2. Персеверантне мислення.

Під персеверантним мисленням розуміють схильність до застрягання у свідомості хворого яких-небудь думок, уявлень, образів, слів або фраз, в залежності від ситуації і цілі діяльності.

Персеверантне мислення зустрічається при грубих органічних ураженнях головного мозку, при церебральному атеросклерозі, старечому слабоумстві, шизофренії, амнестичної апатії. Короткочасно зустрічається при різкому стомленні й алкогольному сп'янінні.

4) Мислення стереотипами.

Стереотипії - це схильність до повторення тих самих актів психічної діяльності. Іноді стереотипно повторюються окремі слова. В інших випадках мова йде про мислення стереотипами. Відмінність стереотипій від персеверації:

1) персеверація характеризується тим, що вже закінчена дія цілком або у будь-яких своїх елементах проникає послідовно, спрямовано на вирішення будь-яких задач. Стереотипії - це тоді, коли розумова діяльність втрачає всякий зміст, не зв'язано ні з минулим ні з майбутнім.

2) стереотипії виявляються довгостроково і не змінюються під впливом переключення модусу діяльності. Персеверація залежить від ступеню складності нових розв'язуваних задач.

3) на відміну від персеверації при стереотипії хворі не намагаються їм протистояти.

1.3. Порушення мислення на фоні аутизації.

Аутистичне мислення.

Під аутизмом мається на увазі своєрідна особистісна установка, із якою пов'язана перебудова всієї психічної діяльності, глибокі зміни мислення й афективно-вольовий синдром. Світ хворого, що виявив явище аутизма, побудований усупереч законам логіки й управляється афективними потребами. Аутистичне мислення живиться реальними основами об'єктивної дійсності, прагненнями і побажаннями, що нерідко йдуть у розріз із нею. Хворий відчуває почуття відчуженості від зовнішнього світу, які перестає розуміти в мисленні, ігноруються закономірності реального світу. З'являються тенденції до пасивної ізоляції, поєднується мрійність із схематичністю мислення.

Аутизм не є спеціфічним тільки для шизофренії. Виникає при істеріях, у здорових людей в певні періоди життя, коли логіка іде на задній план (закоханість, у снах).

Розрізняють 2 варіанти аутизма:

1 варіант - відсутність будь-якого контакту й інтересу до навколишнього і стимулів діяльності.

2 варіант - крайня неадекватність поводження хворого щодо навколишнього середовища.

В рамках аутистичного мислення розглядаються і характерні для шизофренії випадки вираженої патології вимови, що виявляються в утворенні нових слів або нової мови. Називається неологічне мислення (нове слово), неогласія (нова мова).

Своєрідним проявом аутизму також є синдром метафізичної інтоксикації:

1) відірваність від реальної дійсності;

2) абстрактна інтелектуальна діяльність, яка переважає в житті хворого;

-гіпертрофований однобічний інтерес до проблем пізнавального характеру;

-переваження зверхцінних ідей аутистичного характеру;

-домінують власно-ідеаторні розробки абстрактного характеру, що цілком не враховують вимог оточуючого середовища.

В рамках аутизма може розглядатися тип мислення - банальне (або формальне). Воно характеризується: бідне за змістом; формально - логічно вірно, але відірвано від реальності;