4.3. Успадкування ознаки “зросла волоть”.

Для вивчення успадкування ознаки та її детермінації для схрещування були взяті рослини зразка 103 з мутантним фенотипом та рослини лінії П346зМ – дикий тип. Рослини зразка 103 з новою ознакою, які використані за материнські, схрещували з рослинами дикого типу лінії П346зМ. Усі отримані нащадки першого покоління мали нормальну волоть (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

_{Результати гібридологічного аналізу зразка 103 за ознакою “зросла волоть” в F1 і F2}

Покоління	рослин			Співвідношення	2	Р
	дикого типу	мутантних	всього
F1(103 Х П346зМ)	500	-	500	-	-	-
F2 (103 Х П346зМ)	924	305	1229	3:1	0.021	0,99-0,95

Константність ознаки “зросла волоть” та одноманітність першого покоління, фенотип якого відповідає дикому типу, свідчать про рецесивний характер успадкування досліджуваної ознаки. Результати проведеного гібридологічного аналізу в другому поколінні дають підстави з високою ймовірністю стверджувати, що в детермінації ознаки бере участь один ген (табл.4.3). Ген tassel knit (tk) (зросла волоть).

Таблиця 4.3.

Розчеплення по гену Tk у другому поколінні

♂ ♀	Tk	tk
Tk	Tk Tk	Tk tk
tk	Tk tk	Tk tk

Проведення аналізуючихсхрещувань підтвердилимоногенно-рецесивний характер успадкування ознаки “зросла волоть”(табл.4.4)

Таблиця 4.4

_{Результати гібридологічного аналізу зразка 103 за ознакою “зросла волоть”при аналізуючих схрещуваннях}

Покоління	рослин			Співвідно шення	2	Р
	дикого типу	мутантних	всього
Вс1(103 Х F1 )	602	597	1199	1:1	0.02	0,99-0,95

Встановлено, що прояв цього гена спостерігався не тільки в гомозиготному стані. Гетерозиготи відрізнялися такими ознаками: кінцеві фрагменти бокових гілочок мали зигзагоподібний вигляд . Пенетрантність цієї ознаки становила 95 %. Інколи у гетерозиготних рослин спостерігалася спіральна деформація стрижня качана (7-9 % рослин), така ж, як і у рослин гомозиготних за геном tk.

Таким чином, ідентифікований нами ген впливає на морфологію чоловічого та жіночого суцвіття, як у гетерозиготному, так і в гомозиготному стані. При цьому в гомозиготному стані деформація волоті проявляє повну пенетрантність.

Ідентифікований нами ген характеризується низкою позитивних особливостей прояву, які дозволяють використовувати його як детермінант

чоловічої стерильності. Моногенний рецесивний контроль дає змогу отримувати стерильні форми переривчастими насичуючими схрещуваннями донора рецесивного гену, при цьому відновлення фертильності відбувається за рахунок гетерозиготності за геном tk. Відсутність порушення гаметогенезу дозволяє розмножувати стерильні форми примусовим вивільненням пилку, або з відновленням фертильності з використанням іншого рецесивного гена, який модифікуватиме прояв гена tk. При неповній чоловічій стерильності рослин з новою ознакою можливе їх використання в генетичних системах контрольованого розмноження з додатковим маркерним контролем гібридності за забарвленням зернівки.

За результатами, що наведені в розділі, можна зробити таке узагальнення:

Ідентифіковано ген функціональної чоловічої стерильності tk, який в гомозиготному рецесивному стані призводить до зростання та деформації елементів волоті, яка запобігає вивільненню пилку.