- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
Приклад 1. Існують три варіанти створення нової технології в результаті виконання наукових досліджень, для яких визначено потенційні значення економічного ефекту Еті та значення ймовірності реалізації кожного з них Рі
Варіант |
Умови реалізації (тис.грн.) |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
||
1 |
Еті |
920 |
944 |
960 |
760 |
816 |
880 |
896 |
Рі |
0,05 |
0,3 |
0,1 |
0,05 |
0,1 |
0,15 |
0,25 |
|
2 |
Еті |
1000 |
1024 |
1056 |
720 |
760 |
920 |
960 |
Рі |
0,15 |
0,1 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
0,2 |
0,15 |
|
3 |
Еті |
1000 |
1040 |
1120 |
640 |
760 |
880 |
944 |
Рі |
0,2 |
0,1 |
0,05 |
0,05 |
0,1 |
0,25 |
0,44 |
|
Найвигідніший варіант використання результатів НДДКР рекомендується вибирати за умови максимізації математичного очікування потенційного інтегрального економічного ефекту.
max МЕт = max Еті Рі, (3.1)
де: МЕт – математичне очікування інтегрального економічного ефекту, тис.грн.
Еті – економічной ефект при і-й умові реалізації, тис.грн.
Рі – ймовірність реалізації при і-ої умови, виходячи з невизначеності та ризику, пов’язаного з досягненням техніко-економічних показників на різних етапах НДДКР, ризику щодо технологічної реалізації результатів наукових досліджень на підприємствах та ризику, обумовленого ринком.
За формулою Д.4.1. визначається математичне очікування МЕт за варіантами:
МЕ1т = ∑ Е1і Р1і = 920*0,05+944*0,3+960*0,05+816*0,1+880*0,1+5+896*0,25 =900,8 тис.грн.
МЕ2т=∑Е2іР2і=1000*0,15+1024*0,1+1056*0,1+720*0,1+760*0,2+920*0,2+960*0,15=910 тис.грн
МЕ3т=∑Е3іР3і=1000*0,2+1040*0,1+1120*0,05+640*0,05+760*0,1+880*0,15+944*0,35=930 тис.грн
У результаті отримуємо таке ранжування варіантів:
І –варіант 3;
ІІ - варіант 2;
ІІІ – варіант 1.
Коли ж є нагальна необхідність ураховувати дисперсію значень ефекту, то формула Д.4.1. може бути модифікованою. Якщо за інших рівних умов, наприклад, у разі того ж самого МЕт, збільшення дисперсії зменшує перевагу того чи іншого варіанта, то у разі нормального закону розподілу ймовірностей цей варіант може бути відібраним за критерієм:
max (МЕт – Дj* аs); (3.2)
де: Дj – дисперсія випадкової величини ефекту Ет;
аs – норматив для врахування дисперсії ефекту (встановлюється галузевими інструкціями диференційовано для різних типів заходів науково-технічного розвитку s).
Відповідні розрахунки та ранжування наведено у прикладі 2.
Приклад 2. Якщо для значень МЕт, визначених в попередньому прикладі, величина дисперсії становить відповідно D1=56,8; D2 =114,4; D3 =119,2, то при галузевому нормативі для врахування дисперсії економічного ефекту для нових технологій аs =0,75 отримаємо такі оцінки:
Варіант 1. МЕ 1т – 0,75 D1 = 900,8 – 0,75*56,8 = 844 тис.грн.
Варіант 2. МЕ2т - 0,75 D2 = 910,8 – 0,75*114,4 = 824 тис.грн.
Варіант 3. МЕ3т- 0,75 D3 = 930,4 – 0,75*119,2 = 841 тис.грн.
У цьому випадку ранжування буде таким:
І – варіант 1;
ІІ - варіант 3;
ІІІ – варіант 2.
У випадку, коли відомий лише інтервал, у межах якого може змінюватися ефект, рекомендується використати для розрахунку очікуваного (потенційного) економічного ефекту формулу:
Еточ = λ ЕТ max + (1 – λ) Е Т min , (3.3)
де: ЕТ max , Е Т min - найбільше і найменше значення економічного ефекту за умовами його реалізації;
Λ – спеціальний норматив для врахування невизначеності ефекту, що встановлюється галузевими інструкціями в залежності від типу заходу та стадії його реалізації (0≤ λ ≤0,5). При відсутності його значення в галузевих інструкціях рекомендується приймати λ = 0,3.
Приклади розрахунків щодо врахування невизначеності та ризику за формулою Д.4.3. наведено у прикладі 3.
Приклад 3. Виходячи з даних таблиці чистого грошового та кумулятивного потоків (приклад 1) при λ=0,3, отримаємо:
Еточ = 0,3* 960+0,7*760 = 820.0 тис.грн.
Е 2точ = 0,3*1056+0,7*720 = 820.8 тис.грн.
Еточ = 0,3*1120+0,7*640 = 784 тис.грн.
Таким чином, ранжування в останньому випадку буде таким:
І – варіант 2;
ІІ - варіант 1;
ІІІ – варіант 3.
Аналіз розглянутих вище прикладів врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічної розробки свідчить, що ранжування варіантів у значній мірі залежить від вихідної бази, критеріїв оптимальності та повноти інформації про ймовірність отримання тих чи інших значень економічного ефекту.
Чистий дисконтний доход або чиста сучасна вартість – це сучасна вартість майбутніх чистих грошових потоків, дисконтна на рівень граничної вартості капітальних вкладень. Нульове її значення вказує на те, що надходжень від інноваційного проекту достатньо для того, щоб відновити вкладений в інновації капітал (кошти) і забезпечити мінімально необхідний рівень доходності від цього вкладення.
Чистий дисконтний доход визначається як різниця між усіма річними дисконтними припливами і відтоками реальних грошей, що накопичуються протягом життя проекту, або між дисконтними на створення і впровадження інновацій витратами та доходами від їх використання.
Якщо чиста сучасна вартість інноваційного проекту позитивна, проект заслуговує визначення щодо його реалізації.
Нижче наведено складові операційних потоків реальних грошей, необхідних для розрахунків ефективності впровадження НДДКР.
Операційні потоки реальних грошей (дисконтний потік реальних грошей)
Операційний відтік реальних грошей
1. Приріст основного капіталу (інвестиції)
2. Приріст чистого оборотного капіталу
3. Експлуатаційні витрати
4. Витрати маркетингу
5. Збитки виробництва і збуту продукції
6. Корпоративні податки
Операційний приплив реальних грошей
Надходження від продажу основного капіталу
Надходження ліквідаційної вартості (кінець життя проекту)
Надходження від зменшення чистого оборотного капіталу
Надходження від продажу продукції
Інші доходи від використання інновацій.
Внутрішня норма доходності це норма дисконту, що для неї дисконтна вартість чистих надходжень від проекту дорівнює дисконтній вартості інвестицій, а різниця між ними дорівнює 0.
При розрахунках його випробуються кілька норм дисконту до тих пір, поки не буде знайдено той його рівень, за яким чистий дисконтований доход дорівнюватиме 0.
Пошук її норми здійснюється ітеративним методом. Якщо чиста поточна вартість грошових потоків позитивна, слід використовувати з цією метою високу ставку дисконтування, щоб зрівняти поточну вартість доходів і вкладень у проект.