
- •1. Сутність і зміст планування як функції менеджменту, його види та їхній взаємозв'язок
- •2. Основні елементи системи планування. Березюк
- •3. Стратегічні плани окремих ділових одиниць, що входять до складу фірми.
- •4. Оперативні плани:
- •3. Етапи процесу планування.
- •4. Класифікація цілей організації. Процес постановки цілей.
- •6.. Поняття та складові організаційної діяльності. Гриценюк
- •7. Повноваження, обов'язки, відповідальність. Гумінюк
- •8. Процес делегування повноважень і відповідальності. Кошкалда
- •9. Типи повноважень: лінійні, функціональні. Марчевський
- •10. Вертикальна та горизонтальна структуризація управління. Омелянюк
- •11. Значення людського фактора в управлінні організацією. Підгорна
- •12. Поняття мотивування. Принципи врахування інтересів у мотивації. Взаємозв'язок потреб, спонукань, цілей і винагород працівника в процесі мотивування. Плясецька
- •13. Змістовні теорії мотивації Поворознюк
- •14. Теорії процесу мотивації Рудаков
- •15. Засоби мотиваційного впливу. Савиицький
- •16. Стимулювання праці: цілі, принципи, види, форми. Седзюк
- •17. Поняття контролювання та його місце в системі управління. Стаднік
- •18. Принципи і цілі функції контролювання. Хіблень
- •19. Етапи процесу контролювання: формування стандартів вимірювання, порівняння фактичного виконання зі стандартами, оцінка та регулювання. Шевченко
- •20. Модель процесу контролювання. Види управлінського контролювання. Альбертоіич
- •1. За змістом:
- •21. Поняття регулювання та його місце в системі управління. Березюк
- •22. Види регулювання. Блажкун
- •23. Етапи процесу регулювання. Бублей
- •24. Інформація, її види та роль в менеджменті. Гаврілова
- •25. Характеристика носіїв інформації. Гриценюк
- •26. Класифікація інформації. Вимоги, що висуваються до інформації. Гумінюк
- •Вимоги, що висуваються до інформації
- •27. Поняття і характеристика комунікацій. Засоби комунікацій, їх переваги та недоліки. Кошкалда
- •28. Комунікаційний процес, елементи та етапи процесу. Марчевський
- •29.. Моделі комунікаційного процесу. Омелянюк
- •30.. Перешкоди в комунікаціях. Підгорна
- •31. Поняття та загальна характеристика керівництва. Плясецька
- •32.. Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Поворознюк
- •33. Адаптивне керівництво. Рудаков
- •34. Влада як елемент примушення. Форми впливу та влади. Савицький
- •35.. Теорії лідерства. Седзюк
- •36 Типологія лідерів. Стаднік
- •37. Поняття стилю керування та континууму стилів керування. Характеристика та класифікація стилів керування. Хіблень
- •38. Фактори та передумови формування стилів керівництва. Критерії оцінки стилю менеджера. Шевченко
- •39 Загальна характеристика моделі сучасного менеджера. Альбертович
- •40. Видова класифікація ефективності організації: індивідуальна, групова, загально-організаційна. Березюк
- •41. Концепції визначення ефективності менеджменту в організації. Блажкун
- •42. Підходи до оцінки ефективності менеджменту в організації. Економічна, організаційна та соціальна ефективність менеджменту.Бублей
- •43. Системи показників економічної, організаційної та соціальної ефективності менеджменту, їх склад і методи визначення. Гриценюк
- •44. Напрями підвищення ефективності управління організацією. Гумінюк
- •45. Сутність та різновиди відповідальності та етики у менеджменті. Кошкалда
- •46.Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації. Марчевський
- •47. Культура менеджменту. Седзюк
41. Концепції визначення ефективності менеджменту в організації. Блажкун
Цільова концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої діяльність організації спрямована на досягнення певних цілей, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення поставлених цілей.
