1.6. Інтелект та його розлади.

Інтелект (розум) - запас набутих знань, досвіду, уміння застосувувати їх практично та здатність до подальшого набуття нових знань, досвіду.

Складові елементи та передумови інтелекту:

• мислення;

• пам'ять;

• увага та інші психічні функції.

Інтелект, здібності і характер складають ядро особистості

Розумова відсталість - зниження інтелекту, стійке зниження рівня психічної діяльності. Розлади інтелекту (2 види розумової відсталості);

• олігофренія (вроджена);

• деменція (набута).

Олігофренія характеризується затримкою розвитку основних психічних функцій (інтелекту), в наслідок спадкової зумовленості у постнатальному або внутрішньоутробному періоді, а також в ранні місяці (роки) життя. Більшість генетичні аномалії - хвороба Дауна.

Залежно від тяжкості олігофренія поділяється на:

1. дебільність;

2. імбецильність;

3. ідіотизм.

Дебільність — легкій ступінь розумового недоумства, характеризується зниженням розвитку інтелекту, нездатністю до абстрагування й оперування поняттями. У хворих достатньо розвинута мова є певний запас абстрактних понять.

Імбецильність - середній ступінь розумового недоумства. В наявності елементарне мислення, абстрактні поняття не утворюються. Здатність до елементарного узагальнення різко знижений, запас слів дуже малий (10 - 20 слів), говорити починає в 3-5 роки, можуть писати лише окремі літери, не можуть оволодіти читанням. Нову ситуацію майже не осмислюють, прості навички засвоюють але неохайно.

Виділяють ступені імбецильності:

• глибока;

• чітко виражена;

• помірна.

Ідіотія - важкій крайній ступінь природженого або набутого в ранньому дитинстві (до 3-х років) недоумства, внаслідок якого не розвивається мислення, обмежене сприймання навколишнього світу. Практично відсутня мова. Не здатні до засвоєння життєвого досвіду, хворі в'ялі, малорухомі.

Деменція - набуте слабоумство (після захворювання мозку або психічних хвороб), що виявляється у збідненні інтелекту, у стійкому зниженні пізнавальної діяльності (порушення пам'яті, зменшується запас слів, уявлених понять). Поступово у хворих втрачається здатність орієнтуватися в обставинах і вірно їх оцінювати.

Різновиди деменції:

1. лакунарна деменція - це результат глибокого органічного ураження головного мозку, типово для церебрального атеросклерозу, сифілісу головного мозку, глибоких черепно-мозкових травм (ЧМТр). Тут в першу чергу порушуються передумови інтелекту: увага; темп функціонування; стійкість модусу діяльності; пам'ять.

Характерна нерівномірність ураження різних психічних функцій і деяких проявів однієї і тієї ж функції. Тенденція до мерехтіння симптоматики.

Основні ознаки: збереженість ядра особистості; самосвідомість; критичне відношення до хвороби.

2. глобарна деменція - властива захворюванням, які протікають із дифузним ураженням мозку. Типово глибоке ураження ядра особистості, грубі розлади самосвідомості.

3. порціальне слабоумство - відрізняється наявністю інтелектуального мислення, спочатку функціонального, а потім органічного характеру. Уражаються окремі мозкові структури, що мають відношення до інтелектуальної діяльності.