- •Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку
- •І. Менеджмент організацій виробничих процесів на підприємствах зв’язку в умовах змін у людському суспільстві та суспільному виробництві
- •Основні зміни у людському суспільстві на рубежі хх та ххі століть
- •Різка зміна народжуваності в розвинутих країнах
- •Зміна визначення ефективності
- •Глобалізація конкуренції
- •1.1.4. Невідповідність між економічною глобалізацією і політичною роз'єднаністю
- •5. Зміна пріоритетів у процвітаючих областях
- •Зміни як фактори ”удесятерённой сили”
- •1.1.7. Основні принципи політики змін
- •Визначення та основні риси інформаційного суспільства
- •Визначення інформаційного суспільства
- •Особливості та характерні риси інформаційного суспільства
- •Шляхи переходу до інформаційного суспільства
- •Глобальна інформаційна інфраструктура
- •Визначення глобальної інформаційної інфраструктури як бази інформаційного суспільства
- •Сьогодн
- •Основні складові частини глобальної інформаційної інфраструктури
- •Телекомунікаційна інфраструктура – основа інформаційної інфраструктури
- •Базова (транспортна) мережа та мережа доступу
- •Іі. Єнсзу як частина інформаційної інфраструктури та інформаційного суспільства
- •2.1. Основні положення створення та розвитку єнсзу
- •2.1.1. Необхідність розробки основних положень
- •2.1.2. Організаційна структура єнсзу
- •2.1.3. Технологічна структура єнсз
- •2.2. Використання новітніх технологій при розвитку єнсзу [6, 7]
- •2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
- •2.2.2. Технологія dwdm [7]
- •2.2.3 Мобільні мережі третього покоління [10, 11]
- •2.3. Тенденції і перспективи розвитку єнсзу [12]
- •2.3.1. Становлення ринку зв'язку України
- •2.3.2.Тенденції технічного розвитку
- •2.3.3. Тенденції економічного розвитку
- •2.3.4. Контрольні цифри розвитку єнсзу.
- •Ііі. Основи управління мережами та підприємствами зв’язку
- •3.1 Особливості роботи підприємств зв'язку в ринкових умовах [13]
- •3.1.1 Взаємини підприємств зв'язку, користувачів і органів управління до перебудови
- •Міністерство
- •Підприємства зв’язку
- •Користувачі
- •3.1.2 Зміни у взаєминах у ринкових умовах
- •3.1.3 Основні вимоги до керівників підприємств у сучасних умовах [25]
- •3.2 Основні принципи та методи управління [14, 15, 17]
- •3.2.1. Загальні поняття щодо управління [16]
- •3.2.2 Менеджмент та управління спільне та відмінне
- •3.2.3 Директивний та економічний методи управління [16]
- •3.2.4 Оперативне і стратегічне управління [18]
- •3.3. Задачі оптимального управління та методи їх вирішення [16, 19]
- •3.3.1. Природа прийняття рішень [16]
- •3.3.2 Класифікація задач управління [16]
- •3.3.3 Методи рішення задач оптимального управління [16]
- •3.3.4 Загальний вигляд задачі оптимального управління
- •3.4 Метод лінійного програмування як приклад вирішення проблем оптимізації управління [19, 27]
- •3.4.1 Загальна форма задачі лінійного програмування та її складові
- •3.4.2. Розуміння понять "цільова функція" та "обмеження"
- •3.4.3. Методи рішення задачі
- •3.4.4. Приклад задачі лінійного програмування стосовно підприємства зв'язку
- •IV Регулювання телекомунікацій
- •Законодавство з регулювання у сфері телекомунікацій [20, 21]
- •Обгрунтування необхідності регулювання
- •4.1.2 Основні нормативні документи в сфері телекомунікацій
- •Зміни в законодавстві як наслідок перетворень у сфері регулювання
- •4.1.4. Основні особливості Закону України “Про телекомунікації”
- •Органи регулювання та їх повноваження [20]
- •4.2.1 Структура управління галуззю, яка випливає з Закону України “Про телекомунікації”
- •4.2.2. Повноваження та відповідальність Національної Комісії з питань регулювання зв’язку
- •4.2.3 Повноваження та відповідальність Центрального органу виконавчої влади у галузі зв’язку
- •4.3. Основні напрямки регулювання [22, 23]
- •4.3.1. Політика ліцензування
- •4.3.2. Забезпечення соціально доступних послуг
- •4.3.3. Регулювання відносин підприємств зв’язку між собою
- •4.3.4. Контроль якості надання послуг
- •4.3.5. Сертифікація обладнання та послуг
- •4.3.6. Розподіл обмежених ресурсів
- •4.3.7. Тарифна політика
- •V Основи експлуатації обладнання і мереж на підприємствах зв’язку
- •5.1 Загальні положення і методи експлуатації телекомунікаційних мереж на підприємствах зв’язку [16, 17]
- •5.1.1. Загальні правила здійснення підприємницької діяльності [20]
