Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Инж. сети исправляемые.doc

Скачиваний:

Добавлен:

01.05.2025

Размер:

1.75 Mб

Скачать

☆

1 / 101 2 3 4 5 6 7 8 9 10 > Следующая >>>

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНІЙ УНІВЕРСИТЕТ

Методичні вказівки

до практичних занять з дисципліни

«Будівництво та експлуатація інженерних мереж»

для студентів денної та заочної спеціальності 6.060101

Затверджено методичною

радою університету,

протокол № 1 від 05.10.2011 р.

Харків

ХНАДУ

2012

Укладачі: Рідкозубов О.О.,

Захаренков В.В.,

Шрестха Р.Б.

Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг та аеродромів.

Метою практичних занять з дисципліни «Будівництво та експлуатація інженерних мереж» є набуття практичних навичок розв’язку задач щодо вибору і обґрунтування раціональних методів організації робіт, закріплення знань щодо визначення потреби у машинах під час будівництва інженерних мереж.

Приймається така послідовність розв’язку:

1. Визначення обсягів земляних робіт.

2. Попередній вибір машин і розрахунок розмірів забою.

3. Розрахунок комплектів машин і вибір оптимального варіанта на підставі техніко-економічного порівняння варіантів.

4. Побудова сітьового графіка.

До складу графічного матеріалу входять:

1. Поздовжній профіль каналізаційного колектора.

2. Схема розробки траншеї екскаватором.

3. Технологічні схеми будівництва каналізаційного колектора.

4. Сітьовий графік будівництва.

Практичне заняття 1 визначення обсягів земляних робіт

Вихідні дані

Вихідні дані до практичних занять наведені у табл. А.1 додатка А:

ділянка будівництва;
вид ґрунту;
внутрішній діаметр труб каналізаційного колектора;
відстань транспортування ґрунту;
проектні відмітки дна початку і закінчення траншеї;
чорні відмітки землі.

Приклад

Визначити обсяг земляних робіт для влаштування траншеї під каналізаційний колектор із залізобетонних розтрубних труб і підібрати МДЗ (машино-дорожнього загону) для влаштування траншеї за таких умов:

- Харківська область;

- ґрунт – супісок;

- риття траншеї виконується без кріплення стінок у відвал, зайвий ґрунт транспортується на відстань 4 км;

- внутрішній діаметр труб 700 мм.

Вихідні дані наведено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1 – Чорні та проектні відмітки траншеї каналізаційного колектора

ПК

Чорні

відмітки

124,00

124,05

125,00

125,10

125,80

126,00

126,60

126,50

125,50

126,45

127,30

Проектні відмітки

120,50

123,70

На підставі початкових даних і нижче наведених вимог будуємо поздовжній профіль траншеї під каналізаційний колектор.

Глибина закладення каналізаційних колекторів залежить від глибини промерзання ґрунту.

Глибина закладення каналізаційних колекторів при діаметрі труб до 500 мм – лоток повинен бути на 0,3 м нижче максимальної глибини промерзання. При діаметрі труб більше 500 мм – лоток повинен бути на 0,5 м нижче максимальної глибини промерзання, але не менше 0,7 м до верху труби від відміток планування.

Проектні відмітки дна початку і закінчення траншеї є незмінними, отже, при проектуванні поздовжнього профілю треба врахувати мінімальну глибину закладення колектора і найменші ухили трубопроводів.

Мінімальну глибину закладення (метри) слід приймати як найбільшу з трьох величин

h _к

h'_к = h_пр+ a + δ + h_під , (1.1)

h''_к =0,7 + D + h_під

де h_к – мінімальна висота колодязів;

h_пр – нормативна глибина промерзання ґрунту для цього району, приймається за табл. Б.1 додатка Б, м;

а – параметр, що приймається для труб діаметром до 500 мм, – 0,3 м, для труб більшого діаметра – 0,5 м;

δ – товщина стінки труби, м;

D – зовнішній діаметр труби, м;

h_под – товщина основи (підготовки) під колектор, м:

h' = 1,00 + 0,50 + 0,08 = 1,58 м;

h'' = 0,7 + D = 0,7 + 0,86 = 1,56 м.

Зовнішній діаметр труб – це внутрішній діаметр плюс товщина двох стінок

D = 700 + 2·80 = 860 мм.

Враховуючи, що висота оглядових колодязів (табл. В.2 додатка В) 1960 мм, приймаємо мінімальну глибину 1,96 м. Якщо ґрунт суглинок або глина, то додаємо ще 10 см (піщана підготовка) – речення бажано переробити.

Мінімальна відмітка, де найбільша можливість промерзання на ПК 8. Розраховуємо початкову проектну відмітку

125,50 – 1,96 = 123,54 м.

Знаходимо ухил (123,70 – 123,54) : 200 = 0,0008.

Але за вимогами табл. В.1 додатка В мінімальний ухил колектора 0,002, тому приймаємо 0,002.

Для того, щоб вийти на проектні відмітки дна початку траншеї, змінюємо ухил на ПК 4

(122,50 – 120,50) : 400 = 0,005.

