
- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
Сьогодн
НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ
ЦІЛЬ
Рис.1.3. Еволюція ГІІ
Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
В склад ГІІ будуть включатися два типи технічних засобів:
а) інформаційні абонентські пристрої;
б) засоби передавання, обробки і збереження інформації (сітьові сервери);
Через ці засоби, що входять в склад ГІІ, кінцеві користувачі і поставники інформації з’єднуються з мережами електрозв’язку. Кінцеві користувачі і поставники інформації, а також додатків не входять до складу ГІІ. Ці положення ілюструються рис. 1.4., який зображає узагальнену архітектуру ГІІ.
Рис.1.4. Узагальнена архітектура ГІІ
В рекомендаціях і матеріалах МСЕ-Т висловлюються думки стосовно розвитку мереж в процесі створення ГІІ. В першу чергу, це направлення розвитку мереж на основі протоколу ІР в сторону гарантованої якості обслуговування (quality of service, QoS), по-друге, розвиток мереж з комутацією каналів і мереж на основі пакетних комутацій в сторону розширення своїх послуг, включно послуги віртуальних з’єднань. Ці думки ілюструються на рис 1.5.
Рис. 1.5. Напрям розвитку мереж
Розвиток мереж буде супроводжуватись розвитком технологій та послуг. В сфері технологій ключовими областями стануть служби обробки і управління даними, офісне обладнання, мови і технологія програмування, безпека, мова опису документів. В області мережних технологій і послуг передбачаються нові методи доступу (для запиту і резервування ресурсів системи); введення адресації для ідентифікації об’єктів, які отримують чи видають інформацію; розвиток методів стискування сигналів; навігація і пошук даних; визначення вартості послуг і методів оплати; перетворення даних з одного формату в інший; інтернаціоналізація баз даних з метою генерації їх на будь-якій мові; цілісність і захист інформаційного змісту.
ГІІ – складне структурне утворення. Хоча в основі її лежать мережі передачі повідомлень, численні і різноманітні послуги і додатки, які формуються за допомогою цих мереж, вимагають утворення багатьох видів служб, платформ і механізмів для цих послуг підтримки (рис. 1.6.). розробляються моделі, конфігурації ГІІ, які враховують нові ролі користувачів ГІІ і нові внутрішні інфраструктурні ролі ГІІ.
Рис.1.6. Загальна структура ГІІ
Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
Як випливає з попереднього (див. рис. 1.6.), основою інформаційної інфраструктури є система (мережа) зв'язку чи телекомунікаційна інфраструктура. У свою чергу телекомунікаційна інфраструктура представляє складне утворення, що вимагає окремого розгляду. Цей розгляд буде зроблено в наступному розділі. Тут ми зупинимося на основних вимогах до перспективних мереж (систем) зв'язку, що випливають з функціональних особливостей всієї інформаційної інфраструктури. Ці вимоги представлені в ”Концептуальних положеннях по побудові мультисервісних мереж на ВСС Росії” [4]
”мультисервісність”, під якою розуміється можливість гнучкої і динамічної зміни швидкості передачі інформації в широкому діапазоні від поточних потреб користувача;
”мультисервісність”, під якою розуміється здатність мережі передавати багатокомпонентну інформацію (мова, дані, відео, аудіо) з необхідною синхронізацією цих компонентів у реальному масштабі часу і використанням складних конфігурацій з'єднань;
”мультисервісність”, під якою розуміється можливість управління послугою, викликом і з'єднанням з боку користувача послуг;
”мультисервісність” доступу, під якою розуміється можливість організації доступу до послуг незалежно від використовуваної технології;
”мультисервісність”, під якою розуміється можливість участі кількох операторів у процесі надання послуги і поділ їхньої відповідальності відповідно до їхньої області діяльності.
Зазначені вимоги можуть бути задоволені за умови дотримання сучасного підходу до побудови мережі. Цей підхід істотно відрізняється від звичного для нас уявлення системи, що складається з двох основних компонентів: первинної мережі і вторинних мереж, на базі яких будуються системи зв'язку визначеного виду (система телефонного зв'язку, система телеграфного зв'язку і т.д.). Сьогодні представлення системи зв'язку ґрунтується на наступних двох елементах: базової транспортної мережі і мережі доступу. Про них мова йтиме нижче.