Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ

ПАКЕТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Укладачі:

Балькин Г.Ф.

Анахова О.В.

Розглянута та рекомендована до використання на засіданні кафедри УПЗ

Протокол №4 від“18” грудня 2003 р.

Ціль роботи: ознайомлення студентів з останніми досягненнями науково-технічного прогресу в телекомунікаціях, організації передачі повідомлень на базі нових мережевих технологій, придбання навичок визначення ефективності виробничих процесів.

Завдання на курсову роботу:

У курсовій роботі необхідно здійснити вибір найкращої пакетної технології, провести розрахунок техніко-економічних показників вибраних пакетних технологій. Ґрунтуючись на вивченні довідкового матеріалу і вихідних даних, потрібно визначити:

1. Ефект від створення пакетної мережі;

2. Капітальні витрати на створення мережі;

3. Експлуатаційні витрати;

4. Приріст прибутку;

5. Строк окупності.

Примітка 1: З додатків методичних вказівок до складу курсової роботи необхідно включити тільки модель мережі (малюнок П. 1)

Примітка 2: У розрахунковій частині слід привести тільки формули, таблиці та наслідки розрахунків без докладних пояснень.

Примітка 3: Курсова робота, виконана не самостійно, до розгляду не приймається.

Після проведення розрахунків студент повинний зробити порівняння отриманих результатів для технологій IP і ATM і самостійно сформулювати висновки про доцільність створення пакетних мереж, ґрунтуючись на результатах розрахунків, висловивши свої розуміння про переваги і недоліки кожної технології.

Вихідні дані для розрахунку

1. Розрахунковий період – 9 років.

2. Загальний трафік у мережі складається з двох компонентів: трафіка мови і трафіка даних.

3. Підсумовування трафіків даних і мови здійснюється в абонентській установці.

4. На початку розрахункового періоду частка трафіку даних в усередненому трафіку одного користувача дорівнює частці трафіку мови, а до кінця розрахункового періоду вона поступово збільшується до 75%.

5. На початку розрахункового періоду кількість абонентів мережі складає 13 млн., а до кінця періоду зростає до N_аб.

6. Завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 0,02 Ерланга в годину, у годину пік – у 5 разів більше.

7. Трафік даних в основному визначається трафіком користувача Інтернет.

8. Число користувачів Інтернет змінюється від 1 млн (початок розрахункового періоду) до N_і млн (кінець розрахункового періоду).

9. Абонентська лінія є цифровою, і швидкість передачі в момент її зайнятості складає 64 кбит/с.

10. Частка навантаження Д_н, що замикається в зоні дії вузла, дорівнює:

Концентратор 0%

Районний вузол 50%

Граничний вузол 90%

Магістральний вузол 75%

11. Ефективність використання каналу або тракту при використанні пакетної технології збільшиться в 4 рази.

12. Вартість оренди одного каналу (тракту) визначається, виходячи з тарифів Укртелекома (див. Додаток 2).

13. Середня довжина тракту між вузлами приймається наступно:

Між магістральними вузлами 600 км

Між магістральним і граничним вузлами 150 км

Між граничним і районним вузлами 10 км

Між районним вузлом і концентратором 2 км

14. Число абонентів мережі до кінця розрахункового періоду N_аб вибирається відповідно до табл. 1

Таблиця 1. Число абонентів мережі до кінця розрахункового періоду

Остання цифра номеру залікової книжки	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
В Nаб	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29

15. Число користувачів Інтернет до кінця розрахункового періоду N_і вибирається відповідно до табл. 2

Таблиця 2. Число користувачів Інтернет до кінця розрахункового періоду

Передостання цифра номеру залікової книжки	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
В Nі	4,2	4,4	4,6	4,8	5,0	5,2	5,4	5,6	5,8	6,0

16. Коефіцієнт ефективності:

• для АТМ при передачі мови К_еф = 0,87;

при передачі даних К_еф = 0,87;

• Для ІР при передачі мови К_еф = 0,54;

для передачі даних К_еф = 0,99

16. Вихідна схема для порівняння технологій приведена в Додатку 1

II. РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Розрахунок ефекту від створення пакетної мережі

Позитивний ефект від створення і впровадження пакетної мережі визначається підвищенням ефективності використання каналів і трактів первинної мережі. При збільшенні ефективності зменшується кількість необхідних каналів і трактів, які приходиться орендувати у власника первинної мережі. Тому позитивний ефект визначиться в такий спосіб:

Еф = А – А/К_сж, (1)

де:

А – витрати на оренду трактів і каналів до впровадження мережі з пакетною комутацією;

К_сж – показує підвищення ефективності використання каналів (трактів) при використанні пакетної мережі. Для передачі даних так само, як і для передачі мови К_сж орієнтовно можна прийняти рівним 4.

Далі приводяться міркування стосовно визначення цих величин.

Витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією можуть бути визначені, якщо буде визначена структура мережі з комутацією каналів. Природно, що ця структура буде відрізнятися від мережі з пакетною комутацією, тому що необхідна пропускна здатність каналів і трактів при одному і тому ж вихідному завантаженні буде вище (орієнтовно в К_сж раз). Що ж стосується топології мережі, то її можна вважати незмінною, принаймні, стосовно до порівняльних розрахунків даної роботи. Таким чином, модель мережі залишається незмінною і для випадку використання комутації каналів.

Це дозволяє визначити витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією А по тій же моделі.

Для визначення необхідної пропускної здатності (а, отже, і орендованих трактів) проведемо розрахунок трафіку на всіх рівнях мережі. При цьому будемо виходити з наступних міркувань, що випливають з вихідних даних:

• на початку розрахункового періоду кількість абонентів у мережі N_aб складає близько 13 млн., а до кінця розрахункового періоду вона зростає до N_аб млн. Для спрощення розрахунків думаємо, що динаміка росту кількості абонентів описується лінійним законом;

• завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 0,02 Ерланга в годину, у годину пік – у 5 разів більше;

• середній трафик мови визначаємо по формулі

Т_{м сер} = 0,02  N_aб (2)

• піковий трафік мови

Т_{м пік} = 0,02  5  N_aб (3)

• трафік даних, в основному, визначається трафіком користувачів мережі Інтернет. При цьому число користувачів мережі Інтернет N_і змінюється від 1,0 млн. (на початку періоду) до N_і млн. (наприкінці періоду). Для спрощення розрахунків думаємо, що динаміка росту кількості користувачів описується лінійним законом;

• на початку розрахункового періоду частка трафіка даних Т_д в усередненому трафіку одного користувача дорівнює частці трафіка мови Т_м, до кінця розрахункового періоду вона лінійно зростає до 75%. П.п. – початок періоду; к.п. – кінець періоду.

Звідси: (Т_д/Т_м)_п..п. = 50/50 = 1 … (Т_д / Т_м)_к..п. = 75 / (100 – 75) = 3.

