Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
posibnik kyrsova.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.49 Mб
Скачать

4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку

Повноваження Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку відображені у Законі “Про телекомунікації”, а також у постанові Кабінету Міністрів № 1264 від 22 вересня 2004 р.

У якості такого органу сьогодні виступає Державний департамент з питань зв’язку та інформатизації Міністерства транспорту та зв’язку України (“Держзв’язок”).

У відповідності з цими документами, основними завданнями “Держзв’язку” є:

  1. участь у реалізації державної політики у сферах телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку;

  2. здійснення державного управління у сферах телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку;

  3. розроблення та здійснення заходів щодо розвитку і вдосконалення телекомунікаційних мереж загального користування та мереж поштового зв’язку, підвищення її якості, доступності і забезпечення сталого функціонування;

  4. участь у формуванні Національної програми інформатизації та забезпечення її виконання;

  5. сприяння розвитку підприємництва на конкурентних засадах у сферах телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку, проведення у цих сферах державної інвестиційної та антимонопольної політики;

  6. створення умов для інтеграції сфер телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку у європейський та світовий інформаційних простір.

Відповідно до цих завдань “Держзв’язок” виконує наступні основні функції:

1) проводить відповідно до законодавства технічну політику у сферах телекомунікацій, інформатизації, користування радіочастотним ресурсом України та надання послуг поштового зв’язку, а також стосовно стандартизації та підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій.

2) організовує відповідно до законодавства роботи з підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій, призначених для застосування в телекомунікаційних мережах загального користування;

3) розробляє та забезпечує проведення технічної політики формування номерного ресурсу, приймає рішення про зміну структури номерного ресурсу та простору нумерації в інтересах розширення і забезпечення достатньої ємності номерного ресурсу та приведення його у відповідність до міжнародних вимог;

  1. встановлює вимоги до якості телекомунікаційних послуг та послуг поштового зв’язку, здійснює контроль за якістю послуг поштового зв’язку, забезпеченням поштової безпеки і таємниці інформації у сфері надання послуг поштового зв’язку;

5) розробляє відповідно до законодавства технічні регламенти, норми, стандарти, інші нормативні документи у сферах телекомунікацій та поштового зв’язку;

4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]

Вище згадані органи регулювання здійснюють свою діяльність у доцільних напрямках. До основних напрямків регулювання належать: ліцензування, забезпечення соціально-доступних (універсальних) послуг, контроль якості послуг зв'язку, сертифікація, розподіл обмежених ресурсів мереж, контроль взаємодії операторів, тарифна політика. За допомогою цього комплексу елементів регулювання здійснюється вплив на учасників ринкових відносин. Вся складність проблеми регулювання полягає в створенні такого механізму впливу, який би не деформував, а навпаки розвивав ринкові відносини, захищав права споживачів і стимулював технологічний прогрес на мережах зв'язку. Нижче декілька докладніше розглядається сама суть окремих елементів регулювання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]