
- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
Визнаними в світовій практиці основними показниками, що акумулюють вигоди від упровадження науково-технічних розробок та використовуються для оцінки економічної ефективності проектів (пояснення в додатку), є :
*чистий дисконтний доход (прибуток);
*індекс прибутковості;
*період окупності інвестицій у реалізацію проектів;
*внутрішня норма доходності (далі – ВНД).
Чистий дисконтний прибуток визначається як відношення сумарних чистих грошових потоків до формалізованого виразу його дисконтування, а саме:
t
ЧДД = ∑ * Pt / (1+d)t (6-1)
t=0
де ЧДД – чистий дисконтний доход;
t – роки реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;
Pt – чистий грошовий потік у період t;
d – норма дисконтування.
Чистий грошовий потік складається з щорічних значень касової готівки, що є різницею між сумою притоку та відтоку грошей:
Pt і = Пt і - Qt і, (6-2)
де Pt і - чистий грошовий потік у tі – період реалізації проекту;
Пt і – приплив грошей у цьому періоді;
Qt і – відтік грошей потік у цьому періоді.
Інтегральний чистий грошовий потік є сумою потоків за весь період життєвого циклу проекту, тобто:
t
PТ = ∑ (Pt - Qt) (6-3)
t=0
дисконтування грошових потоків здійснюється відповідно до моменту або часу започаткування проекту.
Коефіцієнт чистого дисконтного доходу (індекс доходності) визначається як співвідношення ЧДД та необхідної дисконтної вартості інвестицій. Ці співвідношення дозволяє одержати дисконтну норму прибутку і обчислюється за формулою:
ІД = ЧДД/ ДВІ, (6-4)
де: ІД – індекс доходності;
ЧДД – чистий дисконтний доход;
ДВІ – дисконтна вартість інвестицій в інновації.
Внутрішня норма доходності визначається як розрахункова ставка дисконту, за якої сумарні чисті приведені надходження дорівнюють сучасній (дисконтній) вартості витрат на проект. Визначення здійснюється за таким виразом:
t
∑ * Pt / (1+ d)t = 0 (6-5)
t=0
де: d – внутрішня норма доходності (ВНД);
Pt – чистий грошовий потік у періоді t.
Рівняння (6-5) вирішується відносно невідомої його складової d задля визначення мінімально допустимої норми ефективності, за якої чистий дисконтний доход дорівнює 0, або дисконтні прибутки дорівнюють започаткованим інвестиціям.
Термін окупності витрат визначається як період для відшкодування первісно започаткованих інвестиційних коштів на основі накопичених чистих реальних грошових потоків, зумовлених реалізацією проекту, тобто відношенням суми започаткованих інвестицій до дисконтних доходів.
Основні показники ефективності можуть бути доповнені іншими залежно від інтересів учасників науково-технічних розробок та їх реалізації у виробництві (фондо- або капіталовіддача, зростання продуктивності праці, організація нових робочих місць та інші). Приклад розрахунків економічної ефективності наведено в доданку.
Кожен з основних показників ефективності може використовуватись за певним призначенням, а саме:
ЧДД найбільш раціонально використовувати для ранжування інноваційних пропозицій та вибору пріоритетних проектів з точки зору їх ефективності;
ВНД проекту являє собою очікуваний рівень доходності і використовується для прогнозування цього показника, тобто визначає межі беззбитковості проекту;
Індекс доходності (коефіцієнт ефективності) вказує на рівень накопмченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект коштів;
Показник періоду окупності інвестованих в інновації коштів дозволяє одержати інформацію про рівень ризикованості проекту в зв’язку зі змінами у відносній ліквідності інвестицій.
Показники економічної
ефективності інноваційних проектів
враховують витрати та результати,
пов’язані з їх реалізацією як комерційного
характеру, так і ті, що виходять за межі
прямих фінансових інтересів учасників
створення і реалізації проекту, у тому
числі ефект галузей національної
економіки, елемент соціального ефекту
та інші складові ефективності, зумовлені
Показниками народногосподарської ефективності інноваційних проектів є інтегральними і відображають ефективність проекту під кутом зору інтересів економіки країни, у тому числі регіонів країни, галузей національної економіки, організацій і підприємств. Розраховуються вони за формулами 6-1, 6-3).
До складу результатів національної економіки з реалізації проектів включаються:
виручка від реалізації продукції, виробленої на основі технологічних нововведень, крім продукції, що споживається учасниками проекту;
виручка від продажу інтелектуальної власності, що створюється в процесі реалізації проекту;
соціальні та екологічні результати, визначені з врахуванням впливу всіх учасників проекту на соціальну та екологічну ситуацію у відповідному регіоні.
Соціальні, екологічні та інші результати, що не можуть бути оцінені у вартісному виразі, беруться до уваги як додаткові показники ефективності галузей національної економіки і враховуються при прийнятті рішень про пріоритетність проекту та його державній підтримці.
До складу витрат у процесі визначення ефективності галузей національної економіки при реалізації проектів включаються необхідні для цього одноразові капітальні і поточні витрати всіх учасників здійснення проекту, визначені без повторного рахування однакових витрат та без врахування результатів одних учасників у складі результатів інших.
На рівні підприємств (фірм), що використовують науково-технічні розробки, до складу їх економічних результатів включаються: виробничі результати – виручка від реалізації виготовленої нової продукції або продукції, виготовленої за новою технологією за вилученням коштів, витрачених на власні потреби.
Для задоволення комерційних інтересів кожного учасника проекту важливе значення має оцінка фінансових результатів його реалізації або комерційна ефективність, що є складовою інтегральною ефективності галузей національної економіки.
Комерційна ефективність проектів науково-технічних розробок та їх використання визначається як співвідношення фінансових витрат та результатів науково-технічних розробок, що мають забезпечити потрібну норму доходності.