• середній трафік даних

Т_{д сер} = (Т_д / Т_м)  0,02 N_і (4)

• піковий трафік даних

Т_{д пік} = (Т_д / Т_м)  5  0,02  N_і (5)

• загальний трафік у мережі Те складається з двох складових трафіку мови Т_м і трафіку даних:

Те = Т_м + Т_д (6)

• підсумовування трафіка мови і даних відбувається в абонентській установці.

Результати розрахунків зведені в табл. 3

Таблиця 3. Зміна трафику по роках (Ерланг)

Роки	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Nаб, люд.
Тм сер, Ерл
Тм пік, Ерл
Nі, люд.
Тд/Тм, ед
Тд сер, Ерл
Тд пік, Ерл
Тз сер, Ерл
Тзпік, Ерл

За даними таблиці 3 визначаємо середню по роках величину сумарного (загального) пікового навантаження Т_{з пік.сер}

9

Т_{з пік.сер} = Σ Т_{з пік} /9,

1 (7)

По цій же величині знаходимо середнє пікове навантаження на одну абонентську лінію з урахуванням перспективи росту трафіка Інтернет

Т_{аб пік.сер} = Т_{з пік} /N_аб.сер, (8)

Де 9

N_аб.сер = (Σ N_аб)/ 9, (9)

1

Розрахунок економічних характеристик мережі з комутацією каналів

Для визначення економічних характеристик мережі проводимо наступні розрахунки:

1. Визначаємо середнє пікове навантаження на виході концентратора

Т_{ср.пік.конц.} = 200  Т_{з.пік.ср.} (10)

2. Визначаємо середнє пікове навантаження на виході районного вузла

Т_{ср.пік.рв} = Т_{з.пік.конц.}  100  (1 – Д_н) (11)

3. Визначаємо середнє пікове навантаження на виході граничного вузла

Т_{ср.пік.гру} = Т_{з.пік.ру}  40  (1 – Д_н) (12)

4. Визначаємо середнє пікове навантаження на виході магістрального вузла

Т_{ср.пік.му} = Т_{з.пік.гру}  5  (1 – Д_н) (13)

5. Визначаємо величину необхідної пропускної здатності на виході вузла (концентратора)

V = Т_з.пік.  0,064 мбіт/с (14)

6. Визначаємо тип каналів (трактів) і їхню кількість у кожному напрямку, шляхом розподілу сумарної швидкості на число виходів і порівняння із сіткою швидкостей передачі, пропонованих Укртелекомом (Додаток 1). Наприклад,

V = 90 мбіт/с

Нехай кількість виходів дорівнює 2. Тоді швидкість на одному виході V дорівнює

V = V/2 = 45 мбіт/с

Найближчим номінальним трактом є тракт 34 мбит/с. Звідси кількість 34-мбітних трактів на кожному виході повинно бути N_тр.

N_тр. = 45/34  1,5

Вибирається N_тр. = 2

7. Визначаємо вартість оренди одного тракту з урахуванням довжини ділянки між вузлами і тарифів Укртелекома. Наприклад, вартість оренди одного 34-мбітного тракту в годину, між магістральними вузлами, дорівнює:

А₃₄ = (600 / 100)  365  24  18,5 = 972 360 (грн.),

де 600/100 – кількість 100-кілометрових ділянок;

- 365 – днів у році;

- 24 – години у добі;

- 18,5 грн. – тариф.

Для швидкостей, що перевищують 34 мбіт/с, прийнята вартість, що відповідає екстраполяції вартості каналів Укртелекома на більш високі швидкості зі зменшенням співвідношення ціна/швидкість на 10%, що приблизно відповідає даним Додатка 2,

8. Визначаємо сумарну величину орендної плати за рік з урахуванням кількості трактів кожного типу.

9. Визначаємо загальну величину орендної плати за рік і за розрахунковий період.

Всі отримані величини зводяться в табл. 4.

Таблиця 4. Економічні характеристики мережі

Тип вузла	Вихідне навантаження Тпік, Ерл	Сумарна швидкістьМбіт/з	Число каналів, од.	Тип каналу (тракту), Мбіт/з	Плата за 100 км/год., грв.	Середня довжина каналу (тракту)км	Вартість оренди одного каналу (тракту), гривень	Загальна вартість оренди, гривень
Магістральний вузол						600
Граничний вузол						150
Районний вузол						10
Концентратор						2
Разом за рік
За розрахунковий період (9 років)

Дані таблиці 4 дозволяють визначити ефект від створення пакетної мережі

Еф = А – А / К_сж. (15)

Загальні капітальні витрати на всій мережі визначаються в такий спосіб:

К = N_маг  К_маг + N_rp  К_гр + N_p  К_р (16)

де N і ДО, відповідно, кількість і вартість мережного устаткування (табл. 5).

Таблиця 5 Вартісні характеристики вузлів

№ пп	Устаткування	Кількість, од.	Тип обладнання вартість (грн.)
			ATM	IP
1	Магістральний комутатор (маршрутизатор)	5	461 110	204 100
2	Граничний комутатор (маршрутизатор)	25	185 500	75 000
3	Районний комутатор (маршрутизатор)	1 000	180 200	67 000
4	Концентратор	100 000

Примітка: ціни є приблизними.

Розрахунок приросту прибутку

У загальному випадку приріст прибутку визначається по формулі:

П = Еф – К – Е, (17)

де:

Еф – ефект від створення пакетної мережі;

К – приріст капітальних витрат (вартість устаткування пакетної мережі);

Е – приріст експлуатаційних витрат (витрати на обслуговування введеного устаткування).

Розрахунок зробимо в тимчасовому проміжку 9 років.

Визначимо приріст експлуатаційних витрат.

Э = Зпл + Ел + Сл, (18)

де Зпл – приріст витрат на заробітну плату,

Ел – приріст витрат на оплату електроенергії;

Сл – витрати на передачу службової інформації (заголовки пакетів).

Приріст витрат на заробітну плату орієнтовно визначимо, задавши кількістю обслуговуючого персоналу на вузлах, що вводяться знову в дію, і величиною місячних окладів:

• магістральний комутатор (маршрутизатор) – 1 інженер з окладом 500 грн.;

• граничний комутатор (маршрутизатор) – 1 інженер з окладом 500 грн.;

• районний комутатор (маршрутизатор) – 1 інженер з окладом 400 грн.

Звідси,

Зпл = Зп._маг.  N_маг.  12  9 + Зп._гр  N_гр  12  9 + Зп._рн  N_рн  12  9

Приріст витрат на оплату електроенергії розрахуємо, виходячи з припущення, що всі мережні вузли працюють цілодобово і споживають однакову кількість енергії – 1 квт у годину.

Тариф на оплату електроенергії приймаємо рівним 0,12 грн/квт година.

