2.2.Психологічні механізми порушення пам’яті

У патопсихологічному експерименті досліджується найчастіше безпосередня й опосередкована пам'ять.

Безпосередня пам'ять – здатність відтворювати події, досвід відразу після дії стимулу.

До найбільш розповсюджених порушень пам’яті відноситься “корсаковський синдром” (порушенням пам'яті на поточні події, коли щодо збереженої залишається пам'ять про події, минуле) та прогресуюча амнезія (розлади розповсюджується на будь які події, а також має місце взаємне накладання подій та дезорієнтація в часі і просторі).

Синдром Корсакова.

Корсаківський синдром вперше був описаний на важких алкогольних інтоксикаціях (супроводжується конфабуляціями). Цей вид порушення пам'яті поєднується з конфабуляціею і дезорієнтуванням у місці і в часі. Дві останніх ознаки або слабко виражені або їх немає. Пізніше з'ясувалося, що Корсаківський синдром може бути і неалкогольного генезу, а так само дифузним при ураженні визначених обмежених мозкових систем. При аналізі структури Корсаківьского синдрому вставало питання про те, чи є забування недавнього минулого слідством дефекту відтворення або утримання матеріалу. Експертизи показали, що мова йде про погане відтворення. Подібне підтвердили дослідження грузинських психологів Жаншвілі, Бджалави, а так само виводи Лурії, Кіященко.

Порушення пам'яті на недавні події поєднується з недостатнім орієнтуванням навколишнього, тому реальні події можуть то чітко виступати у свідомості, то вигадливо переплітаються з місцями , що не мали подій. Неможливість відтворення інформації в даний час приводить до неможливої організації хворого.

Прогресуюча амнезія.

Розлади пам'яті поширюється часто і на минулі події (зміщається хронологія подій, виявляється дезорієнтування у часі і просторі). Подібні порушення пам'яті відзначаються найбільше часто при психічних захворюваннях пізнього віку, в основі яких лежить деструкція кори головного мозку. Спочатку знижується спроможність запам'ятовування поточних подій, потім стираються в пам'яті події останніх років, а потім стирається вся інформація. Такі розлади виникають в основному при атеросклерозі, старечому слабоумстві. У основі його лежить дифузний, що рівномірно протікає, атрофічний процес у корі головного мозку.

3.1 Увага та її розлади

Увага - психічна функція, що полягає у здатності зосереджуватися на зовнішньому або внутрішньому подразнику. Характеризується вибірковим ставленням до об'єктів психічної діяльності, коли з великої кількості подразників свідомість виділяє один або декілька.

Види уваги:

1. пасивна (мимовільна);

2. активна.

Властивості уваги:

• переключення (легке, тяжке)

• стійкість

• об'єм (ступінь концентрації)

• спрямованість (зовнішня, внутрішня).

Розлади уваги: