
- •Анотація
- •3.1. Загальна характеристика організації
- •Директор
- •3.2.3.Мотивація
- •Застосування теорії мотивації на ТзОв "Тел-Сат
- •3.2.4. Контроль
- •Контроль в ТзОв "Тел-Сат"
- •3.2.5. Регулювання
- •3.3. Використання методів менеджменту в організації
- •Застосування методів менеджменту в організації
- •Комунікації в організації
- •Повідомлен-ня:
- •Отриму-вач:
- •3.6. Формування механізмів управління групами працівників в організації
- •Особливості формальних груп
- •Особливості неформальних груп
- •3.7. Розробка пропозицій з організації та вдосконалення керівництва
- •Результати оцінки професійних якостей керівників
- •3.8. Організація управління конфліктами, перемінами і стресами
- •3.9. Організація праці менеджерів на підприємстві
- •Висновок
- •Використана література
3.7. Розробка пропозицій з організації та вдосконалення керівництва
Таблиця 3.12..
Характеристика параметрів керівництва
|
Пара-метри керів-ництва |
Характеристика |
Обгрунтування параметрів керівництва конкретними посадовими особами апарату |
|
|||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Директор |
Заступник з економіки |
Заступник з маркетингу |
Технічний директор |
Заступник з кадрових питань |
|
|||||||
|
Форми влади |
Влада, яка базується на засадах примусу (виконавець вірить, що влада може зава-жати задоволенню пе-вної потреби, або зро-бити інші неприємно-сті. Влада, яка базується на засадах винагороди. Експертна влада (виконавець вірить, що влада володіє спе-ціальними знаннями, які зможуть задовіль-нити певні потреби). Еталонна влада (влада власного прик-ладу того керівника, що впливає). Законна(традиційна) влада (виконавець ві-рить в те, що керівник має право віддавати накази, а його обов’я-зок– виконувати їх). |
Використувує традиційну владу в поєднанні з еталонною |
Використовує законну владу, володіє експе-ртною |
Використо-вує законну владу |
Використувує традиційну вла-ду з елементами експертної |
Використовує законну владу в поєднанні з експертною |
|
|||||
|
Спосо-би впливу |
|
Впливає безпосередньо через нижчі рівні практично на всі ланки підприємства |
Впливає на пі-длеглих через залучення їх до упра-вління |
Впливає на працівників через пере-конування і пояс-нення |
Впливає на пра-цівників через переконування і пояснення |
Впливає на працівників через переко-нування і пояс-нення |
|
|||||
|
Підхо-ди до лідер-ства |
Підхід з позицій осо-бистих якостей. Він базується на викори-станні властивостей та особистісних характе-ристик. Підхід з позицій по-ведінки. Згідно з цією позицією ефективність керівництва визначає-ться не особистими якостями, а манерою поведінки керівника з підлеглими. Ситуаційний підхід. В основі підходу ле-жить установлення то-го, які стилі поведінки і особисті якості най-більш відповідають конкретним ситуаці-ям. |
Використовує підхід з пози-цій особистих якостей, воло-діючи еталон-ною владою та певними осо-бистими якос-тями, але пови-нен вміти зас-тосовувати і ситуаційний підхід, базова-ний на знанні найефективнішого застосува-ння стилів ке-рівницва та особистих яко-стей у даній ситуації |
Використовує ситуаційний підхід, оскі-льки повинен володіти різно-типними ситу-аціями, що по-стійно виника-ють у даному напрямку дія-льності |
Використо-вує як підхід з позицій особистих якостей, так і ситуаційний, оскільки у сфері рекла-ми відбува-ються пос-тійні зміни і нестандартні ситуації |
Використовує підхід з позицій особистих яко-стей, а також си-туаційний підхід, тобто обирає ті стилі поведінки, які найбільш від-повідають конк-ретним ситуа-ціям |
Використовує ситуаційний підхід, базова-ний на знанні найефективні-шого застосу-вання стилів керівництва та поведінки в да-ній ситуації |
|
|||||
Стилі керівництва |
|
||||||||||||
На засадах систем Лайкерта
|
Лайкерт зробив висновок, що стиль керівництва може бути орієнтованим або на роботу або на людину. Причому більш продуктивною є орієнтація на людину. Лайкерт запропонував 4 системи для підбору менеджером стилю лідерства, які базуються на оцінці поведінки керівника.