Тоді:

Ел = (N_маг + N_гр + N_рн)  24  360  12  0,12  9

Витрати на передачу службової інформації Сл цілком залежать від особливостей технології пакетної передачі і визначаються коефіцієнтом інформаційної ефективності [3].

Коефіцієнт інформаційної ефективності визначається відношенням інформаційної (корисної) частини пакету до загальної довжини пакету. Тому з урахуванням зниження орендної плати в К_сж раз витрати на передачу службової інформації будуть рівні:

Сл = А/4 (1-К_еф) / К_еф (19)

Для змішаного трафіку мова/дані коефіцієнт інформативної ефективності ІР-мережі дуже сильно залежить від частки даних і збільшується з її збільшенням, в той час коефіцієнт інформаційної ефективності АТМ-технології залишається постійним.

Уточнимо частку даних в загальному трафіку, скориставшись табл.3. Вона буде рівна частковому від поділу середнього трафіку даних (четвертий рядок таблиці) на середню величину загального трафіку (сьомий рядок таблиці). Результати представлені в таблиці 5.

Табл.5. Зміни частки даних в загальному трафику протягом часу.

Роки	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Тд ср Тз ср

По даним таблиці визначимо усереднену величину частки даних::

9

Рд = Σ Тд _ср / То_з : 9

1

Визначимо усереднений коефіцієнт інформаційної ефективності для ІР-мережі

_ІР

К_ЕфСер = (1 – Р_д) ^. К_еф + Р_д ^. К_{е д}

Де К_{Е р} – коефіцієнт ефективності ІР-технології для мови, К_{Е м} = 0,54

К_{е д} – коефіцієнт ефективності для даних, К_{е д} = 0,99

Для технології АТМ коефіцієнт інформаційної ефективності не залежить від типу трафіку і рівний:

_АТМ

К_{Е ф Сер} = 0,87

Отримані дані дозволяють визначити витрати на передачу службової інформації за розрахунковий період для технології АТМ і ІР, користуючись формулою (19).

Розрахунок строку окупності

Строк окупності визначається як частка від розподілу приросту капітальних витрат до приросту прибутку:

_ок = К/ П, рік (17)

Результати розрахунків економічних характеристик зводяться в табл. 5.

Таблиця 5. Економічні характеристики мережі

№	Характеристика	ATM	IP
1

Література.

1. Стеклов В.К., Беркман Л.М. Телекомунікаційні мережі. К.: Техніка, 2001.

2. Балькин Г.Ф., Михайлов В.Ф., Хиленко В.В. “АТМ и ІР: когда спор уместен”.// Сети и коммуникации №5, 2003 р.

3. Балькин Г.Ф. “Об эффективности пакетных технологий»// Связь, №3, 2003

Додаток 1. Короткий огляд і аналіз пакетних технологій

Вибір пакетної технології для магістральної мультисервісної мережі України, необхідність створення якої сьогодні вже ніким не заперечується і широко обговорюється в кулуарах, – проблема актуальна. Не менш важливим є вибір пакетної технології і для мережі доступу.

Аналіз пакетних технологій

До теперішнього часу в арсеналі розроблювачів мережних технологій мається велика кількість уже впроваджених і апробованих методів. У таблиці П.1 приведені результати аналізу пакетних технологій (протоколів) Ethernet, FDDI, X.25, FR, ATM, IP.

Таблиця П.1 Особливості технологій пакетної комутації

Найменування технології	Область застосування	Максимальна швидкість передачі	Максимальна довжина пакетів (кадр), байт	Можли вість передачі даних	Можливість передачі мови (онлайн)	Наявність механізму Qo	Максима льна відстань передачі (км)
FDDI	Опорні магістралі локальних мереж	100 Мбит/з	4500	Є	Немає	Немає	100
Х.25	Магістральні і місцеві мережі ПД	64 кбит/з	4096	Є	Немає	Немає	не обмежується
FR	Магістральні і місцеві мережі	32 Мбит/з	1600	Є	Є	Є	не обмежується
Ethernet	Локальні, місцеві, магістральні мережі	G біт/з	15270	Є	Немає (без використання спеціальних мір)	Немає (без використання спеціальних мір)	150
ATM	Магістральні, місцеві, локальні мережі	622 Мбіт/з, 4,5 Гбіт/з	53	Є	Є	Є	не обмежується
IP	Магістральні, місцеві, локальні мережі	G біт/з	65535	Є	Є	Немає	не обмежується

Різні пакетні технології є далеко не рівнозначними по своїх можливостях. Спробуємо оцінити можливості цих технологій з обліком трьох найважливіших критеріїв: максимальної відстані передачі, швидкості передачі і можливості організації мультисервісної мережі (тобто можливості передачі даних і діалогової мови).

Технологія FDDI не буде нами розглядатися, оскільки вона призначена тільки для локальних мереж.	FDDI Х.25 FR Ethernet ATM IP
З позиції можливості одночасної передачі даних і мови варто виділити чотири технології: FR, Ethernet, ATM і IP. Споконвічно Ethernet не була орієнтована на передачу мови. Правда, завдяки зусиллям розроблювачів, вона все-таки придбала цю важливу якість за рахунок її використання разом з технологіями DiffServ і RSVP.	Х.25 FR Ethernet ATM IP
З погляду швидкості передачі виділяються три технології: Ethernet, ATM і IP (швидкість порядку Гбит/з і вище). При цьому технологія FR по своїх характеристиках подібна з технологією ATM, але уступає останньої по швидкості передачі, тому вона також не буде розглянута.	FR Ethernet ATM IP
По максимальній відстані передачі виділяються дві технології: ATM і IP.	Ethernet ATM IP

Т.ч. нами визначені фаворити: ATM і IP.

У зв'язку з тим, що всі обрані технології докладно описані в технічній літературі, дамо тут лише основні зведення про них.

Короткий опис пакетних технологій

Технологія Ethernet, розроблена в 1976 р., споконвічно призначалася для локальних мереж і тільки для передачі даних, оскільки механізм доступу до мережі не забезпечував гарантії підключення користувача за визначений час. Не передбачалося також пріоритетне обслуговування. Проте, протокол Ethernet одержав дуже широке поширення, завдяки своїй простоті і високій швидкості передачі. Усе частіше говорять про використання цього протоколу на магістральних мережах (GbEthernet), у противагу вже добре зарекомендованій технології ATM.

Для подальших розрахунків істотним є формат кадру Ethernet, що представлений на мал. П.1.

7	1	6	6	2		4	1
Преамбула	SFD	Адреса отримувача	Адреса відправника	Протокол чи тип	Інформація до 1500 байт	CRC	EFD

64 байт /1518 байта ,min max

Малюнок П.1. Формат кадру Ethernet

• Преамбула формату кадру містить 7 байт і служить для забезпечення інформації.

