- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
Інноваційні інвестиції - вкладення економічних ресурсів у науково-технічні розробки та їх впровадження з метою створення й одержання чистих вигод у і національний економіці і на окрему господарському об’єкті господарювання.
Вигоди від використання науково-технічних розробок у національній економіці виявляються у вигляді прибутків, доходів, соціально-економічних та інших переваг порівняно до попередніх технологічних методів виробництва продукції чи послуг.
Потік реальних грошей за допомогою якого здійснюється оцінка вигод від впровадження науково-технічних розробок, це або надходження готівки (припливи реальних грошей), або платежі (відтік реальних грошей, як наслідок ефективного чи неефективного використання технологічних нововведень).
Якщо протягом певного періоду доходи перевищують витрати, можна говорити про наявність чистих доходів (net benefits) або про позитивні грошові потоки (positive cash flows) Якщо витрати перевищують доходи – мають місце чисті витрати (net exhendifture) або відтоки грошових коштів (cash outlay).
Уся серія грошових потоків, пов’язаних з інноваційним проектом, є потоком грошових коштів (flow stream) ( приклад розрахунку дивитись у додатку 2).
Дисконтування. Суть поняття “дисконтування” пов’язано з тим, що мають нестабільну ціну. Сума їх на сьогодні або в момент її вкладення у проект має більшу цінність ніж у майбутньому, або навпаки. Різниця між теперішньою цінністю грошей може бути виражена, як процентна ставка, що характеризує відносні зміни в оцінці грошей за певний період. На корегування початкових вкладень на цю ставку або доходів, одержаних від них, впливає процес дисконтування грошових потоків.
Норма дисконту (або мінімальний коефіцієнт окупності) має бути рівною фактичній ставці відсотку за достроковими позичками на ринку капіталу або ставці відсотку (вартості капіталу), що сплачується одержувачем позички.
Норма дисконту повинна бути мінімальною нормою прибутку, нижче якої підприємцю невигідно вкладати кошти в інвестиції.
Для виявлення вихідних даних, особливо потенційно можливої доходності (прибутковості) проекту, необхідна тісна взаємодія підприємств-замовників з розробниками технологій.
Лише за цієї умови бажані показники проекту визначаються в процесі переговорів між зацікавленими в ньому сторонами.
Під час переговорів деякі параметри проекту можуть змінюватись, що зумовлює і зміни значень узагальнюючих показників.
6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
Актуальними елементами розрахунків є зміни в кількості робочих місць.
Для сучасного стану виробництва збільшення робочих місць є позитивним фактором його розвитку, але його врахування при оцінці ефективності інновацій має випливати з порівняння витрат на кожне робоче місце і відшкодування їх за рахунок підвищення продуктивності праці.
Оцінка змін здоров’я працівників виробництва, де використовуються наслідки запрограмованих науково-технічних розробок, забезпечує запобігання втрат чистого доходу, а також змін у сумі виплат на соціальне страхування та змін витрат на охорону здоров’я. Якщо зміни в здоров’ї працюючих стосуються екології регіону, то аналогічні показники визначаються для його населення,
якщо в ньому відбулись екологічні зміни навколишнього середовища, зумовлені застосуванням технічних нововведень.
Економія вільного часу визначається в людино-годинах за проектами, що передбачають:
підвищення надійності енергопостачання населених пунктів;
скорочення витрат праці в домашньому господарстві на основі збільшення випуску товарів народного споживання, особливо побутових;
сприяння виробництву нових видів і марок транспортних засобів;
сприяння спорудженню нових автомобільних та залізничних шляхів;
зміни транспортних засобів доставки певних видів продукції, а також працівників до місця роботи;
удосконалення розміщення торговельної мережі;
поліпшення торговельного обслуговування населення;
розвиток телефонного та телеграфного зв’язку, електронної пошти та інших видів зв’язку;
удосконалення інформаційного обслуговування населення.
Грошова оцінка розвитку перерахованих вище видів соціальних послуг може здійснюватися за допомогою нормативів вартості однієї людино-години та економії в розмірі 50% середньогодинної заробітної плати за контингентом працездатного населення, зумовленої реалізацією проекту.
Ефективність цих послуг може бути одночасною з ефективністю науково-технічних розробок, спрямованих на інші цілі.