Не зважаючи на свою привабливість та зовнішню простоту, застосування цільової концепції пов’язане із низкою проблем:
1. Досягнення цілі не завжди є легко вимірюваним;
2. Організації здебільшого намагаються досягти декількох цілей, частина з яких суперечлива за змістом (досягнення максимального прибутку - забезпечення максимально безпечних умов роботи);
3. Спірним є існування загального набору “офіційних” цілей (складність досягнення згоди серед менеджерів щодо конкретних цілей організації).
Системна концепція ефективності управління - це концепція, згідно якої на результати діяльності організації впливають як внутрішні чинники, так і фактори зовнішнього середовища, а ефективність управління характеризує ступінь адаптації організації до свого зовнішнього середовища.
Системна концепція організації акцентує увагу на 2 важливих міркуваннях:
1. виживання організації залежить від її здатності адаптуватись до вимог середовища;
2. для задоволення цих вимог повний цикл «входи – процес - виходи» повинен знаходитись у центрі уваги керівництва.
Концепція балансу інтересів – діяльність організації спрямована на задоволення очікувань, сподівань і потреб усіх індивідуумів і груп, які взаємодіють в організації та з організацією, а ефективність управління характеризує ступінь досягнення балансу інтересів усіх зацікавлених у діяльності організації: індивідуумів та груп.
Функціональна концепція – управління розглядається з точки зору організації праці та функціонування управлінського персоналу, а ефективність управління характеризує співставлення результатів та витрат самої системи управління.
Композиційна концепція – ефективність управління визначається ступенем впливу управлінської праці на результати діяльності організації в цілому.
Показники, які характеризують результати діяльності організації:
продуктивність праці
обсягу приросту продукції
обсягу реалізації продукції
42. Підходи до оцінки ефективності менеджменту в організації. Економічна, організаційна та соціальна ефективність менеджменту.Бублей
Поряд із наведеними концепціями в теорії і практиці менеджменту склались три найбільш поширені підходи до оцінки ефективності управління: інтегральний, рівневий та часовий.
Інтегральний підхід до оцінки ефективності управління ґрунтується на побудові синтетичного (інтегрального) показника, який охоплює декілька часткових (безпосередньо не співставних) показників ефективності управління.
Інтегральний підхід з’явився як один із варіантів подолання головного недоліку переважної більшості показників ефективності управління – неспроможності відобразити багатогранну ефективність управління в цілому. Він є спробою оцінити ефективність управління за допомогою синтетичних (узагальнюючих) показників, що охоплюють декілька найважливіших аспектів управлінської діяльності конкретної організації
Необхідно зауважити, що в умовах ринкових відносин та конкуренції важливим узагальнюючим критерієм оцінки ефективності управління організацією є її конкурентноздатність.
Рівневий підхід до оцінки ефективності управління виокремлює в процесі оцінки три рівні ефективності: 1) індивідуальний; 2) груповий; 3) організаційний та відповідні фактори, що на них впливають. Ефективність управління при цьому формується як інтегрований результат індивідуальної, групової та організаційної ефективності з урахуванням синергічного ефекту.
Задача менеджменту полягає у виявленні можливостей підвищення організаційної, групової та індивідуальної ефективності. Кожний рівень (вид) ефективності, знаходиться під впливом певних факторів.
Часовий підхід до оцінки ефективності дозволяє краще усвідомити обов’язки менеджерів в організації – виявляти фактори індивідуальної, групової та організаційної ефективності і впливати на них у коротко-, середньо- і довготерміновому плані.
Економічна ефективність менеджменту відображає економічні результати діяльності організації при певній системі управління. З одного боку, економічна ефективність характеризується показниками, які відображають побудову та функціонування систем менеджменту.
Організаційна ефективність менеджменту характеризує якість побудови організації, її системи управління, прийняття управлінських рішень, реакцію системи управління на стреси, конфлікти, організаційні зміни тощо.
Соціальна ефективність менеджменту відображає вплив менеджменту на процеси формування професійних характеристик працівників, у тому числі керівників, формування корпоративного духу, відповідного психологічного клімату в колективі, атмосфери захищеності, причетності до цілей організації, перспектив розвитку соціальних інституцій тощо.