- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
Перша особливість інформаційного суспільства полягає в тому, що наука в ньому виступає безпосередньою і продуктивною силою, постачальником і творцем інформаційних ресурсів. Передумовою до цього і одночасно результатом є вже зазначена інтелектуалізація суспільства. Щоб наука виконувала відведену їй роль, необхідна відповідне інтелектуальне середовище, яке б забезпечувало генерацію ідей та їх реалізацію. З іншого боку, результатом дії науки є нові знання та інформація, які сприяють подальшому росту інтелекту суспільства. Отримані нові знання і інформація потребують переробки, транспортуванні, зберіганні, що можливо лише при наявності всесвітньої, глобальної інформаційної інфраструктури. Тому глобальність – друга особливість інформаційного суспільства. У визначенні інформаційного суспільства відмічається персональність, особистісний характер інформаційних послуг як головної індивідуальної потреби кожного члена інформаційного суспільства.
Отже, основними особливостями інформаційного суспільства можна назвати: інтелектуальність, глобальність, персональність.
До характерних рис і ознак інформаційного суспільства можна віднести:
єдиний інфокомунікаційний простір;
домінування в економіці нових технологічних укладів, що базуються на масовому використанні перспективних інформаційних технологій, засобів обчислювальної техніки і зв’язку;
наявність ринку інформації і знань, перетворення інформаційних ресурсів в ресурси соціально-економічного розвитку, задоволення потреб суспільства в інформаційних продуктах і послугах;
ведуча роль інфокомунікаційної інфраструктури в суспільному виробництві;
високий рівень освіти, науково-технічного і культурного розвитку за рахунок розширення інформаційного обміну, першорядна роль кваліфікації, персоналізму і творчих спроможностей як важливих характеристик праці;
наявність ефективної системи надання і захисту прав громадян на вільне отримання, поширення і використання інформації.
Шляхи переходу до інформаційного суспільства
В останні роки в розвинутих країнах створені передумови до становлення в майбутньому інформаційного суспільства, які дозволяють і зобов’язують розглядати умови і шляхи переходу до інформаційного суспільства.
Такими передумовами є:
перетворення інформації в суспільний ресурс;
наявність ринку телекомунікацій, інформаційних технологій і послуг, ріст телекомунікаційних мереж, зростання користувачів Інтернет, зростання користувачів мобільного зв’язку;
інформатизація і телекомунікація багатьох сфер і галузей суспільного господарства, таких як банківська сфера, торгівля, медицина;
суспільне розуміння задачі переходу до інформаційного суспільства;
участь в глобальному світовому інформаційному процесі.
Виходячи з цих передумов можна визначити основні напрями руху до інформаційного суспільства:
Інформатизація системи загальної освіти, орієнтованої на виховання нового покоління стилю життя інформаційного суспільства.
Розвиток індустрії інформаційних і телекомунікаційних послуг, створення інформаційного середовища, орієнтованого на масового користувача, підйом вітчизняного виробника обладнання та інформаційних продуктів, запровадження нових інформаційних технологій в побут і суспільне виробництво (телеробота, телемедицина тощо).
Забезпечення сфери інформаційних послуг духовним змістом, що відповідає наявним культурно-історичним традиціям.
Кінцевою метою цього руху є створення національної інформаційної інфраструктури, що забезпечує реалізацію процесів створення, зберігання, передачі, пошуку і поширення інформації і доступу до неї всіх прошарків суспільства, включаючи розвиток системи національних інформаційних ресурсів (баз і банків даних, архівів, бібліотек); удосконалення і модернізація системного і прикладного програмного забезпечення; розвиток інформаційних і телекомунікаційних мереж і систем, які взаємодіють з світовими глобальними мережами; удосконалення технічної бази і технологій засобів масової інформації; процесів збору, накопичення і передачі інформації з збереженням її цілісності, доступності і конфіденційності.