4. Базова (транспортна) мережа та мережа доступу

Базовими (чи транспортними) називаються такі мережі, що у першу чергу, призначені для з'єднання територіальних і локальних мереж, суперкомп'ютерів і аудіо-відеосистем, що вимагають високих швидкостей передачі даних. Тому базові мережі передають великі потоки даних. Кожна базова мережа охоплює значну територію, часто континент.

Характерним прикладом базової мережі є Європейська багатопротокольна магістраль ЕМРВ, іменована також Ebone, що побудована в Європі. Вона почала функціонувати наприкінці 1991 року. Ebone орієнтована на підтримку мережі Internet. Ядро Ebone з'єднує Лондон, Стокгольм, Амстердам, Женеву й інші столиці держав. До ядра, через канали, що працюють зі швидкостями 256-512 Кбіт/с, підключаються європейські мережі. Створена Ebone як консорціум організацій, що забезпечують експлуатацію національних мереж.

Структура транспортної мережі має вид кільця з відгалуженнями, представлений на малюнку 1.7. Основу мережі складають транзитні вузли, до яких приєднуються кінцеві вузли. Через транспортну мережу проходять як внутрішні, так і зовнішні потоки інформації. Поєднання з іншими транспортними мережами здійснюється через транзитні вузли.

Рис. 1.7. Приклад побудови транспортної мережі

Мережі доступу відрізняються великим різноманіттям. Однак їх поєднує те саме функціональне призначення: забезпечення доступу користувачам послуг інформаційної інфраструктури до базової мережі, а через неї – до протилежного кореспондента чи до пункту надання послуг. Роль мережі доступу може заповнювати одна з існуючих мереж, наприклад, телефонна мережа загального користування. Один із прикладів мережі доступу представлений на рисунку 1.8.

Рис 1.8. Приклад побудови мережі доступу

Таким чином, розглянуті основні особливості сучасного етапу розвитку людського суспільства, закономірності утворення інформаційного співтовариств, характеристики глобальної інформаційної інфраструктури, як бази для інформаційного співтовариства, основні елементи телекомунікаційної інфраструктури.

Визначені також необхідні зміни в менеджменті, що обумовлені згаданими змінами в людському суспільстві й утворенням інформаційного співтовариства. Усе сказане має пряме відношення і до України, і зокрема, до галузі телекомунікацій і повинне бути враховане при вивченні менеджменту виробничих відносин. З іншого боку, галузь телекомунікацій спирається на досягнення, що отримані завдяки праці декількох попередніх поколінь зв'язківців. На сьогодні втіленням цих досягнень є Єдина національна система зв'язку України (ЄНСЗУ). Без знання її основ неможливо ні вивчення, ні освоєння організації виробничих процесів на підприємствах зв'язку.

Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства

2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу

2.1.1. Необхідність розробки основних положень

Єдина національна система зв’язку (ЄНСЗУ) України повинна забезпечувати розв’язування загальних задач розвитку економіки і відповідати пріоритетній ролі галузі зв’язку, яка є одним із основних факторів, що визначають рівень економічного і соціального розвитку суспільства. Як відмічено, ЄНСЗУ є основним елементом національної інформаційної інфраструктури.

Перехід на ринкові методи господарювання ускладнює управління економікою: потрібно враховувати неоднозначність планування, наявність альтернативних конкуруючих можливостей, різке поширення господарських зв’язків, особливо “горизонтальних”. Для управління в цих умовах необхідна обробка великих об’ємів інформації і передача їх на великих швидкостях.

Одним із вирішальних факторів, які стримують економічний розвиток України, є недостатня розвиненість телекомунікаційної структури держави. Світовий досвід економічного відродження багатьох держав показує, що найбільші успіхи в розв’язуванні найважливіших задач досягаються там, де суспільство і держава віддають найважливіші пріоритети телекомунікаційній інфраструктурі. Особливістю України є її вигідне, з точки зору телекомунікаційних зв’язків, географічне положення, компактність території з одночасною нерівномірністю і незбалансованістю виробничих потужностей.

Становлення України, як незалежної держави, обумовило необхідність перетворення існуючої регіональної системи зв’язку в державну з усіма випливаючими наслідками. Треба було змінити структуру мереж, ввести прямі міжнародні зв’язки, організувати національну систему управління та ін. В ході перетворень систем зв’язку інтенсивно впроваджується найновіша техніка зв’язку – цифрові комутаційні станції і системи передачі. Створюються нові служби та мережі: мережі передачі даних з пакетною комутацією, стільникові телефонні мережі, електронна пошта, тощо. Перераховані обставини привели до необхідності створення основних положень ЄНСЗУ [5].

Основні положення ЄНСЗУ є документом, який визначає технічну політику на 10 років (1995-2005 рр.) з конкретизацією по п’ятирічках, яка направлена на більш ефективний і збалансований розвиток ЄНСЗУ з врахуванням досягнень науково-технічного прогресу в галузі зв’язку.

Основні положення були обов’язковими для науково-дослідних, конструкторських, проектних, будівельних та експлуатаційних структур Міністерства зв’язку, інших міністерств і відомств, виробничих об’єднань, а також приватних структур при розробці, виробництві і засобів зв’язку, будівництві, експлуатації і використанні мереж і засобів електрозв’язку.

На сьогодні деякі розділи основних положень вже застаріли. Але головні розділи відповідають фактичному стану ЄНСЗУ, хоча не мають юридичної сили.