- •5.1.2. Визначення поняття “експлуатація” стосовно до підприємств зв'язку
- •Основні складові системи технічної експлуатації
- •5.1.4. Задачі, що вирішують підсистеми технічної експлуатації
- •5.1.5.Основні методи технічного обслуговування засобів зв'язку
- •5.2 Оптимізація структури резерву та поняття надійності засобів зв'язку [16, 19]
- •5.2.1 Надійність та її властивості
- •5.2.2. Постановка задачі оптимізації структури резерву
- •5.2.3 Розрахунок надійності складних систем
- •5.2.4. Методи оптимізації резерву
- •5.3. Організація профілактичного обслуговування обладнання [16, 17]
- •5.3.1. Принципи профілактичного обслуговування
- •5.3.2. Оптимізація періоду профілактики
- •5.3.3. Прогнозування відмов
- •5.4. Організація оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами України [24]
- •5.4.1. Загальні принципи оперативно-технічного управління
- •5.4.2. Основні завдання системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами
- •5.4.3. Основні завдання та функції Національного центру
- •5.4.4. Основні завдання та функції центрів управління мережами
- •VI. Визначення економічної ефективності, створення та впровадження нової техніки [26]
- •6.1.Загальні положення
- •6.2. Оцінка науково-технічної ефективності результатів нддкр
- •6.3.Економічна ефективність впровадження науково-технічних розробок
- •6.4.Оцінка соціальних наслідків науково-технічних розробок та їх реалізації
- •6.5 Додатки
- •6.5. 1. Орієнтовна шкала балів для порівняння науково-технічного рівня результатів нддкр та значень нормативних величин вагових його коефіцієнтів
- •6.5.2. Розрахунок економічної ефективності створення технології виробництва нового електроприладу
- •6.5.3. Приклади врахування невизначеності та ризику в розрахунках потенційного економічного ефекту науково-технічного розробки
- •6.5.4 Економічні аспекти впровадження нддкр
- •6.5.5.Соціальні аспекти розрахунків ефективності
- •Список використаної літератури
- •Питання до модульного контролю Модуль 1
- •Визначення інформаційного суспільства.
- •Глобальна інформаційна інфраструктура.
- •Модуль 2
- •Пакетні технології та їх особливості
- •Модуль 3
- •Модуль 4
- •IV. Ситуаційне завдання
- •Модуль 5
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу менеджмент підприємств зв’язку
- •Завдання і методичні вказівки до курсової роботи з курсу Організація виробничих процесів на підприємствах електрозв'язку "Визначення ефективності створення мережі атм"
2.2.1.Пакетні технології та їх особливості [8, 9]
До основних пакетних методів передачі повідомлень можна віднести технології ATM, IP, FR (frame relay), X.25. Загальні властивості пакетних технологій наступні:
передані повідомлення розділяються на окремі фрагменти, що називаються пакетами чи кадрами;
пакети (кадри) передаються від передавача до приймача самостійно і, можливо, різними шляхами. Для цього кожен пакет має адресну частину (заголовок), де розміщаються відомості про приймач і передавач, а також службова інформація;
передача пакетів здійснюється в нереальному масштабі часу із запам'ятовуванням у проміжних вузлах.
Особливості технології АТМ наступні:
Вона призначена для передачі повідомлень різного типу (діалогова мова, зображення, відеоконференції і .т.д.). При передачі мовлення необхідно забезпечити малу затримку в шляху проходження, пакета. Максимально припустима величина - 400 мсекунд (супутниковий зв'язок). При передачі даних жорстких вимог на затримку не встановлюється. ATM призначена для передачі повідомлень різного типу, отже затримка шляху проходження пакета повинна бути мінімальної. Пакети ATM містять 53 байта: 5 байт - службова інформація, 48 байт - корисна інформація. Технологія ATM використовує передачу пакетів постійної довжини, що дозволяє забезпечити прийнятну затримку при передачі мовної інформації (не більш 150 мсекунд) і підвищена якість передачі. Відпрацьовано систему управління, що забезпечує використання системи пріоритетів і гнучкість стосовно переданого трафіку. Система пріоритетів дозволяє установити черговість передачі повідомлень при наявності дефіциту пропускної здатності. Вищий пріоритет привласнюється голосовому трафіку. ATM має можливість взаємної роботи з мережами які використовують інші технології. Вона також дозволяє знайти і виправити помилки, що виникають у службовій частині пакета.