При проектуванні необхідно враховувати також, що глибина траншеї не повинна перевищувати 5,00 м.

Поздовжній профіль колектора наведений на рис. 1.1.

Рисунок 1.1 – Поздовжній профіль каналізаційного колектора

При розрахунках ширину траншеї по дну b приймаємо за табл. 1.2.

Крутість укосів траншеї для убезпечення умов роботи приймаємо за табл. 1.3.

Таблиця 1.2 – Найменша ширина траншей по дну

Зовнішній діаметр D, м:

Найменша ширина траншей b (м) при розтрубних стикових з’єднаннях

до 0,5

0,5-1,6

1,6-3,5

D + 0,6

D + 1,0

D + 1,4

Таблиця 1.3 – Найбільш допустима крутість укосів

Тип ґрунту	Найбільш допустима крутість укосів при глибині траншеї у сухих ґрунтах h_тр, м
Тип ґрунту	до 1,5	1,5...3,0	3,0...5,0
Насипний	1:0,67	1:1	1:1,25
Піщаний, гравелистий	1:0,5	1:1	1:1
Супісок	1:0,25	1:0,67	1:0,85
Суглинок	1:0	1:0,5	1:0,75
Глина	1:0	1:0,25	1:0,5

Рисунок 1.2 – Схема для призначення розрахункових параметрів поперечника траншеї

Розрахуємо об’єми земляних робіт. Результати розрахунків наведено у табл. 1.4.

Таблиця 1.4 – Підрахунок об’єму земляних робіт

Пікети і плюси

Робочі відмітки, h_р, м

Напівсума робочих відміток

Площі поперечних перерізів

м²

Поправка

м²

Розрахункова площа поперечного перерізу м²

Обсяг

м³

l₀= 100 м

3,50

3,05

3,50

3,10

3,30

3,70

3,40

2,20

2,95

3,60

3,28

3,30

3,20

3,30

3,50

3,55

2,80

2,58

3,28

15,24

15,39

14,66

15,39

16,92

17,32

14,20

9,26

15,24

0,01

0,08

0,03

15,25

15,40

14,66

15,39

16,93

17,33

14,28

9,29

15,27

1525,00

1540,00

1466,00

1539,00

1693,00

1733,00

1428,00

929,00

1527,00

Σ 35,60 Разом 14905,00

Якщо колодязі потрапляють не на пікети, то потрібно рахувати й плюси.

Необхідно врахувати також обсяг ґрунту під час улаштування приямків (для влаштування стиків), табл. В.3 додатка В.

Лінійні елементи підземних мереж – труби і колодязі – залежно від місцевих гідрогеологічних умов укладають на природну ґрунтову або штучну основу.

Для рівномірного передавання навантаження на основу труби діаметром від 600 мм і більше повинні стикатися з основою не менше ніж четвертою частиною циліндричної поверхні, що досягається влаштуванням основ лекальної форми або використанням труб з плоскою підошвою.

Площа перетину приямка F_пр дорівнює

, (1.2)

де B_пр – ширина приямка по дну (приймаємо 1 м), м;

h_пр – висота приямка (приймаємо 0,3 м), м;

m – крутість укосів приямків (приймаємо 1)

Кількість приямків дорівнює різниці між кількістю труб і кількістю колодязів. Кількість труб визначається

, (1.3)

де L – протяжність колектора, м;

l_тр – довжина ланки труби (табл. В.1 додаток В)

Кількість колодязів визначається за формулою

, (1.4)

де L – протяжність колектора, м;

l_к – відстань між колодязями (табл. В.1 додаток В)

Кількість приямків дорівнює

Геометричний об’єм приямків V_пр дорівнює

Таким чином, об'єм земляних робіт дорівнює

Об’єм ґрунту для зворотної засипки траншеї V_зв з урахуванням коефіцієнта залишкового розпушування К_о.р. дорівнює

, (1.5)

де V_з– об’єм земляних робіт, м³;

V_Т – об’єм ґрунту, що витісняється трубопроводом з урахуванням коефіцієнта збільшення за рахунок розтруба (1,05), м³;

V_К– об’єм ґрунту, що витісняється колодязями з урахуванням висоти і зовнішнього діаметра горловини, м³;

К_з.р.– коефіцієнт залишкового розпушування, що приймається за табл. 1.4 (приймаємо максимальні значення).

Об’єм ґрунту, що витісняється трубопроводом з урахуванням коефіцієнта збільшення за рахунок розтруба, дорівнює

, (1.6)

де D – зовнішній діаметр трубопроводу, м;

L – протяжність колектора, м;

d_k – зовнішній діаметр колодязів (табл. В.2. додаток В), м;

К_к – кількість колодязів, шт.;

1,05 – коефіцієнт збільшення об'єму за рахунок розтруба.

Таблиця 1.5 – Залишкове розпушування ґрунту

Найменування ґрунту	Залишкове розпушування ґрунту, %
Глина	6-9
Гравієво-галечникові ґрунти	5-8
Лес м’який	3-6
Лес твердий	4-7
Пісок	2-5
Солончак і солонець м’які	3-5
Солончак і солонець тверді	5-9
Суглинок	5-8
Супісок	3-5