Розділ 5 організація умов і заходів з охорони праці під час вирощування кукурудзи

За часи існування незалежної України у державі багато зроблено у галузі охорони праці. Так, у 1992 році Верховною Радою було ухвалено Закон України „Про охорону праці". На основі положень цього Закону у всіх галузях господарювання незалежно від форм власності було запроваджено адміністративний та громадський контроль за дотриманням нормативів безпеки на виробництві.

Це дозволило суттєво (у декілька разів) знизити рівень виробничого травматизму, зокрема у сільськогосподарському виробництві. Але, незважаючи на прикладені зусилля рівень травматизму залишається у сільському господарстві високим, а культура безпеки праці низькою.

Тому Міністерство аграрної політики та продовольства намагається приєднатися до міжнародних угод у галузі безпеки праці сільськогосподарського виробництва, зокрема підписати Конвенцію 2001 року про безпеку і гігієну праці в сільському господарстві. Дотримання і запровадження в Україні положень цієї Конвенції дозволить встановити на сільськогосподарських підприємствах вищий рівень відповідальності керівників та працівників за безпеку праці.

Зокрема у Рекомендаціях до виконання Конвенції вказано, що: потрібно вживати заходи для забезпечення того, щоб рівень безпеки і гігієни праці тимчасових і сезонних працівників був не нижче рівня захисту прирівняних категорій працівників сільського господарства, зайнятих на постійній основі; машини, устаткування, разом з засобами індивідуального захисту, приладами і ручним інструментом, що використовуються в сільському господарстві, повинні відповідати прийнятим нормам та стандартам безпеки і гігієни праці. Працівники мають право відмовитися від виконання небезпечної роботи, коли в них є досить вагомі підстави думати, що існує безпосередня і серйозна загроза для їхньої безпеки і здоров'я, про що вони негайно інформують свого керівника.

Згідно зі ст.5 Закону України "Про охорону праці" умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці. Тому у разі включення до його змісту умов, які погіршують правове становище працівників порівняно із законодавством про охорону праці, вони визнаються недійсними.

Відповідність умов трудового договору чинному законодавству про охорону праці повинна забезпечуватися і під час його реалізації. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Важливою гарантією охорони праці є надання працівнику інформації про умови праці на підприємстві і, зокрема, на робочому місці. Крім загальних питань з охорони праці роботодавець зобов'язаний проінформувати громадянина про наявні на майбутньому робочому місці шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які ще не усунено. Водночас роботодавець повинен повідомити майбутнього працівника про можливі шкідливі, негативні наслідки впливу виробничих факторів на його здоров'я та ознайомити його з правом на відповідні пільги і компенсацію за роботу в таких умовах.

При вирощуванні та збиранні кукурудзи на зерно можуть статися нещасні випадки на виробничих процесах. Для того, щоб розробити інструкції для недопущення виробничого травматизму та професійної захворюваності потрібно виявити можливі небезпеки. Це дозволяє виявити небезпечні дії та небезпечні умови, що формують небезпечні ситуації при виконанні окремих виробничих процесів. Загальні вимоги щодо безпеки праці у рослинництві викладено у „Правилах охорони праці у сільському господарстві" (2000 рік). Цей нормативний документ, затверджений Держнаглядохоронпраці, установлює вимоги безпеки до організації й виконання технологічних процесів щодо вирощування, збирання і первинного обробляння сільськогосподарських культур[45].

Під час виробництва на працівників діють небезпечні й шкідливі виробничі фактори, властиві усім видам виробництва, зокрема, і процесам виробництва продукції рослинництва. Так, механізатори зазнають впливу високих рівнів шуму та вібрації, на них діє сонячна радіація, роботи виконуються за низьких чи навпаки високих температур, працівнику доводиться вдихати пил, пари агрохімікатів та ін. Тому знизити вплив небезпечних та шкідливих чинників може лише комплекс заходів з охорони праці. Перелічимо основні з них, що стосуються вирощування та збирання озимої пшениці.

