- •12. Розірвання шлюбу в адміністративному порядку: підстави та порядок.
- •13..Розірвання шлюбу в судовому порядку: підстави та порядок.
- •15. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду: підстави та порядок визнання недійсним.
- •22. . Визначення походження дитини від батьків, які перебувають у шлюбі між собою
- •23. Спір між матір'ю та батьком щодо місця проживання малолітньої дитини
- •24. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав
- •25. Підстави позбавлення батьківських прав
- •26. Поновлення батьківських прав
- •27. Порядок встановлення та припинення опіки (піклування).
- •28. Права та обов'язки неповнолітніх батьків
- •32. Способи надання утримання одному з подружжя
- •33. Стаття 195. Визначення заборгованості за аліментами,присудженими у частці від заробітку (доходу)
- •35. 1. Розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.
- •37. Законний режим майна подружжя.
- •45. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя
- •48. Форма шлюбного договору
- •50.Правовий режим майна жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
- •51. Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів
- •56. Управління майном дитини
- •58. Стаття 226. Право на таємницю усиновлення
- •60. Особливості усиновлення повнолітніх осіб
- •61. Скасування усиновлення.
- •62. Визнання усиновлення недійсним.
- •63. Стаття 242. Позбавлення усиновлювача батьківських прав
60. Особливості усиновлення повнолітніх осіб
. Підстави для такого усиновлення можуть бути різноманітні, однак вони не повинні суперечити загальним завданням усиновлення як правового інституту.
Повнолітня особа може бути усиновленою, тільки якщо вона не має матері або батька чи, будучи дитиною (до досягнення повноліття), була позбавлена їхнього піклування. Однак усиновлення повнолітніх осіб слід визнати не як правило, а як виняток. Тому суду, який вирішуватиме питання щодо усиновлення, закон встановлює додаткові умови, а також окреслює додатковий обсяг обставин, котрі необхідно встановити під час розгляду справи.
Такими чинниками є:
- винятковість, тобто необхідно довести суду необхідність проведення усиновлення, а також неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яка бажає усиновити, та особою, котру бажають усиновити (одруження, складання заповіту на користь цієї особи). При цьому здійснення усиновлення не повинно обумовлюватися досягненням іншого правового наслідку, ніж правового оформлення, можливо, вже наявного фактичного родинного зв'язку;
- врахування сімейного стану особи, яку бажають усиновити, а саме наявність батьків або їхнього піклування;
- врахування сімейного та родинного стану особи, яка бажає усиновити повнолітню особу. Тобто до уваги судом повинні бути взяті наявність чи відсутність в усиновлювача своїх дітей. Це може послужити підставою визнати необхідність здійснення усиновлення, зважаючи на природне бажання особи продовжити рід, передати справу та ін. Закон безпосередньо не встановлює заборону на усиновлення повнолітньої особи особою, яка вже має власних дітей, але цей фактор повинен враховуватися судом. При цьому можуть братися до уваги обставини, котрі визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями (напр., у порядку усунення від спадщини);
- невичерпність обставин, які можуть враховуватися судом. Тобто врахування (розширення) обставин, які повинні враховуватися судом при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи, визначається у кожному конкретному випадку.
Обставини, на які слід звернути увагу при усиновленні повнолітньої особи, зазначені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав". Серед таких обставин вказано, зокрема, необхідність усиновлення і неможливість оформлення іншого правового зв'язку між особою, яку бажають усиновити, та особою, яка хоче це зробити (складення заповіту тощо). При цьому звернення до суду із заявою про усиновлення не повинно бути зумовлене бажанням досягти іншого правового наслідку, ніж юридичне оформлення родинного зв'язку (можливо, вже наявного фактично). Закон не встановлює заборони на усиновлення повнолітньої особи тією, яка має власних дітей, проте на цей факт необхідно зважати виходячи з обставин, що визначають можливість рідних дітей бути спадкоємцями. У кожному конкретному випадку суд при вирішенні питання про усиновлення повнолітньої особи може врахувати й інші обставини.