Склад мдз

Розрахункове Прийняте

1. Бульдозер CASE 650G 1,66 2

2. Автомобіль-самоскид КАМАЗ-5513 0,27 1

3. Автомобіль-самоскид КрАЗ-6510 0,77 1

4. Екскаватор ЕК-270 0,72 1

5. Кран KC-2574 1,82 2

6. Переносний кран 0,76 1

7. Котли бітумні 0,72 1

8. Компресор пересувний 2,19 2

9. Коток ДУ-29 0,14 1

10. Пневматичні трамбівки 8,76 9

11. Робітники 10,95 11

Собівартість продукції

(3.3)

де ∑С_м – сума вартості машино-змін (графа 8);

V_зм – змінний об’єм, м³ (м²);

М – прийнята кількість машино-змін (графа 4).

Вироблення на одного виробника

, (3.4)

де V_зм – змінний об’єм, м³ (м²);

N_p – сумарна кількість операторів (графа 5).

Вироблення на одну машину

, (3.5)

де V_зм – змінний об’єм, м³ (м²);

М – прийнята кількість машино-змін (графа 4).

Відсоток використання машин

, (3.6)

де М_разр – розрахункова кількість машино-змін (графа 3);

М – прийнята кількість машино-змін (графа 4).

Рівень комплексної механізації

^{, (3.7)}

де – сума добутку прийнятої кількості машино-змін М (графа 4) на вартість машино-змін С_м (графа 6) і на відсоток використання машин U (графа 12).

Приведена собівартість

, (3.8)

де С – собівартість одиниці продукції (графа 9), грн/м³(м²);

Е_н – нормативний коефіцієнт 0,19;

– сума добутків кількості машино-змін головних і допо­міжних машин загону (графа 4) на вартість машин (відновлення) (графа 7);

V_р – річний об’єм робіт (V_з·Т_зм), м³.

Контрольні запитання

1. Подайте збільшену технологію будівництва каналізаційного колектора.

2. Наведіть послідовність операцій під час улаштування штучної основи з піску, ПГС, щебеню, цементного розчину.

3. Наведіть послідовність монтажу труб і колодязів каналіза­ційного колектора.

4. Якими способами можливе розміщення крана під час монтажу інженерних мереж?

5. Як визначити необхідний виліт стріли крана?

6. Назвіть види гідроізоляції труб. У чому їх особливість?

Практичне заняття 4 побудова сітьового графіка будівництва інженерних мереж.

Мета заняття  на конкретному прикладі засвоїти методику розрахунку сітьового графіка.

Сітьовий графік – це математична модель у вигляді сітки, що відтворює технологічну послідовність виконання робіт і їх взаємозалежність у часі. Головні параметри, що характеризують сітьовий графік: робота, події, зв’язки, критичний шлях, тривалість (довжина) шляху, ранні та пізні початки, запас (резерв) часу.

Роботи на сітьовому графіку позначають стрілками. Стрілки сполучають геометричні фігури, які означають події.

Для розрахунку (пов’язання) сітьового графіка вводять дві фіктивні події – початкову та кінцеву. Ці роботи не потребують витрат часу і ресурсів. Тривалість фіктивної події дорівнює нулю.

Подію на сітьовому графіку зображують якоюсь геомет­ричною фігурою (коло, квадрат, прямокутник), що поділена на чотири сектори. Порядковий номер події показують у верхньому секторі, у нижньому – резерв часу, у лівому – ранній початок, у правому – пізній початок.

Подію-очікування вводять за необхідності набирання міцності, наприклад цементобетону, або з урахуванням виробничого заділу тощо.

Роботи, що виконуються, на сітьовому графіку зображують у чіткій технологічній послідовності і взаємозв’язку. Фактичні роботи (суцільні стрілки) поєднують роботи, що виконують за допомогою одних і тих же ресурсів (машини, робочі, матеріали). Технологічні (логічні) роботи зображують пунктирними стрілками, вони визначають технологічну послідовність виконання робіт.

На сітьовому графіку кожна подія повинна мати хоча б один вихідний і вхідний зв’язок. Винятком вважають фіктивні (початкова та кінцева) події. Фіктивна початкова подія має тільки вихідні зв’язки, а кінцева – тільки вхідні зв’язки.

Шлях – це послідовність робіт, що дорівнює тривалості шляху. Під час розрахунку сітьових графіків кожен шлях повинен починатися з початкової події і закінчуватися кінцевою. Шлях з найбільшою тривалістю називається критичним шляхом. Критич­ний шлях визначає тривалість будівництва. На сітьовому графіку може бути декілька критичних шляхів.

Для ідентифікації конкретної роботи використовують код роботи (i j), що складається з номерів початкової (i -ої) та кінцевої (j -ої) подій (рис. 4.1).