• Поле SFD містить 1 байт і призначений для виявлення початку кадру.

• Далі випливає адреса одержувача (6 байт) і адреса відправника (6 байт).

• Поле, що характеризує тип використовуваного протоколу, містить 2 байти (найчастіше використовується протокол IEEE 802.3).

• Поле інформації може бути перемінним і містити в собі до 1500 байт.

• Поле контролю суми CRC містить 4 байти.

• Поле EFD задає кінець кадру і займає 1 байт.

Метод характеризується оригінальним протоколом доступу до середовища переносу, що істотно впливає на затримку передачі сигналу (алгоритм CSMA CD – Carrier Seuse Multiple Acces with Collision Detection).

Основна ідея алгоритму полягає в тім, що доступ до середовища передачі забезпечується шляхом здійснення однієї або декількох спроб її контролю на предмет можливості передачі. Передача пакета починається тільки тоді, коли середовище вільне. Однак і в цьому випадку можливі «колізії». Алгоритм передбачає процедуру дозволу «колізій», що додатково збільшує затримки.

Основні характеристики протоколу представлені в таблиці П.2 стосовно до двох швидкостей передачі: 10 Мбіт/з і 1 Гбіт/с. Як видно з таблиці, при гігабітній передачі затримки сигналу стають прийнятними.

Характерною рисою технології є споконвічна відсутність механізмів забезпечення гарантованої якості (Qo).

Таблиця П.2 Основні параметри Ethernet IEEE 802.3

Бітова швидкість	10 Мбіт/с	1 Гбіт/с
Мінімальний інтервал затримки повторної спроби з'єднання (мсек)	51,2	0,51
Максимальний інтервал затримки повторної спроби з'єднання (мсек)	52	0,52
Мінімальний розмір кадру (байт)	64	64
Масимальный розмір кадру (байт)	1518	1518
Накладні витрати при мінімальному розмірі кадру 64 кбит/з (%)	29,6	29,6
Накладні витрати при максимальному розмірі кадру (%)	1,8	1,8
Накладні витрати при середньому розмірі кадру (500 байт) (%)	5,4	5,4
Максимальна затримка в передачі сигналу (при 16 спробах), мсек {16  52/2	416	4,16

Технологія ATM споконвічно розроблялася як універсальна, тобто призначена для передачі інформації різного типу (мова, дані і т.д.). Крім цієї важливої особливості, ця технологія відрізняється здатністю забезпечити необхідні якісні показники передачі. При цьому якість і режим обслуговування надається за замовленням. Технологія ATM пройшла практичну перевірку на багатьох мережах Європи і світу, дуже популярна в Росії. Там технологія ATM є одним із самих реальних претендентів на впровадження на магістральній пакетній мережі.

Для подальшого відзначимо: корисне поле пакета (поле даних) складає 48 байт, а заголовок 5 байт, структура пакета є постійною при передачі всіх типів трафіка. Однак при передачі мови один байт поля чи даних використовується як службовий.

Відмінною рисою технології ATM є те, що при її створенні були враховані вимоги по забезпеченню гарантованої якості передачі інформації відповідно до обраного класу обслуговування.

Технологія IP на сьогоднішній день є найпоширенішою мережною технологією. Спочатку вона була орієнтована винятково на передачу даних, однак зараз IP вважається універсальною і пристосовується для передачі усіх видів інформації. Багато фахівців вважають її конкурентом №1 для всіх інших мережних технологій.

Основу протокольного стека технології IP складає протокол IP (міжмережевий протокол). Саме він визначає структуру пакетів, що циркулюють по мережі. Кожен пакет складається з двох частин: заголовка і блоку даних. Пакет має перемінну довжину (максимально – 65535 байт). Базова довжина заголовка пакета (на третьому рівні) складає 20 байт. При передачі мови за рахунок використання більш високих рівнів довжина заголовка збільшується до 40 байт. (Ці характеристики будуть використані надалі).

Технологія IP спочатку не передбачала особливих заходів для забезпечення якості передачі. Тому сьогодні Інтернет у переважній більшості випадків забезпечує якість обслуговування на рівні "Best Effort Service" (краще з можливого). Це обумовило розробку нових протоколів, що вирішують дану проблему.

Технології і протоколи, що підвищують якість

У процесі розвитку пакетних мереж виникла необхідність розробки спеціальних протоколів, що поліпшують якісні параметри обслуговування користувачів Qo, у першу чергу стосовно до IP-мереж, що у даний час стають універсальними, тобто призначеними для передачі різноманітного трафіка. Технологія (ATM) – одна з деяких – споконвічно розроблялася з урахуванням вимог Qo і сьогодні може служити зразком, до якого "підтягуються" інші технології. У таблиці П.3 приводяться основні характеристики протоколів (технологій), що забезпечують підвищення якісних характеристик передачі. Усі протоколи, представлені в таблиці П.3, актуальні і використовуються, проте, систему IntServ можна виключити з розгляду, з огляду на ту обставину, що її основу складає протокол RSVP.

Таблиця П.3 Технології і протоколи, що підвищують якість передачі

№ пп	Найменування технології (протоколу)	Рівень функціонування	Виконувані функції
1	ATM	Канальний мережний	алгоритм GCRA (схожий на «діряве цебро»); адміністративне керування; резервування ресурсів (по піковій швидкості або середньюму завантаженні) керування перевантаженням (наприклад, шляхом передачі передавачеві (або вузлові) команди на зниження швидкості) (RM-осередку)
2	DiffServ	Транспортний	кондиціонування (класифікація) трафіку; розподіл потоків по чергах відповідно до класифікації (пріоритетам); регулювання трафіка (алгоритм "token buket"); висока масштабність
3	MPLS	Канальний мережний	присвоєння «мітки», прискорення проходження по мережі; забезпечення гарантії Qo на всьому сегменті MPLS (шляхом використання DiffServ і RSVP); розподіл пакетів відповідно до пріоритетів; підтримка класу послуг DiffServ
4	RSVP	Транспортний	резервування ресурсів. класифікація пакетів; обробка черг
5	IntServ	Транспортний	резервування ресурсів; низька масштабність; лавинообразный ріст службової інформації

Протокол DiffServ є одним з елементів забезпечення якості обслуговування в мережах передачі даних Qo (забезпечення необхідної пропускної здатності, забезпечення затримки не вище обговореної, підтримка необхідного рівня втрат і перекручувань пакетів).

Основна ідея протоколу полягає в поділі трафіку в мережі на кілька великих класів, кожному з яких забезпечується відповідний рівень обслуговування. При надходженні пакетів на вхід вузла вони розподіляються по чергах (запам'ятовуючим пристроям), що мають різний пріоритет на вихід у мережу. Пріоритетність визначається по кодовому слову, записаному в заголовку пакета IP (поле TOS). Оскільки це поле є резервним, то з погляду додаткових витрат пропускної здатності одержання нової функції протоколу IP є «безкоштовним». Методика реалізації ідеї різна для устаткування різних виробників.

