- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
Основними завданнями системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами є забезпечення:
безперервного та ефективного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;
функціонування телекомунікаційних мереж із заданими параметрами, в тому числі моніторингу з метою безперебійного надання телекомунікаційних послуг;
функціонування систем оповіщення цивільної оборони;
підвищення надійності роботи і ефективності використання телекомунікаційних мереж;
організації та здійснення заходів з оперативного відновлення, усунення пошкоджень чи перевантажень телекомунікаційних мереж з використанням наявних ресурсів телекомунікаційних мереж і можливостей та контролю за виконанням цих заходів;
першочергового виділення, резервування та відновлення ресурсів телекомунікацій в інтересах державної системи урядового зв’язку, національної системи конфіденційного зв’язку та спеціальних споживачів;
аналізу надійності і живучості телекомунікаційних мереж, розроблення пропозицій щодо вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування і подання їх Держзв'язку.
У системі оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами забезпечується передача інформації з управління каналами та трактами телекомунікаційних мереж з необхідною якістю для організації ефективної взаємодії розосереджених апаратно–програмних комплексів Національного центру та центрів управління мережами. Робота системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами здійснюється без перерв, викликаних ремонтом обладнання, заміною програмного забезпечення, у тому числі засобів захисту, зміною паролів, відключенням електропостачання тощо. Для створення і розвитку системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами використовуються сучасні телекомунікаційні та інформаційні технології із застосуванням методів обробки інформації, аналізу та прогнозування розвитку ситуацій у реальному часі, методів експертних оцінок і колективного прийняття рішень з урахуванням рекомендацій Міжнародного союзу електрозв’язку щодо принципів управління телекомунікаціями.
Для можливості взаємодії складових системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами і автоматизації управління оператори телекомунікацій забезпечують сумісність програмно–технічних засобів обладнання мереж та пунктів управління відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних актів у галузі зв’язку. У системі оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами створюються резервні центри управління та передбачається резервування трактів і каналів зв’язку. Для виконання завдань з відновлення функціонування телекомунікаційних мереж та системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами у цій системі передбачається необхідний резерв персоналу і технічних засобів.
З метою забезпечення готовності системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами до виконання завдань в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану за погодженням або у взаємодії із спеціальними споживачами проводяться тренування на регіональному і загальнодержавному рівні. Ресурси на тренування виділяються всіма операторами телекомунікацій безоплатно.
Ефективність діяльності системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами визначається рівнем забезпечення сталості функціонування мереж, готовності забезпечення зв’язком спеціальних споживачів в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, єдині критерії та методики оцінки яких визначаються нормативно-правовими та нормативно-технічними актами у галузі зв'язку.