Робота машин на непідготовлених полях не дозволяється. Машини загального призначення використовуються при проведенні робіт на полях із нахилом до 9° (16%).

Місця, призначені для короткочасного відпочинку і вживання їжі, повинні позначатися добре видимими віхами заввишки 2,5-3,0 м, а також обладнуватися вагончиками, наметами чи навісом і блискавкозахистом. Не допускається обладнувати місця відпочинку працівників в охоронній зоні ЛЕП.

Режими руху сільськогосподарських машин і машинно-тракторних агрегатів під час виконання технологічних операцій повинні відповідати технологічним картам та експлуатаційній документації і не допускати їх зіткнення та наїздів на працівників і відпочиваючих.

Перед початком збиральних робіт керівник повинен провести такі організаційні заходи:

- закінчити підготовку збирально-транспортних агрегатів;

- закріпити техніку за працівниками;

- організувати ланку технічного обслуговування машин;

- на відведених ділянках обладнати польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки і паливо-мастильних матеріалів;

- підготовити поля і перевірити провисання проводів ліній електропередач;

- провести інструктаж з питань охорони праці та пожежної безпеки.

Двигун комбайна дозволено запускати тільки комбайнеру. Категорично заборонено:

- запускати комбайн буксируванням і скочуванням з гори;

- передавати керуванням іншим особам;

- під час руху керувати комбайном стоячи;

- перебувати перед різальним апаратом під час роботи комбайна;

- під час руху комбайна або при не вимкненому двигуні очищати різальний апарат, полотно транспортера, шнеки, зірочки, змащувати підшипники і тертьові з'єднання

Важливу роль у боротьбі з впливом шкідливих виробничих чинників на працівників відіграють такі оздоровчі заходи: вентилювання, вібропоглинання, шумоізолювання, теплоізолювання, кондиціювання і очищання повітря від пилу, герметизація кабін та обладнання.

Механізатори, які працюють на тракторах, комбайнах, причіпних та інших сільськогосподарських машинах у процесі трудової діяльності зазнають дії пилу (ґрунтового, зернового, пестицидів, мінеральних добрив), шуму, вібрації, струсів, вихлопних газів, несприятливого виробничого мікроклімату. Негативно позначаються на працездатності та стані опорно-рухового апарату трактористів та комбайнерів вимушена робоча поза (тривале сидіння або стояння) і неправильне обладнання робочого місця.

Найефективнішими заходами полегшення роботи механізаторів є проектування ергономічних умов праці на стадії проектування нової техніки, а також гігієнічне вдосконалення конструкцій сільськогосподарських машин. Так, влаштування закритих, герметичних кабін тракторів та комбайнів з кондиціонуванням повітря забезпечує сприятливий мікроклімат всередині кабіни, очищене від пилу та газів повітря, яке влітку охолоджується, а взимку підігрівається.[45] Для зменшення рівня вібрації, що передається на тіло, руки і ноги водія, сидіння обладнують амортизаторами, побудованим на торсійному, або пружинно-гідравлічному принципі. Застосування гідравлічних приводів на органи керування та системи автоматичного керування дозволяє знизити рівень вібрації, що передається на руки. Все це запобігає розвитку професійних захворювань опорно-рухового апарату та вібраційної хвороби.

Протишумні заходи зводяться до заміщення металевих деталей на деталі з "не звучних" матеріалів, застосування двигунів з підшипниками ковзання, а також встановлення глушників на вихлопну трубу двигуна, ізоляції непрозорих конструкцій кабіни шумопоглинальними матеріалами.

В процесі експлуатації машин дуже важливе значення має своєчасний їх ремонт (заміщення частин, змащування тощо).

Усі ці заходи, знижуючи рівень шуму, сприяють зменшенню його дії не тільки на органи слуху, а й на нервову, серцево-судинну системи, внутрішні органи.

Для захисту від дії шуму рекомендується застосовувати антифони, а також спеціальні вкладиші з ультратонкої вати (беруші).