Інша особливість протоколу полягає в механізмі формування трафіка за принципом «token bucket» («діряве відро»), що забезпечує вирівнювання потоку на виході вузла, щоправда, за рахунок можливих втрат у випадку появи піків у вхідному трафіку. Різновидів реалізації принципу «дірявого відра» також є кілька.

Протокол DiffServ передбачає можливість висновку угоди про рівень сервісу (SLA) між клієнтом і провайдером, відповідно до якого і реалізується механізм пріоритетності трафіка.

Відзначимо також, що використання протоколу на конкретному вузлі ніяк не залежить від ситуації на інших вузлах. Тому він відрізняється високої масштабністью.

Технологія MPLS (Multi Protocol Label Switching – мультипротокольна комутація з використанням міток) була розроблена для забезпечення «наскрізної» якості обслуговування, можливості організації віртуальних приватних мереж, і доступу до різних сервісів мережі. «Мультипротокольність» технології позначає те, що вона може містити в собі і транспортувати безліч інших протоколів, у тому числі протокол IP.

Технологія MPLS зібрала в собі переваги багатьох інших технологій і протоколів: переваги ATM (у частині комутації і забезпечення майже такого ж Qo), IP (у частині маршрутизації), DiffServ (у частині класифікації потоків), RSVP (у частині резервування пропускної здатності). До недоліків технології можна віднести недостатньо широке її впровадження, а також збільшення довжини заголовка на величину «мітки» – 4 байти (при інкапсуляції протоколу ATM цього немає).

Проте, багато фахівців пророкують цій технології домінуюче положення на мережах даних (разом з технологією IP).

Протокол RSVP (Resource reservation Protocol – протокол резервування ресурсів) був розроблений як сигналізаційний протокол для бронювання мережних ресурсів перед сеансом зв'язку. Протокол працює на третьому рівні моделі OSI. Він передбачає передачу команд на резервування вузлам, що лежать на шляху проходження повідомлення, і одержання від них підтвердження про здійснене резервування. Використання протоколу пов'язане з істотними втратами пропускної здатності мережі, тому що на час здійснення резервування займаються канали зв'язку відразу між декількома вузлами. Тому протокол RSVP є погано масштабним і використовується, в основному, на мережах доступу.

Проте, наявність можливості резервування вважається сьогодні необхідним інструментом забезпечення Qo.

Розрахунок впливу протоколів, що підвищують якість передачі на економічні характеристики мережі, показує, що в першому наближенні ними можна зневажити.

Упровадження пакетних технологій супроводжується численними дискусіями. Мережі ATM, незважаючи на гостру критику з боку супротивників, продовжують будуватися. Зокрема, у Російській Федерації прийнятий спеціальний документ, що визначає побудова мультисервісної мережі зв'язку на основі технології ATM (з переходом у перспективі до технології MPLS). Примітно, що ATM користується попитом не тільки на магістральному рівні, але й у регіонах. Так, у більшості регіонів Росії, де розроблені і уже впроваджені проекти мультисервісних мереж, перевага віддана саме ATM.

В Україні власником самої могутньої магістральної мережі ATM є ВАТ "Укртелеком". Ця мережа, поряд з мережею Frame Relay (вирішальної, в основному, проблеми доступу), є базою для корпоративної мережі, мережі доступу до Інтернету й у перспективі, можливо, перетвориться в мультисервісну мережу загального користування. Недавно вона поповнилася декількома вузлами і продовжує розширюватися.

Що стосується перспективи, то, на наш погляд, сьогодні відсутні об'єктивні показники, що свідчать про швидке згортання цієї технології. Принаймні, це дійсно у відношенні Росії й України.

У той же час можна констатувати прогрес у розвитку в Україні мереж, заснованих на технології IP. Розширюється національний фрагмент Інтернету. Число користувачів Мережі вже досягло 1 млн. За прогнозами фахівців, до 2010 р. їхня кількість перевищить 5 млн. Зараз відразу кілька операторів представляє послуги IP-телефонії, і число її прихильників неухильно росте. Проте, питання створення мультисервісної мережі на базі технології IP поки тільки обговорюється.

Основу ж телекомунікацій України сьогодні, на жаль, як і колись, складають застарілі і малоефективні мережі з комутацією каналів: первинна мережа на базі SDH і телефонна мережа загального користування. Створення "накладеної" пакетної мережі і конвергенція з нею телефонної мережі загального користування – реальна можливість для більш продуктивного використання застарілих мереж.

Підсумувати технічні дискусії останніх двох років можна так:

• суперництво між ATM і IP продовжується;

• число прихильників технології IP як основної мережної технології зросло;

• збільшилася кількість публікацій, що пропагують використання нових методів, що поліпшують якість передачі технології IP (MPLS, RSVP, DifServ);

• на рівень практичної реалізації вийшло питання конвергенції мереж, у першу чергу, конвергенції телефонної мережі загального користування з пакетними мережами;

• зросла популярність технології Ethernet. Багато фахівців вважають за доцільне її використання на магістральному рівні (GbEthernet);

• активізувалося обговорення проблем, пов'язаних зі створенням мереж нового покоління (NGN), в основу яких будуть покладені пакетні технології.

Усе це ще в більшому ступені підтверджує актуальність питання вибору технологій і необхідність подальших досліджень у цьому напрямку.

У зв'язку з цим доцільним є всебічне порівняння пакетних технологій.

Для рішення цієї задачі була обрана спеціальна методика, що містить у собі наступні аспекти:

• техніко-економічне порівняння (на що зроблено основний акцент) двох зазначених технологій у прив'язці до однієї тієї ж моделі магістральної мережі і мережі доступу з визначенням основних економічних показників капітальних витрат, прибутку, строку окупності і т.д.;

• порівняння з урахуванням перспективи на тимчасовому проміжку, що захоплює кілька років;

Вибір умов для порівняння (моделей мереж)

Магістральна мережа. Запропонована модель магістральної мережі містить у собі 5 магістральних і 25 граничних вузлів, у яких розташовуються граничні комутатори (у випадку використання ATM) або маршрутизатори (у випадку використання IP). Схема моделі представлена на мал. П.1.

У цілому, магістральна пакетна мережа розглядається як накладена на первинну магістральну мережу. При цьому як фізичне середовище з'єднань між магістральними вузлами вибирається технологія WDM, а між магістральними і граничними вузлами – технологія SDH.

Мережа доступу. Модель мережі доступу до магістральної пакетної мережі приблизно відповідає області або великому місту і будується у виді чотирирівневої структури. Схема моделі представлена на мал. П.1.

