2. Розлади пам'яті.

2.1. Розлади пам’яті.

Проблема розладу пам'яті завжди була в центрі психологічних і патопсихологічних досліджень. Це відбувається тому, що проблема пам'яті найбільше вивчена в психології.

Пам’ять – специфічна форма психічного відображення дійсності, що забезпечує накопичення, збереження та відтворення інформації.

Пам’ять – складний психічний процес, який включає в себе:

• запам’ятовування (фіксація)

• зберігання (ретенція)

• відтворювання (репродукція)

• впізнавання

Пам’ять пов’язана із такими властивостями ЦНС як пластичність – змінюється під впливом зовнішніх подразників, а також за Павловим створює тимчасові умовно-рефлекторні зв’язки.

Види пам’яті:

За формою збереження

• короткочасова

• тривала

За зв’язком із аналізатором:

• зорова

• смакова

• нюхова

• слухова

• рухова

• змішана

За участю сигнальних систем:

• наочно-образна (І сигнальна система)

• словесно-логічна

За механізмом запам’ятовування:

• механічна

• змістова

За ступенем активності уваги та вольових зусиль:

• пасивне запам’ятовування та репродукція

• активне запам’ятовування та репродукція.

Напрямки дослідження пам’яті

Клінічне дослідження – Корсаков, Гіляровський. Представники цього напрямку пов’язують розлади пам’яті з визначеними синдромами. Вони не ставили перед собою мети розкрити психологічні механізми подібних порушень.

Психофізіологічне дослідження – Лурія, Панфіл. Аналіз психофізіологічних основ пам’яті, вивчається природа мне стичного порушення при очагових ураженнях мозку.

Психологічне дослідження – питання організації пам’яті, її порушення.

Гіпермнезія – короткочасне посилення, загострення пам’яті на фоні хворобливих станів, які проявляються в легкості відтворення минулих вражень. Зустрічаються при маніакально-депресивному психозі (МДП).

Зустрічається внаслідок інфекційних та інтоксикаційних психозах. При паранояльних станах характерна вибіркова гіпермнезія.

Гіпомнезія – послаблення пам’яті, що проявляється насамперед у погіршенні вибіркової репродукції, утрудненому відтворенні того, що потрібно в даний момент, у зниженні здатності відтворення окремих подій, деталей минулого.

Легкі гіпомнезії зустрічаються під час неврозів, депресивної фази МДП як наслідок втоми, виснаження на кінець робочого дня.

Парамнезія.

Амнезія – прогалина у спогадах, випадання з пам’яті подій певного відрізку, часу.

За механізмом виникнення поділяються на 2 групи:

• фіксаційні

• пов’язані з порушенням репродукції.

За динамікою амнезію поділяють на:

• прогресуючі

• стаціонарні

• ретроградні

• ретардовані.

Парамнезія – хворобливий психічний стан, який супроводжується розладом пам’яті, що виникає внаслідок амнезії, коли прогалини пам’яті заповнюються несправжніми спогадами.

Парамнезії поділяються на:

• конфабуляції – порушення пам’яті, що характеризується заповненням прогалин пам’яті вигадливими спогадами та переживаннями фантастичного змісту;

• псевдоремінісценції – несправжні спогади реального змісту про події, яких не було на відрізку згадування хворим, але вони мали місце чи могли бути в минулому;

• кріптамнезії – порушення пам’яті, внаслідок якого прочитане, почуте, побачене у вісні, здається пережитим насправді, а факти й думки, запозичені у інших вважаються власними;

• синдром Корсакова – психопатологічний стан, який характеризується розладом пам’яті про теперішні події (фіксаційна амнезія) при збереженні пам’яті про події минулого (до початку хвороби). Хворі не орієнтуються у місці, часі, навколишньому середовищі (амнестичне дезорієнтування). Прогалини в пам’яті заповнюються вигаданими спогадами.