|
Об’єднані стилі дають можливість кожному керівнику вибрати ту систему, яка йому найбільше підходить. Буде мати негативні сторони , коли орієнтація буде більша або на людей або на виробництво. Цей підхід краще не застосовувати із-за суттєвих недоліків використання |
|
||||||||||
На засадах Управ-лінсь-кої гратки Блейка і Моутона |
Виділяється п’ять основних стилів керівництва, які враховують інтереси людей(вертикальна вісь) і інтереси виробництва (горизонтальна вісь) |
Досить великий вибір підходів до виробництва і керівник завжди може знайти свій підхід серед даних. Цей підхід можна використовувати практично у всіх ситуаціях, що виникають на підприємстві. Дану управлінську решітку бажано використовувати, тому що вона включає в себе всі різновиди підходів до керівництва |
|
||||||||||
На засадах ситуаційної моделі Фідле-ра
|
Згідно з цією моделлю увагу зосереджено на ситуації з врахуванням 3 факторів, які впливають на поведінку керівника: 1.Лояльність підлеглих, довіра до своїх керівників. 2. Чіткість формулювання завдання і структуризації 3. Обсяг законої влади, пов’язаної з посадою керівника, яка дозволяє йому використовувати нагороди, а також підтримка формальних груп.
|
Ця ситуаційна модель включає в себе досить велику кількість підходів до керівництва, тому її можна використовувати у багатьох ситуаціях. Цей підхід має важливе значення для підбору, найму та розставлення керівних кадрів. Ця модель враховує тільки три фактори, які впливають на поведінку керівника. Дана модель може застосовуватись у багатьох ситуаціях Найбільш ефективна ситуація коли відносини між керівником і підлеглими гарні, структура завдання структурована, а посадові повноваження сильні |
|
||||||||||
“шлях-ціль” Мітче-лла і Гауса |
Цей підхід базується на оцінці дії, яку створює поведінка керівника по відношенню до мотивації, задоволеності і продуктивності праці підлеглих на досягнення цілей організації через вплив на шляхи досягнення цих цілей
|
Керівник веде безпосередню роботу зі своїм підлеглим, підтримує і наставляє його. Керівник не завжди може врахувати потреби підлеглих. Не рекомендовано застосовувати цей підхід, оскільки визначення стилю обмежується лише двома факторами. |
|
||||||||||
Ситуаційна теорія життєвого циклу Херсі і Бланшера |
Згідно з цією теорією, стилі керівництва залежать від «зрілості» виконавців, бажання досягнути цілі, а також від освіти, досвіду, обізнаності в розв’язанні конкретних задач |
Ця теорія враховує здібності, талант і поведінку керівника. Майже не враховуються потреби підлеглих. Використання цього підходу є доцільним, оскільки передбачає широкий ситуаційний вибір |
|
||||||||||
|
Ситуаційна модель прийнят-тя рішень керівни-ком Врума-Йєттона |
- Концентрує увагу на процесі прийняття рішень і має п’ять стилів участі підлеглих у прийнятті рішень: --Автократичний (Al i All) --Консультативний(Сl i Cll) --Повної участі(Gll). |
Дуже глибоко розкриває сутність прийняття рішень і участь підлеглих у цьому процесі. Зосереджує увагу лише на прийнятті рішень. Дозволяє підібрати стиль під конкретну реальну ситуацію. |
|
Дуже глибоко розкриває сутність прийняття рішень і участь підлеглих у цьому процесі. Зосереджує увагу лише на прийнятті рішень. Дозволяє підібрати стиль під конкретну реальну ситуацію. |
||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
Таблиця 3.13..