1. Перший (нижній) рівень відповідає точкам підключення індивідуальних споживачів. Їхня кількість узята рівною 20 млн. (середньорічний показник з урахуванням перспективи).

2. Другий рівень приблизно відповідає концентраторові багатоквартирного будинку (ступінь концентрації прийнятий 1:200).

3. Третій рівень приблизно відповідає рівневі району (їх кількість прийнята рівною 40 на область).

4. Четвертий рівень відповідає граничному комутаторові (маршрутизаторові). Їхня загальна кількість прийнята рівною 25.

На цій схемі позначений також тип носія і використовувані технології фізичного рівня з урахуванням рекомендацій ETSI з розумінь економічності мережі.

Як і в попередньому випадку, мережа доступу розглядається тут як накладена на первинну мережу. При цьому як фізичне середовище з'єднань між граничним комутатором (маршрутизатором) і районним вузлом вибирається технологія SDH, а між районним вузлом і концентратором – технологія сімейства xDSL (наприклад, ADSL).

Параметри порівняння

У якості основних техніко-економічних показників (параметрів порівняння) технологій вибираються наступні:

• інформаційна ефективність;

• капітальні вкладення;

• експлуатаційні витрати;

• потенційний прибуток;

• термін окупності.

Очевидно, що базовими є останні два параметри. При їхньому визначенні в якості проміжних будуть отримані й інші параметри.

Результати порівняння і висновки

1. Узагальнена оцінка.

В якості узагальнення з отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

• пакетні технології є потужним інструментом підвищення ефективності мережі зв’язку;

• технологія АТМ на сьогодні є найбільш ефективною з усіх пакетних технологій стосовно передачі змішаного трафіку, в якому переважає частка мовної інформації;

• технологія ІР за економічними показниками не сильно відстає від технології АТМ при передачі мовного трафіку і продовжує удосконалюватись як в напрямі підвищення ефективності, так і в напрямку підвищення якості передачі.

2. Прогнозна оцінка.

Прогнозна оцінка пов’язана з перспективами розвитку як розглянутих, так і інших технологій. Як слідує з аналізу публікацій в технічних виданнях, а також з результатів останніх досліджень УНДІЗ основними тенденціями удосконалення мережевих технологій є:

• інтенсивне розроблення питань, які стосуються покращення якості обслуговування при використанні технології ІР;

• висунення на перший план задачі конвергенції пакетних мереж з іншими мережами (в першу чергу з телефонною мережею загального користування);

• розвиток технологій оптичного ущільнення (DWDM та ін.), а також початок впровадження оптичної комутації (направлення на створення повністю оптичних мереж);

• удосконалення технологій доступу (наприклад, АТМ over x DSL, PON тощо);

• розвиток радіотехнологій і т.д.

Виходячи з цих тенденцій можна зробити прогнозну оцінку розвитку пакетних мережевих технологій:

а) технологія ІР поступово завоює лідерське положення серед інших пакетних технологій. Цьому будуть сприяти наступні фактори:

• збільшення частки трафіку даних в загальному трафіку мереж зв’язку України і перевищення над трафіком мови після 2010 року;

• впровадження протоколів, які покращать обслуговування і підвищать ефективність передачі, включаючи протоколи зжимання заголовків;

• розширення спектру послуг на базі додатків, за кількістю яких технологія ІР не має собі рівних;

• постійне зниження тарифів на послуги мережі Інтернет, відповідно закону попиту, в свою чергу призведе до збільшення кількості користувачів (як відомо, попит на послуги Інтернет є еластичним, відповідно, збільшення попиту буде значним);

б) технологія АТМ ще довго буде зберігати своє значення (хоча і не лідерське) завдяки вже відміченим перевагам;

в) роль пакетних технологій підвищиться у зв’язку з реалізацією конвергенції телефонної мережі загального користування з пакетними мережами. Цьому будуть сприяти:

• зниження собівартості передачі мови при переорієнтації трафіку на пакетні мережі;

• впровадження нових інтелектуальних послуг (на базі використання софт-свічей різного класу);

• зниження капітальних витрат при розширенні і модернізації мереж тощо.

3. Висновки і рекомендації.

Виходячи з отриманих результатів, можна зробити наступні основні висновки:

• підтверджена висока ефективність мереж з пакетною комутацією;

• лідируючою пакетною технологією в найближчі роки буде залишатись технологія АТМ;

• технологія ІР є найбільш перспективною, і в майбутньому буде домінувати (в парі з технологією MPLS);

• незалежно від лідерства, обидві технології будуть співіснувати протягом довгих років;

• технологія ІР володіє такою незаперечною перевагою, як велика кількість додатків (послуг), що може стимулювати ріст кількості користувачів, і відповідно, покращити економічні показники мережі. Це питання заслуговує окремого розгляду;

• іншим питанням, яке вимагає подальшого вивчення, є забезпечення загального управління ІР-мережами, включаючи перерозподіл трафіку по різним напрямам (для АТМ мереж ці проблеми вже вирішені).

На основі викладеного можна сформулювати наступні рекомендації керівним органам галузі зв’язку:

• форсувати створення в Україні мультисервісної пакетної магістральної мережі загального користування (наприклад, на базі вже існуючих мереж АТМ ВАТ “Укртелеком”), а також мультисервісних пакетних мереж доступу;

• в якості основних технологій як на магістральній мережі, так і на мережах доступу використовувати технології АТМ і ІР;

• намітити практичні шляхи для рішення проблеми конвергенції телефонної мережі загального користування і пакетних мереж (розпочавши з розробки концепції);

• розробити нормативну технічну документацію, що необхідна для впровадження пакетних технологій і реалізації конвергенції.

Малюнок П.1. Модель мережі електрозв'язку

Додаток 2. ГРАНИЧНІ ТАРИФИ НА НАДАННЯ В КОРИСТУВАННЯ КАНАЛІВ ЗВ'ЯЗКУ

Граничні тарифи розраховані без урахування податку на додану вартість (ПДВ), який стягується додатково відповідно до Законову України "Про податок на додану вартість".

