5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку

Під експлуатацією розуміють у загальному значенні процес систематичного (постійного) використання технічних засобів і обладнання для досягнення якого-небудь результату. Для підприємств зв'язку таким результатом є надання послуг зв'язку юридичним і фізичним особам, а технічними засобами - тракти і канали передачі, лінійні споруди, мережі зв'язку цілком чи їх окремі складові.

Технічні засоби створюються на основі обладнання, наприклад, такого, як обладнання системи К-1920, обладнання цифрової телефонної станції С-32 і.т.д.

Конкретним проявом систематичного використання технічних засобів і обладнання зв'язку на підприємствах зв'язку є їхнє технічне обслуговування і управління ними.

Таким чином, стосовно до підприємств зв'язку (оператори і провайдери) поняття “експлуатація” (чи “експлуатаційно-технічна діяльність”) можна трактувати в такий спосіб:

Технічна експлуатація – це процес технічного обслуговування всіх технічних засобів зв'язку і управління ними з метою забезпечення і надання послуг зв'язку фізичним і юридичним особам.

Технічна експлуатація – найважливіша складова виробничих процесів. Місце технічної експлуатації у виробничих процесах підприємства зв'язку ілюструється рисунком.

Виробничі процеси

Error: Reference source not found

Рис.5.1 Місце технічної експлуатації у виробничому процесі підприємства зв’язку.

Технічна експлуатація реалізується за допомогою системи технічної експлуатації.

Основні складові системи технічної експлуатації

Система включає технічні засоби, методи, алгоритми, експлуатаційний персонал, які необхідні для обслуговування і управління об'єктами зв'язку.

Для визначення технічного стану об'єктів зв'язку застосовується система технічної діагностики (СТД).

Технічне діагностування (ТД) базується на даних технічного контролю і проводиться шляхом виміру різних параметрів, аналізу й обробки результатів вимірів, відповідно до алгоритму діагностування, що включає сукупність розпоряджень про проведення ТД.

Системи технічного діагностування включають: об'єкт ТД (тракт, канал, технічний комплекс і ін.), засоби ТД — датчики, вимірювальні прилади, засоби комутації і т.п., а також, у необхідних випадках, виконавців.

СТД можуть бути локальними, які вирішують обмежене число задач, чи загальними, які вирішують всі поставлені задачі ТД, бути системами, що установлюють функціональний діагноз у процесі функціонування об'єкта діагнозу по своєму призначенню, чи системами з тестовим діагнозом, при якому діагностика проводиться при спеціальному режимі роботи об'єкта за допомогою подачі іспитових (тестових) сигналів.

По мірі автоматизації СТД можуть бути автоматичними, автоматизованими і неавтоматизованими.

Уся система технічної експлуатації підрозділяється на систему оперативно-технічного обслуговування (СОТО) і систему оперативно-технічного управління (СОТУ).

Система оперативно-технічного обслуговування складається з технічних засобів зв'язку і виробничого штату, що забезпечує функціонування того чи іншого комплексу засобів електрозв'язку.

Система оперативно-технічного управління включає технічні засоби і виробничий персонал, що забезпечує нормальну роботу при умовах, що змінюються.

Ще однією системою, що має як самостійні значення, так і обслуговує інші системи, є система технічного контролю (СТК).

Склад системи технічної експлуатації і демонструє рисунок 5.2.

СИСТЕМА ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