4. Захист права інтел. Вл-ті судом

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого пра­ва інтел. вл-ті. До цих прав можуть бути застосовані як загальні способи захисту цивільних прав, передбачені ст. 16 ЦК У-ни, зокрема визнання права, припинення дії, яка його пору­шує, відшкодування збитків тощо, так і специфічні — лише для прав інтел. вл-ті. При цьому суд може постановити рішення про:

1) застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтел. вл-ті та збереження відповідних дока­зів;

2) зупинення пропуску через митний кордон У-ни товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтел. вл-ті;

3) вилучення з цив. обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтел. вл-ті;

4) вилучення з цив. обороту матеріалів та знарядь, що використовувалися переважно для виготовлення товарів з пору­шенням права інтел. вл-ті;

5) застосування разового грошового стягнення замість відшко­дування збитків за неправомірне використання об'єктів права інтел. вл-ті. Розмір стягнення визначається відпов. до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають суттєве значення;

6) опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтел. вл-ті та зміст судового рішення щодо такого порушення.

5. Поняття об’єкти авт права

Автор. право — це сук-ть норм цив. права, якими рег-ся відносини щодо визнання авторства й охорони творів науки, літ-ри і мист-ва, встановлення режиму їх викорис­тання, наділення їх авторів немайн. і майн. правами, за­хисту прав авторів та ін. правоволодільців.

Законом У-ни «Про автор. право і суміжні права» (ст. 8) визначено, що об'єктами автор. права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літер. письмові твори белетристичного, публіцистич­ного, наук., техн. або ін. хар-ру (книги, брошури, статті тощо); 2) виступи, лекції, промови, проповіді та ін. усні твори; 3) комп. програми; 4) бази даних; 5) муз. твори з текстом і без тексту; 6) драматичні, муз.-драматичні твори, пантоміми, хореографіч­ні та ін. твори, створені для сценічного показу, та їх постановки; 7) аудіовізуальні твори; 8) твори образотворчого мис-ва; 9) твори архітектури, містобуд-ня і садово-паркового мис-ва; 10) фотографічні твори, у т. ч. твори, виконані способа­ми, подібними до фотографії; 11) ін.. твори.

Об'єктом автор. права може бути як твір в цілому, так і йо­го окрема частина, що відповідає критеріям охороноздатності і мо­же використовуватися самостійно.

Автор. право не пов'язане з правом вл-ті на матер. об'єкт, у якому твір виражено. Передача права вл-ті на ма­тер. об'єкт права чи володіння матер. об'єктом не спричиняє передачу яких-небудь автор. прав на твір, вираже­ний у цьому об'єкті. Винятком є лише право доступу і право сліду­вання.

Не всі твори відпов. до ст. 10 ЗУ «Про автор. право і сум. права» отримують правову охорону. Не є об'єктами автор. права: 1) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають ха­р-ер звичайної прес-інф-ії; 2) твори народної творчості (фольклор); 3) видані органами держ. влади у межах їх повноважень офіційні док-ти політ., законодавчого, адміністративно­го хар-ру (закони, укази, постанови, судові рішення, держ. стандарти тощо) та їх офіційні переклади; 4) держ. символи У-ни, держ. нагороди; символи і зна­ки органів держ. влади. Збройних Сил У-ни та інших війсь­кових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій; 5) грошові знаки; 6) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється пра­во sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).