
- •Предмет, об’єкт та завдання курсу українознавства
- •Зародження та етапи розвитку українознавства
- •Основні поняття і терміни в теорії етносу
- •Проблеми дослідження етногенезу українців, етногенетичні процеси в Україні
- •Поняття та функції мови
- •Мова і національна технологія. Гіпотеза Сепіра-Уорфа
- •Розвиток української національної мови
- •Поняття національного характеру та ментальності
- •Етнічні складники українського характеру
- •Етнопедагогіка – національна система виховання дітей
- •Поняття, функції, склад і структура сім’ї
- •Взаємини в українській сім'ї
- •Виховання дітей у сім'ї
- •Особливості народного світогляду українців
- •Поняття про духів, демонів, демонологію
- •Особливості української міфології. Український язичницький пантеон
- •17. Поняття та характерні ознаки обрядової культури українців
- •18. Календарно-побутова обрядовість
- •19. Родинна або сімейна обрядовість
- •20. Основні ознаки фольклору. Структура, жанровий склад українського фольклору
- •21. Народні музичні інструменти
- •Духові народні музичні інструменти
- •Струнні народні музичні інструменти в Україні
- •Народні ударні та шумові музичні інструменти в Україні
- •22. Народний танець
- •23. Найдавніші знаки-символи в Україні
- •24. Родові знаки, поява і розвиток гербів, емблем земель і міст України
- •25. Походження та значення тризуба (тридента), його розвиток і становлення як Національного Герба України
- •26. Походження та значення блакитно-жовтих барв. Українське прапорництво
- •Предмет, об’єкт та завдання курсу українознавства……………………………………………………1
- •Зародження та етапи розвитку українознавства…………………………………………………..…….2
19. Родинна або сімейна обрядовість
Сімейне життя українців традиційно супроводжувалося різноманітними обрядами та ритуалами, які в образно-символічній формі відзначали певні етапи життя людини та найважливіші стадії розвитку родини в її життєвому циклі: утворення сім'ї, народження дитини, її повноліття, сімейні ювілеї, смерть когось із членів сім'ї. У циклі сімейної обрядовості переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, виникнення яких належить до різних історичних періодів з притаманними кожному з них нормами і поглядами. Біля витоків свого формування сімейні обряди та ритуали тісно стикалися з магічними заходами, котрі мали забезпечити сім'ї та окремій людині щастя, багатство та плодючість, захистити її від злих сил. Із розвитком раціональних знань магічні обряди поступово втрачали свій первісний зміст, все більше набуваючи розважального характеру. Так формувався багатошаровий і багатофункціональний обрядовий комплекс. Таким в основному він залишається і тепер, хоча й зазнав значних трансформацій та спрощень.
РОДИЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ – складова сімейної обрядовості.
РОДИ (пологи, злоги, народини, родиво) відкривають цикл власне родильних обрядів.
ІМ'Я НАРЕЧЕННЯ – давній звичай, пов'язаний з вибором імені для новонародженого.
ПРОВІДУВАННЯ (отвєдки, одвідки).
ХРЕСТИНИ – комплекс обрядових дій, спрямованих на прилучення дитини до сім'ї, общини і християнського світу.
ЗЛИВКИ (зливання, обливання, помити руки) – обряд очищення баби-повитухи й породіллі.
ПОСТРИЖИНИ – традиційне відзначення річниці від дня народження дитини.
ВЕСІЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ. ДОШЛЮБНЕ СПІЛКУВАННЯ. СВАТАННЯ (сватанки, змовини, брання рушників, рушники, згодний, слово). СВАТАННЯ ДІВЧИНИ. УМОВИНИ (оглядини, розглядини, обзорини, печеглядини) – знайомство з господарством молодого, яке здійснювалося невдовзі після успішного сватання. ЗАРУЧИНИ (полюбини, хустки, рушники, сватанки) – заключний етап сватання, обрядове закріплення згоди на шлюб. БАРВІНКОВІ ОБРЯДИ розпочинали власне весілля. ДІВИЧ-ВЕЧІР (дівичник, вечорина, вечоринки, дружбини, пироги, збірня, головиця, заграванки, заводини) влаштовували напередодні весілля як символ прощання з вільним життям. ВЕСІЛЬНИЙ ПОЇЗД (поїзд, свати, почет, дружина). ВЕСІЛЬНІ ЧИНИ. БГАННЯ КОРОВАЮ. ЗАПРОСИНИ передбачали збір дружини (весільного поїзда) та запрошення гостей. ВИРЯДЖЕННЯ МОЛОДОГО. ПОСАД – обрядові дії, що санкціонували остаточне скріплення шлюбу та поріднення родів. ВІНЧАННЯ. ПОКРИВАННЯ – найдраматичніший весільний обряд, що символізував перехід молодої до заміжнього стану. ПОСАГ (придане). КОМОРА – цикл обрядів шлюбної ночі. КОЛАЧИНИ (покалачини, хлібини, честь, дякування, розхідний борщ, свашини) – обряд післявесільного циклу, спрямований на зміцнення зв'язку між сватами та полегшення періоду адаптації нареченої в чужому роду.
ПОХОВАЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ – система дій, спрямованих на допомогу родині небіжчика в його похороні, шанування померлого та прилучення до культу предків. Смерть завжди сприймалася людьми як велике горе, і в той же час вони розуміли її неминучість: Якби не вмирали, то б під небо підпирали. Ставлення до смерті було неоднозначним, відбиваючись і на характері поховальних обрядів. Згідно із народними світоглядними уявленнями людина мала три субстанції: тіло, душу та дух. Смерть означала відторгнення од тіла як душі, так і духу. Але якщо душа покидала тіло назавжди, то дух нібито міг повернутися до тіла, що вважалося неприродним. Виходячи з цього визначалися усі дії ритуалу поховання померлого. Вони насамперед були спрямовані як на забезпечення успішного переходу душі небіжчика у світ предків, так і на охорону живих від шкідливого впливу духу мерця. Звідси всю поховальну обрядовість можна поділити на дві основні частини: похорон і поминки.
ПОХОРОН – система обрядових дій та ритуальних норм поведінки, пов'язаних зі сповіщенням про смерть, підготовкою небіжчика до похорону, власне похованням, прощанням із покійним.
ПОМИНКИ – звичай вшанування померлого та культу предків. Поминали покійника одразу ж після похорону, а також на дев'ятий (дев'ятини) та сороковий (сороковини) дні і через рік (роковини).