42. Суб'єкти та об'єкти права на географічне зазначення

Суб'єктами права на географічне зазна­чення є виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репу­тація або інші характеристики якого пов'язані з цим географічним місцем; асоціації споживачів; установи, що мають безпосереднє від­ношення до вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виро­бів, технологічних процесів або географічних місць.

Правами інтел. вл-ті на географічне зазначення є:

1) право на визнання позначення товару географічним зазначенням;

2) право на використання географічного зазначення;

3) право перешкоджати неправомірному використанню гео­графічного зазначення, в тому числі забороняти таке викорис­тання.

Право інтел. вл-ті на географічне зазначення є чинним з дати, наступної за датою державної реєстрації, і охороня­ється безстрокове за умови збереження характеристик товару, позначених цим зазначенням. Реєстрація найменування місця походження товару здійснюється за заявкою одного чи кіль­кох юридичних або фізичних осіб до Установи.

Правова охорона надається географічному зазначенню походжен­ня товару, щодо якого виконуються такі умови:

1) воно є назвою географічного місця, з якого даний товар походить;

2) воно вживається як назва даного товару чи як складова час­тина цієї назви;

3) у географічному місці наявні харак­терні умови та/або людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

4) назначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, є характерними для даного географічного місця

5) хоча б основна складова вироблялася та/або перероблялася в межах зазначеного географіч­ного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим зазначенням по­ходження товару, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при ви­користанні цих зазначень відмінностей, достатніх для запобігання введенню в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товарів.

Правова охорона не надається кваліфікованому зазначенню по­ходження товару, що:

1) не відповідає вищезазначеним умовам;

2) суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі;

3) є видовою назвою товару;

4) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар ви­готовлено в іншому географічному місці;

5) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне вве­сти в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

Українське географічне зазначення походження товару може бу­ти також зареєстроване в інших країнах, закон-во яких пе­редбачає таку реєстрацію.

Користуючись своїм правом, власник свідоцтва може розміщува­ти географічне зазначення на товарі, упаковці, рекламі, проспек­тах, рахунках, бланках та іншій документації, пов'язаній із введен­ням товару в господарський обіг. Власник свідоцтва має право та­кож проставляти поруч з охоронюваним найменуванням попереджу­вальне маркування, що свідчить про наявність його державної ре­єстрації.

47. Суб'єкти права інтел. вл-ті на раціоналіза­торську пропозицію та їх права. Суб'єктом права інтел. вл-ті на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана (ст. 483 ЦК У-ни). Безперечно, юридична особа стає суб'єктом права інтел. вл-ті на раціоналізаторську пропозицію лише у разі визнання пропозиції ра­ціоналізаторською. Заявником раціоналізаторської пропозиції може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку та дієздатності.

Стаття 484 ЦК У-ни визначає права суб'єктів права інтел. вл-ті на раціоналізаторську пропозицію.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана.

Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання її в будь-якому обсязі.

Слід зазначити, що поняття «добросовісне заохочення» є не до­сить чітким. Тому було б доцільним законодавче визначити, що ав­тор раціоналізаторської пропозиції має право на винагороду за­лежно від її позитивного ефекту і значення.

Автор пропозиції не набуває права на добросовісне заохочення автоматично. Це право автора виникає у разі, якщо юридична осо­ба, до якої подана заявка на раціоналізаторську пропозицію, визнає її як таку.