П2.1 Місцевий телефонний зв'язок

П2.1.1 Плата за організацію та включення прямого зв'язку, канала

Номер статті	Позиція	Види послуг	Розмір оплати, грн.
			Для підприємств, установ, організацій		Для населення
			Бюджетних	Інших
1		Підготовка, включення цифрового канала в межах міста з пропускною спроможністю:			X
	1	64 Кбіт/с	583,33	1666,67	X
	2	128 Кбіт/с	758,33	2166,67	X
	3	256 Кбіт/с	771,16	2232,25	X
	4	512 Кбіт/с	783,99	2297,83	X
	5	1024 Кбіт/с	796,83	2363,41	X
	6	2048 Кбіт/с	809,67	2429,00	X
		Примітка: Організація з'єднувальної лінії від АТС до користувача проводитися за рахунок користувача
			для всіх категорій споживачів
	7	Одна пара проводу або одного телефонного каналову тональної частоти, створеного апаратурою системою передачі, для організації прямого зв'язку між двома кінцевими пунктами (безпосередній зв'язок)	666,67
	8	Зміна швидкості цифрового канала на прохання абонента	41,67
	9	За перенос і повторне включення цифрового канала	у розмірі 25% від тарифа, зазначеного в поз. 1-6

П2.1.2 Плата за користування прямим зв'язком, каналом (за місяць)

Номер статті	Позиція	Види послуг	Розмір оплати, грн.
			Для підприємств, установ, організацій		Для населення
			Бюджетних	Інших
2		Одна пара проводів для організації прямого зв'язку між двома кінцевими пунктами та їх бронювання (безпосередній зв'язок):
	10	у зоні дії однієї АТС	8,00	30,00	5,83
	11	у зоні дії різних АТС	21,00	75,00	14,17
	12	Один телефонний канал тональної частоти, створений апаратурою систем передачі для організації прямого зв'язку між двома кінцевими пунктами та їх бронювання	55,00	180,00	33,33
		Примітки:
		1. У сільській місцевості, селищах міського типу (крім райцентрів) застосовується коефіцієнт зменшення (Кзм.) = 0,5 (до поз. 11-12)
		2. При включенні різних абонентів за спареною схемою з шкірного абонента стягується плата в розмірі 80% тарифу згідно з графами 4, 5, б (до поз. 10-12)
		3. При включенні різних абонентів за паралельною схемою з шкірного абонента стягується плата в розмірі 60% тарифу згідно з графами 4, 5, 6 (поз. 10-12)
		Один цифровий канал з пропускною спроможністю:
	13	64 Кбіт/з	116,67	350,00	X
	14	128 Кбіт/з	150,00	458,33	X
	15	256 Кбіт/з	222,22	666,67	X
	16	512 Кбіт/з	333,33	1000,00	X
	17	1024 Кбіт/з	500,00	1500,00	X
	18	2048 Кбіт/з	750,00	2250,00	X
		Примітка: При надані в користування більше 8 каналів, до тарифів, зазначених у поз. 13-18, застосовується коефіцієнт зменшення (Кзм.) = 0,9

П2.2 Канали телеграфного зв'язку, що надаються в користування в межах України

Номер статті	Позиція	Надання каналів у користування	Розмір оплати в гривнях при цілодобовому користуванні для підприємств при пропускній спроможності канала
			50 Бод	100 Бод	200 Бод
3		Надання в користування телеграфних магістральних каналів (за кожні 100 км), за повну та неповну добу:
	19	для госпрозрахункових організацій	1,50	1,75	2,50
	20	для бюджетних організацій	0,50	0,58	0,83
4		Надання в користування телеграфних каналів зонової мережі:
	21	для госпрозрахункових організацій	3,00	3,50	5,00
	22	для бюджетних організацій	1,00	1,16	1,66
5	23	Підключення та розмноження телеграфних сигналів (організація циркулярів) у межах одного пункта для інших відомств, за одне підключення	X	58,33	X

Примітки:

1. Тарифи на канали зонової мережі застосовуються тільки при наданні в користування каналів у межах однієї області та не застосовується при наданні в користування комбінованих каналів (магістральних і зонових).

2. При наданні в користування телеграфних каналів зонової мережі, які використовуються для підключення в інтегровану мережу АТ/Телекс абонентів, де відсутні підстанції (за схемою віддаленого абонента), тарифи, зазначені в ст. З, поз. 19, 20 і ст. 4, поз. 21, 22 не застосовуються.

3. Довжина каналів менше ніж 100 км округляється до повних 100 км, більше 100 км округляється до найближчої величини, кратної 50 км. Відстань між кінцевими пунктами визначається по прямій лінії.

П2.3 Канали міжміського зв'язку, що надаються в користування в межах України

П2.3.1 Плата за організацію та включення канала

Номер статті	Позиція	Види послуг та плата	Для підприємств, установ, організацій (крім бюджетних) Розмір оплати, грн.
6		Підготовка, включення канала (за кожний кінцевий пункт):
	24	Цифрового некомутованого канала/тракта	1666,67
7	25	Зміна швидкості цифрового канала на прохання абонента	41,67

П2.3.2 Плата за надання в користування канал

Номер статті	Позиція	Плата за надання в користування каналу	За кожну повну або неповну годину (за кожні 100 км)
			Зонової мережі (у межах області)				Магістральної мережі (у межах України)
			Погодинно		Цілодобово		Погодинно		Цілодобово
8		Каналові тональної частоти, організованого по аналогових лініях:
	26	для телефонного зв'язку	1,00		0,33		0,40		0,13
	27	для передачі даних при номінальному завантаженні канала 32 мкВт	2,25		0,75		0,90		0,30
		Цифрового некомутованого канала/тракту з пропускною спроможністю:
	28	64 Кбіт/з	6,00		2,00		3,00		1,00
	29	128 Кбіт/з	6,90		2,30		3,45		1,15
	30	192 Кбіт/з	7,86		2,62		3,93		1,31
	31	256 Кбіт/з	8,88		2,96		4,44		1,48
	32	320 Кбіт/з	9,96		3,32		4,98		1,66
	33	384 Кбіт/з	11,10		3,70		5,55		1,85
	34	448 Кбіт/з	12,30		4,10		6,15		2,05
	35	512 Кбіт/з	13,56		4,52		6,78		2,26
	36	576 Кбіт/з	14,88		4,96		7,44		2,48
	37	640 Кбіт/з	16,26		5,42		8,13		2,71
	38	704 Кбіт/з	17,70		5,90		8,85		2,95
	39	768 Кбіт/з	19,20		6,40		9,60		3,20
	40	832 Кбіт/з	20,76		6,92		10,38		3,46
	41	896 Кбіт/з	22,38		7,46		11,19		3,73
	42	960 Кбіт/з	24,06		8,02		12,03		4,01
	43	1024 Кбіт/з	25,80		8,60		12,90		4,30
	44	1088 Кбіт/з	27,30		9,10		13,65		4,55
	45	1152 Кбіт/з	28,80		9,60		14,40		4,80
	46	1216 Кбіт/з	30,30		10,10		15,15		5,05
	47	1280 Кбіт/з	31,80		10,60		15,90		5,30
	48	1344 Кбіт/з	33,30		11,10		16,65		5,55
	49	1408 Кбіт/з	34,50		11,50		17,25		5,75
	50	1472 Кбіт/з	35,70		11,90		17,85		5,95
	51	1536 Кбіт/з	36,90		12,30		18,45		6,15
	52	1600 Кбіт/з	38,10		12,70		19,05		6,35
	53	1664 Кбіт/з	39,30		13,10		19,65		6,55
	54	1728 Кбіт/з	40,20		13,40		20,10		6,70
	55	1792 Кбіт/з	41,10		13,70		20,55		6,85
	56	1856 Кбіт/з	42,00		14,00		21,00		7,00
	57	1920 Кбіт/з	42,60		14,20		21,30		7,10
	58	2048 Кбіт/з (2 Мбіт/с)	43,20		14,40		21,60		7,20
	59	4 Мбіт/з	57,60		28,80		28,80		14,40
	60	6 Мбіт/з	86,40		43,20		43,20		21,60
	61	8 Мбіт/з	115,20		57,60		57,60		28,80
	62	10 Мбіт/з	144,00		72,00		72,00		36,00
	63	12 Мбіт/з	172,00		86,00		86,00		43,00
	64	14 Мбіт/з	200,00		100,00		100,00		50,00
	65	16 Мбіт/з	226,00		113,00		113,00		56,50
	66	18 Мбіт/з	252,00		126,00		126,00		63,00
	67	20 Мбіт/з	276,00		138,00		138,00		69,00
	68	22 Мбіт/з	300,00		150,00		150,00		75,00
	69	24 Мбіт/з	324,00		162,00		162,00		81,00
	70	26 Мбіт/з	346,00		173,00		173,00		86,50
	71	28 Мбіт/з	368,00		184,00		184,00		92,00
	72	30 Мбіт/з	388,00		194,00		194,00		97,00 .
	73	32 Мбіт/з	408,00		204,00		204,00		102,00
	74	34 Мбіт/з	428,00		214,00		214,00		107,00
9		Канала тональної частоти, організованого в цифрових лініях передачі, або цифрового канала, організованого в аналогових лініях передачі:
	75	для телефонного зв'язку		1,50		0,50		0,60		0,20
	76	для передачі даних при номінальному завантажені канала 32 мкВт		3,38		1,13		1,35		0,45
		Комбінованого канала (аналогово-цифрового):
	77	для телефонного зв'язку		0,60		0,30		0,40		0,20
	78	для передачі даних при номінальному завантажені канала 32 мкВт		1,35		0,45		0,90		0,30
		Канала тональної частоти для передачі програм звукового мовлення:		За кожну повну або неповну годину за кожні 100 км
	79	Магістральної мережі		0,10
	80	зонової мережі		0,25