Рисунок 4.1 – Кодування роботи

До тимчасових параметрів подій належать:

- T_рi – ранній термін настання події (i). Це час, що потрібний для виконання усіх робіт, передуючих цій події (i). Цей показник визначається «прямим ходом» по сітьовому графіку, починаючи з початкової події, і характеризується максимальним значенням щодо робіт, що входять у цю подію.

- T_пi – пізній термін настання події (i). Це такий час настання події (i), перевищення якого викличе аналогічну затримку настання завершальної події сіті. Пізній термін настання будь-якої події (i) визначається «зворотним ходом» по сітьовому графіку, починаючи із завершальної події, та характеризується мінімальним значенням щодо робіт, що виходять з цієї події.

- R_i – резерв часу настання події (i). Це такий проміжок часу, на який може бути відкладене настання події (i) без порушення термінів завершення робіт в цілому. Початкові і кінцеві події критичних робіт мають нульові резерви подій.

- i – порядковий номер події.

Розраховані чисельні значення тимчасових параметрів запису­ються у вершини зображення події (рис. 4.2).

Рисунок 4.2 – Відображення тимчасових параметрів подій

До тимчасових параметрів робіт належать:

- T_рп(ij) – ранній термін початку роботи. Це терміни, раніше яких робота не може виконуватися, оскільки не забезпечено фронт робіт або не буде ресурсів для їх виконання. Ранній термін початку роботи співпадає з раннім терміном настання попередньої події.

- T_пп(ij) – пізній термін початку роботи. Це терміни, пізніше яких робота не повинна виконуватися, оскільки станеться збіль­шення терміну будівництва. Пізній термін початку роботи співпадає з пізнім терміном настання попередньої події.

- T_рз(ij) – ранній термін закінчення роботи, співпадає з раннім терміном завершення наступної події.

- T_пз(ij) – пізній термін закінчення роботи співпадає з пізнім терміном настання наступної події.

- t_{(i, j)} – тривалість роботи (змін).

(R_п) t _(i,j) (R_с)

Дійсна робота

Рисунок 4.3 – Розрахунок тимчасових параметрів подій і робіт

Для роботи (i.j):

Ранній початок T_рп (ij) = T_рi (4.1)

Пізній початок T_пп (ij) = Т_пj – t _(i,j) = Т_пi (4.2)

Раннє закінчення T_рз (ij) = Т_рi + t _(i,j) = Т_рj (4.3)

Пізніше закінчення T_пз (ij) = T_пj (4.4)

Повний резерв R_п (ij) = Т_пj – Т_pi – t_(i,j) (4.5)

Вільний резерв R_в (ij) = Т_рj – Т_pi – t_(i,j) (4.6)

Для події (i):

Ранній термін настання наступної події (j)

Т_pj = max_i[Т_pi + t _(i,j)]. (4.7)

Пізній термін настання попередньої події (i)

Т_пi = min_j[Т_пj – t _(i,j)]. (4.8)

Резерв часу події (i):

R_i = Т_пi – Т_pi . (4.9)

Вихідні дані

1. Довжина каналізаційного колектора.

2. Термін будівництва колектора.

3. Найменування та змінні темпи робіт.

4. Технологічна послідовність виконання робіт.

Приклад розрахунку сітьового графіка при будівництві кана­лізаційного колектора довжиною 1 км з вихідними даними, що наведені у табл.4.1.

Таблиця 4.1 – Види і об'єми робіт з будівництва каналізаційного колектора

№ з/п	Найменування робіт	Змінні темпи/ об’єми	Розподіл об'ємів та кількості змін Тзм на ділянках ПК					Усього, пм , м3 зм зм
			0 - 2	2 - 4	4 - 6	6 - 8	8-10
			Погонних метрів у зміну
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Підготовчі роботи	35 п.м	200 6	200 6	200 6	200 6	200 6	1000 30
2	Риття траншей під труби та колодязі, м3/зм	522 м3/зм	3050 6	3066 6	3232 7	3161 6	2456 5	14905 30
3	Улаштування підготовки під труби і колодязі	35 п.м	200 6	200 6	200 6	200 6	200 6	1000 30

Продовження табл. 4.1

1	2	3	4	5	6	7	8	9
4	Монтаж труб і колодязів водостічної мережі	35 п.м	200 6	200 6	200 6	200 6	200 6	1000 30
5	Закладення стиків і гідроізоляція труб	35 п.м	200 6	200 6	200 6	200 6	200 6	1000 30
6	Засипання траншей з пошаровим ущільненням ґрунту	478 м3/зм	2730 6	2730 6	2730 6	2730 6	2730 6	13650 30
7	Завершальні роботи	35 п.м	200 6	200 6	200 6	200 6	200 6	1000 30