Тема 6. Первинне спостереження, документація та інвентаризація

Тема 6.2. Суть інвентаризації, її види та значення Лекція 9 (2 год.)

Мета заняття: розкрити поняття, значення інвентаризації, вимоги до її проведення, перевірки та опрацювання документів, дати характеристику організації інвентаризації. Звернути увагу на значення знання інвентаризації студентами для їх майбутньої професії фінансиста.

ПЛАН

1. Суть інвентаризації, її значення та види

2. Порядок проведення інвентаризації (принципи та методика)

3. Виявлення результатів інвентаризації та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку

Рекомендована література: 2,6,16, 18,19,22,24,26,28,30,32,35,36,42,48,55,59

Нормативно-правові акти:

1. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» № 116 від 22.01.1996 р. зі змінами та доповненнями.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку надання фінансової звітності» від 28 лютого 2000 р. № 419.

4. Наказ Міністерства фінансів України «Про Інструк­цію по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків» від 11 серпня 1994 р. № 69.

1. Суть інвентаризації, її значення та види

Основним прийомом (засобом) бухгалтерського спостереження за станом і змінами господарських фактів, явищ і процесів є документація. Проте первинна документація не завжди може охопити всі господарські явища в момент їх здійснення (природні втрати, викликані усушкою, утрускою, використовуванням при зберіганні, транспортуванні, відпуску, стихійні лиха, невідповідність фактичних даних обліку через помилки, розкрадання, псування, зловживання тощо). Через це виникає потреба в такому прийомі, який забезпечив би виявлення фактичного стану продуктивних сил – майна або виробничих (правових) відносин – зобов’язань, розрахунків і відбивав враховані документацією зміни у стані господарських фактів, явищ і процесів. Це усунуло б розбіжності між даними бухгалтерського обліку та фактичною наявністю цих об’єктів господарювання. Таким прийомом є інвентаризація (від лат. inventar – майно).

Отже, інвентаризація є способом спостереження, наступної реєстрації господарських операцій, що не охоплюються в мо­мент їх звершення; спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності

Інвентаризація – це перевірка фактичної наявності господарських засобів, шляхом спостереження, вимірювання реєстрації з подальшим порівнянням отриманих даних з даними обліку.

Метою інвентаризації є порівняння фактичної наявності та стану майна і зобов’язань з даними бухгалтерського обліку, а також запобігання негативним явищам в діяльності підприємства, аналіз причин, під дією яких виявлені дані відхилення та створення умов, які роблять неможливим повторення недоліків.

Основні завдання інвентаризації:

• виявлення фактичної наявності основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, цінних паперів та інших грошових документів, а також обсягів незавершеного виробництва в натурі;

• установлення лишку або нестачі цінностей і коштів шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

• виявлення товарно-матеріальних цінностей, які частково втратили свою первісну якість, а також матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що не використовуються;

• перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних та грошових цінностей, а також правил утримання та експлуатації основних засобів;

• перевірка реальності вартості зарахованих на баланс основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів і фінансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та інших рахунках в установах банків, грошей у дорозі, дебіторської і кредиторської заборгованості, незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів, забезпечень та резервів наступних витрат і платежів.

Інвентаризація проводиться шляхом перевірки в натурі наяв­ності майна (господарських засобів) підприємства шляхом опису­вання, перерахунку, зважування, вимірювання й оцінювання їх за­лишків і порівняння одержаних результатів з даними бухгалтер­ського обліку. Це дає змогу встановити розходження між даними обліку і фактичною наявністю засобів, тобто лишки або нестачі, які оформляють відповідними документами і відображають в обліку.

Слід розрізняти інвентаризацію як елемент методу бухгалтер­ського обліку і як технічний прийом перевірки даних бухгалтер­ського обліку.

Інвентаризації підлягають основні засоби, нематеріальні акти­ви, товарно-матеріальні цінності, грошові кошти, документи та роз­рахунки.

Відповідно до цих нормативних актів об'єкти і терміни проведення інвентаризації визначає власник (керівник) підприємства, крім ви­падків, коли їх проведення обов'язкове.

Проведення інвентаризації є обов'язковим:

а) при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство, а також в інших випадках, передбачених законодавством;

б) перед складанням річної бухгалтерської звітності, крім майна, цінностей, коштів і зобов'язань, інвентаризація яких проводилась не раніше 1 жовтня звітного року.

Інвентаризація будівель, споруд та інших нерухомих об'єктів основних фондів може проводитись один раз у три роки, а бібліотечних фондів – за рішенням керівника підприємства один раз на п'ять років;

в) при зміні матеріально відповідальних осіб (на день прийому – передачі справ);

г) при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів);

д) за приписом судово-слідчих органів;

е) у разі техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ);

є) при передачі підприємств та їх структурних підрозділів (на дату передачі);

ж) у разі ліквідації підприємства.

За повнотою охоплення перевіркою засобів, коштів і розрахунків, інвентаризацію поділяють на повну і часткову.

Повна інвентаризація передбачає суцільну перевірку всіх засобів та джерел підприємства. Часткова інвентаризація охоплює визна­чену частину засобів і джерел, наприклад, наявність грошей у касі, готової продукції на складі, незавершеного виробництва тощо. Пов­на інвентаризація, звісно, дає широку інформацію, проте не завжди доцільна через свою трудомісткість.

Залежно від характеру інвентаризацію поділяють на планову і позапланову. Планова інвентаризація здійснюється за раніше скла­деним планом відповідно до розробленого і затвердженого графіка її проведення (наприклад, перед складанням річного звіту). Поза­планову інвентаризацію проводять за розпорядженням керівника підприємства, на вимогу слідчих або контролюючих органів, у разі ревізії або зміни матеріально відповідальних осіб. Найбільш ефек­тивними є раптові часткові інвентаризації, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально відповідальних осіб щодо своє­часного оприбуткування й списання матеріальних цінностей, пра­вильності їх зберігання, запобігають зловживанням.

Порядок і терміни проведення інвентаризації на підприємствах, в організаціях і установах регламентуються статтею 10 ("Інвентариза­ція активів і зобов'язань") Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996-ХІV, Порядком надання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 р. № 419, та Інструк­цією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1999 р. № 69.