П.2.4 Надання каналів для передачі програм телебачення, моно і стереорадіомовлення

П2.4.1 Надання каналів і виділення програм телевізійного і звукового мовлення

Номер статті	Позиція	Види послуг та плати	Розмір оплати за км-рік (грн.)
			Для підприємств(установ, організацій)		для населення
10	81	Надання каналів телевізійного мовлення	0,075		Х
		Надання магістрального канала звукового мовлення з номінальним діапазоном частот:
		від 40 Гц до 15000 Гц
	82	Моно	0,017	Х
	83	Стерео	0,03	Х
		від 50 Гц до 10000 Гц
	84	Моно	0,017	Х
	85	Стерео	0,025	Х
		від 50 Гц до 6400 Гц
	86	Моно	0,008	Х
		Надання внутрішньозонового канала звукового мовлення з номінальним діапазоном частот:
		від 40 Гц до 15000 Гц
	87	Моно	0,017	Х
	88	Стерео	0,05	Х
		Від 50 Гц до 10000 Гц
	89	Моно	0,017	Х
	90	Стерео	0,04	Х
		Від 50 Гц до 6400 Гц
	91	Моно	0,008	Х
	92	Виділення програм телевізійного мовлення	0,125	X
		Виділення програм звукового мовлення на магістральних і внутрішньозонових каналах з номінальним діапазоном частот:
		Від 40 Гц до 15000 Гц
	93	Моно	0,54	Х
	94	Стерео	1,08	Х
		Від 50 Гц до 10000 Гц
	95	Моно	0,33	Х
	96	Стерео	0,67	Х
		від 50 Гц до 6400 Гц
	97	Моно	0,22	Х

П2.4.2 Підготовка, включення цифрового некомутованого канала/тракта

Номер статті	Позиція	Плата за організацію та включеная канала/тракта	Розмір оплати, грн.
11	98	Підготовка, включення цифрового некомутованого канала/тракта (за кожний кінцевий пункт)	1666,67

П2.4.3 Плата за надання в користування цифрового некомутованого канала/тракта

Номер статті	Позиція	Плата за надання в користування цифрового некомутованого каналу/тракту з пропускною спроможністю	За кожну повну або неповну час (за кожні 100 км)
			Зонової мережі (у межах області)		Магістральної мережі (у межах України)
			Погодинно	Цілодобово	Погодинно	Цілодобово
12	99	4 Мбіт/з	32,00	16,00	16,00	8,00
	100	6 Мбіт/з	35,20	17,60	17,60	8,80
	101	8 Мбіт/з	38,40	19,20	19,20	9,60
	102	10 Мбіт/з	41,60	20,80	20,80	10,40
	103	12 Мбіт/з	44,40	22,20	22,20	11,10
	104	14 Мбіт/з	47,20	23,60	23,60	11,80
	105	16 Мбіт/з	50,00	25,00	25,00	12,50
	106	18 Мбіт/з	52,80	26,40	26,40	13,20
	107	20 Мбіт/з	55,60	27,80	27,80	13,90
	108	22 Мбіт/з	58,40	29,20	29,20	14,60
	109	24 Мбіт/з	61,20	30,60	30,60	15,30
	110	26 Мбіт/з	64,00	32,00	32,00	16,00
	111	28 Мбіт/з	66,80	33,40	33,40	16,70
	112	30 Мбіт/з	69,20	34,60	34,60	17,30
	113	32 Мбіт/з	71,60	35,80	35,80	17,90
	114	34 Мбіт/з	74,00	37,00	37,00	18,50

Примітки:

1. Для бюджетних організацій застосовується коефіцієнт зменшення (Кзм.) = 0,35 до ст. 6, поз. 24; ст. 7, поз. 25; ст.8, поз. 26-74; ст.9, поз. 75-78; ст.12, поз. 99-114

2. Тарифи, передбачені ст. б,поз. 24; ст.7, поз. 25 ; ст.8, поз. 26-74; ст.9 поз. 75-78; ст.12, поз. 99-114, установлені для надання в користування каналів (трактів) зв'язку довжиною до 500 км включно. За кожні наступні повні 100 км зазначені тарифи зменшуються на 2%

3. Довжина каналів менше ніж 100 км округлюється до повних 100 км, понад 100 км – округлюється до найближчої величини, кратної 50 км. Відстань між кінцевими пунктами визначається прямою лінією

4. Фактична відстань визначається трасою міжміського каналові звукового мовлення

При використанні матеріалів сайту посилання на ВАТ «Укртелеком» є обов'язковим.

Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій