
- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
Глобальна інформаційна інфраструктура
Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
Глобальна інформаційна інфраструктура являє собою технологічну базу інформаційного суспільства. Глобальна інформаційна структура (Global Information Infastructure – GII) нове поняття в зв’язку та інформатиці. Воно походить від ідеї “національної інформаційної інфраструктури (НІІ)”, розробленої в межах ініціативи Клінтона – Гора, висунутої Адміністрацією США в 1993 р. і оголошеної в 1994 р. в Буенос-Айресі на зібранні МСЕ.
Метою НІІ, як було сформульовано в пропозиціях Адміністрації США, є створення “мережі мереж” (тобто об’єднання мереж електрозв’язку, комп’ютерних мереж, баз даних і побутової електроніки). Таке утворення американці назвали “супер-магістраллю”. Технологічна мета НІІ була пов’язана з політичними і економічними інтересами. Завдяки НІІ, США прагнуть створити нові робочі місця, успішно конкурувати в глобальній економіці. В основу НІІ були покладені 5 мережних принципів:
І - розширення мереж зв’язку на основі волоконно-оптичних кабелів, супутникових систем, радіорелейних ліній, широкого застосування компресії сигналів;
ІІ – взаємодія мереж через стандартизацію протоколів ті інтерфейсів;
ІІІ – розширення діалогових інтерактивних служб;
ІV – забезпечення інформаційної безпеки, збереження особистої таємниці і захист інтелектуальної власності;
V – забезпечення стійкості і живучості мереж.
Ідея НІІ була розвинута в ідею Глобальної інформаційної інфраструктури (ГІІ), розробка якої стала головним завданням Міжнародного союзу електрозв’язку і його Дослідницької комісії 13 (ДК –13). Одночасно з ГІІ проробляється інформаційна інфраструктура США і Канади; європейська інформаційна інфраструктура (ЕІІ), японська інформаційна інфраструктура. Всі розробки знаходяться на стадії вирішення системних запитань, планування мережних інтерфейсів і стандартів на них. Основною метою ГІІ є забезпечення сумісної роботи мереж, систем обробки інформації і прикладних процесів для надання будь-яким громадянам доступу до інформаційних ресурсів. Ця мета повинна досягатися шляхом заохочення нових інвестицій, головним чином приватних, розвитку справедливої конкуренції, лібералізації ринку, демонополізації послуг.
В рекомендації МСЕ ТY.101 дане наступне визначення ГІІ.
“ГІІ – це сукупність мереж, обладнання кінцевих користувачів, інформації і людських ресурсів, яка може бути використана для доступу до корисної інформації, зв'язку користувачів один з одним, роботи, отримання розваг в будь-який час та з будь-якого місця по доступним цінам, що визначається по певній глобальній шкалі”. ГІІ як складне утворення зачіпає інтереси користувачів; індустрій електрозв'язку, інформаційних технологій, розваг; державних регулюючих органів; організацій по стандартизації; операторів (рис.1.1).
Інтереси користувача
Інтереси
індустрії
Інтереси
Держави
ГП
Інтереси
операторів
Інтереси
стандартизуючих
організацій
Рис 1.1. ГІІ як сукупність інтересів різних учасників
Цікава точка зору користувачів на ГІІ (рис. 1.2). З точки зору користувачів ГІІ являється загальною, об’єднаною структурою, мережею мереж, підключення до будь-якої точки яка надає користувачу можливість використовувати всі ресурси ГІІ, спілкуватися з іншими користувачами і тим самим задовольняти свої інформаційні і комунікаційні потреби.
к.т.
к.т.
лом
Корпоративні
мережі
к.т.
ТфЗК
к.т.
ЦМІС
Мобільна мережа
к.т.
к.т.
Інтернет
к.т.
Мережа КТМ
к.т.- користувацький термінал
ЛОМ - локальна обчислювальна мережа
ЦМІС - цифрова мережа з інтеграцією служб
КТМ - Кабельне телевізійне мовлення
Рис.1.2. ГІІ з точки зору користувача
В цей час МСЕ -Т розробляє проекти по стандартизації ГІІ. Проекти об’єднані в п’ять класів. Клас F: архітектура для ГІІ; Клас М: засоби для ГІІ; Клас А: додаток для ГІІ. Всього таких проектів приблизно 40.
Загальна концепція ГІІ – це еволюційний підхід, підтримка існуючих та майбутніх засобів електрозв’язку, інформатизації, ЗМІ, розваг, побутової електроніки, їх інтеграція в загальну інфраструктуру. Еволюція ГІІ ілюструється рис 1.3.
Особливістю ГІІ є підтримка багатьох додаток, наприклад, теленавчання та електронні бібліотеки; телемедицина; робота дома; електронна торгівля; ігри. ГІІ повинна бути “федерацією мереж” з різними мережними можливостями, включно послуги на основі протоколу ІР; послуги на основі комутації каналів і технологій АТМ; послуги інтерактивних мультимедійних служб, мовлення. На початковому етапі ГІІ не передбачає використовувати нові мережні можливості, а використовувати в повній мірі можливості існуючих мереж в процесі їх сумісної роботи в межах “федерації мереж”. З появою нових мережних можливостей вони будуть застосовуватись, якщо забезпечується їх нормальна взаємодія з існуючими можливостями.