Шкала рівнів професійного становлення

Характеристики	"А"	"Б"	"В"	"Г"	"Д"
Критерії	високий	вищий за середній	середній	нижчий за середній	низький
вимірювальна шкала порядку	від 4,6 до 5	4 до 4,5	від 3 до 3,9	від 2 до 2,9	від 1 до 1,9

З метою спрощення аналізу рівень становлення молодших командирів військової служби за контрактом, заміряний за п’ятибальною шкалою, також перекладався в дихотомічну шкалу. Вважалось, що становлення молодших командирів військової служби за контрактом, що досягли рівнів "А", "Б" та "В", відбулося у молодших командирів військової служби за контрактом, що знаходилися на рівнях "Г" й "Д", – не відбулося. Наступний порівняльний аналіз виконувався за кількома взаємозалежними лініями: підраховувалася кількість молодших командирів військової служби за контрактом, що відбулися, і кількість молодших командирів військової служби за контрактом, що не відбулися; визначалася міра зв'язку між ознаками (чинниками) і становленням, яка дорівнює коефіцієнту Крамера, який розраховується за формулою

, (2.2)

χ – значення критерію незалежно, яке розраховується як відношення суми квадратів відхилень спостережної величини від очікуваної величини до очікуваної величини; N – величина вибірки; k – найменше з числа градацій двох величин.

Водночас, оскільки інформативна цінність обраних показників не однакова, при підрахунку середнього значення, що виражає рівень становлення, неминуча похибка. Її можна зменшити, якщо залучити методи планування експерименту. З цією метою в дослідженні було зроблено експертну оцінку інформативності, вагомості кожного показника в загальній системі показників становлення. На основі отриманих даних визначалася питома вага кожного з показників. До експертного опитування залучались офіцери військових підрозділів. У результаті виконаного ними ранжування за сумою отриманих рангових місць був визначений ступінь інформативності показників (додаток Л.1): 1. Практичні уміння (45). 2. Авторитетність (76). 3. Службова активність (92). 4. Результати діяльності (103). 5. Задоволеність (137).

За кількістю рангів у найбільш значимого (45) і в найменш значимого (137) показників очевидне чітко виражене розходження між ними, у наявності і певній градації всієї системи показників становлення. Вважатимемо, що питома вага обраних показників повинна змінюватися обернено пропорційно кількості набраних рангів. Тоді, прийнявши питому вагу одного з них за невідомий розмір Z, складемо рівняння , (2.3)

де Qiz– сума рангів показника, питома вага якого прийнята за Z; Qi – сума рангів 

i-го показника.

Отже, маємо , , .

Далі одержимо значення питомої ваги показників становлення молодших командирів: 1–й – 0,35; 2–й – 0,21; 3–й – 0,17; 4–й – 0,15; 5 –й – 0,12. Тепер під час визначення рівня становлення необхідно помножити відповідні показники питомої ваги на отримані в результаті вимірювання бали критеріїв за цими показниками і сумувати результати, що дає можливість одержати узагальнену кількісну оцінку, наближену до якісної характеристики. Наприклад, якщо молодший командир військової служби за контрактом має оцінки за показниками: 3; 4; 3; 4 і 5 балів, то рівень його становлення буде дорівнюватися: Х= (0,35 х 3) + (0,21 х 4) + (0,17 х 3) + (0,15 х 4) +(0,12 х 5) = 3,7, де X – розмір у балах, який орієнтовно визначає рівень становлення молодшого командира військової служби за контрактом. У даному випадку Х=3,7 відповідає його середньому рівню.

У зв'язку з тим, що молоді молодші командири за перші місяці служби на посаді не могли досягти помітних результатів у роботі, оцінка рівня їх становлення при проведенні першого виміру визначалась за чотирма показниками (виключався показник результатів діяльності). Для цього випадку шляхом виконання аналогічних, вищеописаних експертних і математичних процедур, були отриманні такі значення питомої ваги показників: підготовленість – 0,41; авторитетність – 0,25, службова активність – 0,2, задоволення – 0,14.

З метою підтвердження надійності отриманих даних перевірялась узгодженість думок експертів, для чого за формулою (2.4.), що наведена нижче, обчислювався коефіцієнт конкордації

, (2.4)

де: W – коефіцієнт конкордації; m – число експертів; n – кількість показників;

, (2.5)

, (2.6)

де Qi – сума рангів всіх експертів по i показнику; tк – число однакових рангів у експерта; Q – сума всіх рангів за всіма показниками.

Попередньо вирахувавши значення T_i і S, підставимо їх значення у формули (2.5 – 2.7) і отримаємо коефіцієнт

. (2.7)

У разі повного збігу думок експертів коефіцієнт конкордації дорівнює 1, при повній розбіжності – 0. A в даному випадку W = 0,48 свідчить про середню узгодженість думок спеціалістів.

Надійність і адекватність результатів, отриманих під час експертних процедур, забезпечувалася використанням експертами єдиних критеріїв оцінки і стандартизацією техніки їх опитування. Про надійність методики свідчать стійкі значення (від 0,590 до 0,750) коефіцієнтів кореляції між повторними (через 6 міс.) вимірами рівня становлення молодших командирів тих самих підрозділів. Достатня внутрішня адекватність методики підтверджується наявністю вагомих кореляційних зв'язків у обраній системі показників становлення коливалося в межах від 0,535 до 0,713.

Результати розрахунків міри зв’язку між становленням молодших командирів та ознаками для трьох етапів дослідження подані у таблиці 2.5. Як видно за результатами розрахунків, між рівнями становлення молодших командирів та ознаками (чинниками) існує достатньо тісний зв’язок.

Таким чином, виконання описаних процедур дозволило підвищити точність визначення рівня становлення молодших командирів, забезпечило зближення їх кількісних і якісних характеристик. Вивчення рівня становлення молодших командирів, внутрішніх і зовнішніх

Таблиця 2.5.