Особливості технології ТСР/IP коротко можна охарактеризувати наступним чином:
формат пакета: службова частина 20 байт; загальна довжина – до 65535 байт;
довжина пакета - перемінна;
пакет IP може бути адаптований до виду інформації, яка передається;
технологія відрізняється високої ефективністю при передачі даних, зниженою ефективністю при передачі мовлення;
протокол IP має дуже широку поширеність у світі (більш 90% серед усіх використовуваних протоколів);
може забезпечити високу якість передачі в парі з іншими протоколами (наприклад, МPLS).
Особливості технології FR
формат пакета: службова частина 6-8 байт, корисна частина до 2000 байт;
довжина пакета - перемінна;
є можливість передачі мовної інформації;
порівняльна простота апаратури, що реалізує технологію;
є можливість використання системи пріоритетів;
виявляє помилки, але не виправляє їх;
Особливості технології Х.25
- формат пакета: службова частина 6-9 байт, корисна частина до 1600 байт
довжина пакета - змінна;
ефективність передачі менше, ніж у технології FR;
технологія дозволяє виправляти помилки (шляхом перепитування);
низька швидкість передачі (до 64кб) ;
неможливість передачі мови (великі витрати часу на перепитування).
Варто відзначити, що пакетні мережні технології аж ніяк не обмежуються згаданим переліком. Великий клас пакетних технологій використовується на локальних обчислювальних мережах (ЛОМ) та мережах доступу. Серед них лідером є технологія Ethernet, яка також використовує протокол ІР. Вона має велику популярність завдяки невеликій вартості та простоті. Сьогодні вже розроблена так звана технологія Гигабіт-Ethernet (GEthernet), яка розрахована на великі швидкості передачі інформації і “має претензії” на використання не тільки на мережах доступу, а й на магістральних мережах.
Таким чином, розвиток пакетних мереж йде далі, їх застосування весь час розширюється. Особливо вражаючим є розвиток технологій ІР та розширення мережі Інтернет, яка кожен рік збільшує коло своїх користувачів майже вдвічі.
Мережа Інтернет являє собою сукупність безлічі мереж, що працюють з використанням протоколу IP (Інтернет-протокол). Доступ до мережі Інтернет здійснюється за допомогою вузлів провайдерів мережі Інтернет. Усі вузли провайдерів мають можливість телекомунікації (зв'язку) між собою з використанням найрізноманітніших каналів і трактів, починаючи від каналів телефонної мережі і закінчуючи артеріями скловолоконних ліній зв'язку. Доступ до вузлів провайдерів здійснюється кількома способами:
доступ через телефонну мережу загального користування (кожен вузол Інтернет обов'язково містить шлюз)
створення між користувачами і вузлом мережі Інтернет прямої лінії зв'язку (зв'язок, що не комутується,). Цей ланцюжок також може бути організований по телефонній мережі загального користування
організація доступу через мобільну мережу.
Система адресації мережі Інтернет базується на розбивці всієї території землі на обмежені райони (домени) (український домен - UА). У свою чергу домени розбиваються на регіони, що записуються перед адресою домена. Остання частина адреси характеризує безпосередньо користувача. Особливість адрес Інтернет - їхнє буквене представлення, при цьому найменування доменів пов'язано з географічними територіями. Регіони також прив'язуються до географічних назв. Гаряча собачка @) відокремлює географічні назви від безпосереднього імені.
Завдяки своїй простоті використання, технологія та мережа Інтернет завойовує нових прихильників, та розгортає уявлення про найновіші послуги (електронна торгівля, електронний бізнес, електронне навчання тощо). Недарма Міжнародна Спілка Електрозв’язку розглядає Інтернет як базу для глобальної інформаційної інфраструктури.
Але для розвитку мереж Інтернет як і інших вторинних мереж необхідні мережі фізичних ланцюгів, які у свою чергу потребують своїх технологій. До недавнього часу однією з найпрогресивніших технологій фізичного рівня була технологія SDH (синхронна ієрархія), яка дозволяла організовувати високоякісний зв’язок на первинних мережах на далекі відстані, як на звичайних кабельних магістралях, так і на волоконно-оптичних лініях зв’язку (ВОЛЗ). Але потреба в підвищенні ефективності використання мереж призвела до необхідності знаходження нових методів передавання. До таких методів відносять технологію DWDM, яка коротко буде розглянута нижче.