містить порядку 10 робочих місць.
Етап 1. Складання переліку робіт
В результаті аналізу виділяємо перелік робіт за проектом і оцінюємо їх тривалість в днях. Результати заносимо в табл.2.4.
Таблиця 2.4.
№ |
Назва роботи |
Тривалість |
1 |
Початок проекту |
- |
2 |
Вибір системи |
15 |
3 |
Придбання програмного забезпечення |
7 |
4 |
Складання проекту мережі |
7 |
5 |
Придбання комп'ютерів і сіткового устаткування |
15 |
6 |
Навчання адміністратора і програміста |
30 |
7 |
Монтаж локальної мережі |
20 |
8 |
Установка ПО на комп'ютери |
5 |
9 |
Установка сіткового ПО, настройка мережі |
25 |
10 |
Введення початкових даних в інформаційну базу |
40 |
11 |
Навчання персоналу |
30 |
12 |
Передача в експлуатацію |
5 |
13 |
Кінець проекту |
- |
Етап 2. Визначення взаємозв'язків між роботами
Для кожної роботи з табл.2.4 потрібно встановити номери тих робіт, до закінчення яких вона не може бути почата. Результат заноситься в табл.2.5.
Таблиця 2.5.
№ |
Назва роботи |
Попередники |
1 |
Початок проекту |
- |
2 |
Вибір системи |
1 |
3 |
Придбання програмного забезпечення |
2 |
4 |
Складання проекту мережі |
2 |
5 |
Придбання комп'ютерів і сіткового устаткування |
2 |
6 |
Навчання адміністратора і програміста |
4 |
7 |
Монтаж локальної мережі |
4; 5 |
8 |
Установка ПО на комп'ютери |
3; 5 |
9 |
Установка сіткового ПО, настройка мережі |
6; 7; 8 |
10 |
Введення початкових даних в інформаційну базу |
9 |
11 |
Навчання персоналу |
9 |
12 |
Передача в експлуатацію |
10; 11 |
13 |
Кінець проекту |
- |
Етап 3. Складання сіткового графіка робіт
Кожна з робіт табл.2.5 на сітковому графіку позначається кружком, в який заноситься її номер. Кухлі з'єднуються стрілками. Стрілка відповідає одному з чисел стовпця Попередники і сполучає роботу-попередник з роботою-послідовником. Результат зображений на рис.2.9.
Рис. 2.9. Сітковий графік проекту впровадження бухгалтерської системи
Етап 4. Обчислення раннього часу початку робіт
Відповідно до схеми, приведеної на рис.2.2 обчислюємо ранній час початку робіт з урахуванням їх тривалості з табл.2.4 і зв'язків, що задаються сітковим графіком на рис.2.9. Обчислення починаються з першою і закінчуються останньою роботою проекту. Послідовність обчислень приведена в табл.2.6. Результат показує, що тривалість проекту рівна 122 дні.
Таблиця 2.6.
|
№ |
Ранній час початку |
Тривалість |
|
|
1 |
- |
- |
- |
- |
0 |
2 |
1 |
0 |
0 |
0+0 |
0 |
3 |
2 |
0 |
15 |
0+15 |
15 |
4 |
2 |
0 |
15 |
0+15 |
15 |
5 |
2 |
0 |
15 |
0+15 |
15 |
6 |
4 |
15 |
7 |
15+7 |
22 |
7 |
4 5 |
15 15 |
7 15 |
Max(15 + 7; 15 + 15) |
30 |
8 |
3 5 |
15 15 |
7 15 |
Max(15 + 7; 15 + 15) |
30 |
9 |
6 7 8 |
22 30 30 |
30 20 5 |
Max(22+30; 30+20; 30+5) |
52 |
10 |
9 |
52 |
25 |
52+25 |
77 |
11 |
9 |
52 |
25 |
52+25 |
77 |
12 |
10 11 |
77 77 |
40 30 |
Max(77+40; 77+30) |
117 |
13 |
12 |
117 |
5 |
117+5 |
122 |
Етап 5. Обчислення пізнього часу початку робіт
Використовуючи тривалість робіт і сітковий графік, обчислюємо пізній час початку робіт. Обчислення починаються з останньої роботи проекту, ведуться в зворотному порядку і закінчуються першою роботою. Результати обчислень приведені в табл.2.7.
Таблиця 2.7. |
|||||
|
№ |
Пізній час початку |
|
|
|
13 |
- |
- |
- |
- |
122 |
12 |
13 |
122 |
5 |
122-5 |
117 |
11 |
12 |
117 |
30 |
117-30 |
87 |
10 |
12 |
117 |
40 |
117-40 |
77 |
9 |
10 11 |
77 87 |
25 |
Min(77-25; 87-25) |
52 |
8 |
9 |
52 |
5 |
52-5 |
47 |
7 |
9 |
52 |
20 |
52-20 |
32 |
6 |
9 |
52 |
30 |
52-30 |
22 |
5 |
7 8 |
32 47 |
15 |
Min(32-15; 47-15) |
17 |
4 |
6 7 |
22 32 |
7 |
Min(22-7; 32-7) |
15 |
3 |
8 |
47 |
7 |
47-7 |
40 |
2 |
3 4 5 |
40 15 17 |
15 |
Min(40-15; 15-15; 17-15 |
0 |
1 |
2 |
0 |
0 |
0-0 |
0 |
Етап 6. Обчислення резерву часу робіт
Резерв часу рівний різниці між пізнім і раннім часом початку робіт. Занесемо в табл.2.8 і значення і різниця (резерв).
Таблиця 2.8.
Робота № |
Ранній час початку |
Пізній час початку |
Резерв часу |
1 |
0 |
0 |
0 |
2 |
0 |
0 |
0 |
3 |
15 |
40 |
25 |
4 |
15 |
15 |
0 |
5 |
15 |
17 |
2 |
6 |
22 |
22 |
0 |
7 |
30 |
32 |
2 |
8 |
30 |
47 |
17 |
9 |
52 |
52 |
0 |
10 |
77 |
77 |
0 |
11 |
77 |
87 |
10 |
12 |
117 |
122 |
5 |
13 |
122 |
122 |
0 |
Етап 7. Знаходження критичного шляху
Критичний шлях складається з робіт з нульовим резервом часу. У табл.2.9 вони виділені заливкою. Позначимо на сітковому графіку критичний шлях пунктирними стрілками. Результат приведений на pис.2.10.
Рис. 2.10. Критичний шлях проекту впровадження інформаційної системи