- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
На порозі ХХІ сторіччя світ опинився в умовах швидких змін і великої невизначеності, що є результатом науково-технічного прогресу й еволюційного (іноді і революційного) розвитку людського суспільства. У цих умовах стало дуже важко використовувати звичні методи управління підприємствами й організаціями.
Які ж події (явища) варто вважати визначальними в розвитку людського суспільства і суспільного виробництва?
П.Ф.Друкер [1] називає наступні 5 основних явищ, які можна вважати визначальними:
різке зниження народжуваності в розвинутих країнах;
зміна визначення ефективності;
глобалізація конкуренції;
зростаючу невідповідність між економічною і політичною роз'єднаністю;
зміна пріоритетів у процвітаючих галузях виробництва.
Розглянемо кожний з цих факторів окремо.
Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
Сама характерна риса нашого часу — хоча б у силу абсолютної безпрецедентності у світовій історії — це різке зниження народжуваності в розвинутих країнах. У Західній і Центральній Європі й у Японії коефіцієнт народжуваності давно вже упав нижче межі, необхідного для простого відтворення населення, точніше нижче 2,1 дитини на одну жінку дітородного віку. У деяких найбагатших регіонах Італії; наприклад у Болоньї, коефіцієнт народжуваності в 1999 році знизився до 0,8; у Японії він склав 1,3. Можна сказати, що Японія і вся Південна Європа (Португалія, Іспанія, Південна Франція, Італія, Греція) рухаються прямо до загальнонаціонального самогубства, що повинне наступити десь наприкінці XXI століття. На той час населення, скажемо, Італії, що складає сьогодні 60 мільйонів осіб, може знизитися до 20-22 мільйонів; населення Японії, що складає сьогодні 125 мільйонів, упаде до 50—55 мільйонів. Та й у Західній і Північній Європі коефіцієнт народжуваності складає сьогодні 1,5 і менше.
У США коефіцієнт народжуваності теж не перевищує показник 2; більш того, він стійко знижується. Додайте до цього те, що сьогоднішній не занадто низький коефіцієнт досягається за рахунок великого числа недавніх іммігрантів, що будучи американцями в першому поколінні, по інерції підтримують високий рівень народжуваності, властивий їхнім рідним країнам, наприклад, Мексиці.
У Японії й у Південній Європі чисельність населення досягла свого максимуму, як і в Німеччині. У США вона ще буде рости в найближчі 20-25 років. Правда, після 2015 року більшість населення вже складуть люди у віці 55 років і більше.
Але важлива навіть не чисельність населення сама по собі, а співвідношення людей - різних віків. Наприклад до 2080 року серед приблизно 20 мільйонів італійців буде дуже мало людей у віці до 15 років, зате дуже багато — як мінімум одна третина – тих, кому за 70. У Японії співвідношення між молоддю і людьми традиційного пенсійного віку буде приблизно таким же, якщо не гірше. У США кількість молоді вже сьогодні збільшується повільніше, ніж кількість людей похилого віку, що перевалили за пенсійний вік. І все-таки приблизно до 2015 року чисельні показники кількості молодих людей у США будуть збільшуватися. Правда, у наступні роки стануть знижуватися, причому дуже швидко.
Що ж нас очікує в майбутньому в результаті цього безпрецедентного явища?
У найближчі 20-30 років демографічна ситуація в розвинутих країнах буде визначати політичну. І політика буде дуже нестабільною.
Протягом найближчих 20—30 років жодна з розвинутих країн — із причин, викладених вище, — не буде мати сильного уряду і стабільної політики. Швидше за все, нормою стане політична нестабільність.
Поняття «пенсія» набуде два різних значення. Цілком імовірно, що тенденція «раннього виходу на пенсію» збережеться. Але вихід на пенсію не буде означати, що пенсіонер припиняє працювати. Це буде означати, що пенсіонер більше не зобов'язаний працювати повний робочий день і цілий робочий рік як звичайний службовець; пенсіонер одержить право працювати лише кілька місяців у році. Трудові відносини, - швидше за все, набудуть нової форми і стануть більш гнучкими, принаймні, стосовно літніх працівників. Зміна трудових відносин стане особливо актуальною після того, як більшість літніх співробітників складуть не працівники фізичної праці, а люди, що ніколи не заробляли на життя фізичною працею, і особливо високоосвічені працівники розумової праці.
Організація яка перша встигне залучити, і утримати фахівців, що переступили традиційний пенсійний вік, і яка зуміє домогтися від них максимальної продуктивності, отримає неймовірну конкурентну перевагу. Так чи інакше, сьогодні стратегія будь-якої організації повинна базуватися на цілому ряді нових уявлень: зокрема, що через 20-30 років великий і до того ж постійно збільшуваний обсяг робіт — включаючи виконання життєво важливих для організації функцій - буде виконуватися співробітниками, вік яких перевищить традиційний пенсійний; що ці співробітники не будуть ні «начальниками», ні «підлеглими», просто не будуть мати певного рангу. Ці співробітники взагалі не будуть «працівниками» у звичному змісті цього слова і не будуть працювати повний робочий день, як звичайні службовці які щодня ходять на роботу.
4. Кінцевий висновок полягає в тому, що у всіх розвинутих країнах необхідно якомога швидше підвищити продуктивність праці працівників, які працюють повний робочий день, так і зайнятих частково, і особливо продуктивність працівників розумової праці. У противному випадку країна — і всі її організації — втратить свій потенціал і стане убожіти.
Зниження народжуваності несе із собою також гігантські політичні і соціальні наслідки, про які ми поки не маємо ніякого уявлення. Але цей процес неминуче позначиться на економіці і бізнесі — деякі аспекти впливів сьогодні уже вивчаються, і деякі результати досліджень навіть застосовуються на практиці. Крім того, будь-який вид підготовки сьогоднішніх ресурсів до можливостей, що можуть відкритися в майбутньому, — а саме це і називається стратегією, — повинний починатися з демографії, а точніше з розгляду проблеми падіння народжуваності в розвинутих країнах. З усіх сучасних процесів цей найбільш помітний, непередбачений і абсолютно безпрецедентний.