3. Стратегічні плани окремих ділових одиниць, що входять до складу фірми.

4. Оперативні плани:

- загальнокорпоративні плани поточної діяльності,

- поточні плани підрозділів,

- плани програми.

Плани дій кожної організації можна охарактерезувати як

• наступальні

• оборонні

Наступальні передбачають розвиток організації ( виробництво товарів та послуг, вихід на нові ринки збуту, завоювання конкурентних переваг тощо)

Оборонні – спрямовані на утримання організацією позицій на ринку та попередження банкрутства їх складають середні та дрібні фірми.

3. Етапи процесу планування.

Планування діяльності підприємства слід здійснювати за певною схемою, відпрацьованою світовою практикою управління, яка передбачає:

1. Дослідження зовнішнього і внутрішнього середовища організації. Визначаються головні компоненти організаційного середовища, проводиться накопичення і відстеження інформації про ці компоненти, складаються прогнози майбутнього стану середовища, оцінюється реальне становище фірми.

1. Встановлення бажаних напрямів і орієнтирів діяльності: бачення, місію, комплекс цілей (інколи встановлення цілей передує аналізу середовища).

2. Стратегічний аналіз (порівняння цілей і результатів досліджень факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, визначення розриву між ними). За допомогою методів стратегічного аналізу формують різні варіанти стратегії.

3. Вибір і ретельне опрацьовування однієї з альтернативних стратегій.

4. Підготовку остаточного стратегічного плану, діяльності фірми.

5. Середньострокове планування (середньострокові тактичні плани і програми).

6. Розроблення річних оперативних планів і проектів на основі стратегічного плану і результатів середньострокового планування.

7. Реалізацію планів.

8. Контроль результатів.

Реалізація планів і контроль результатів не є стадіями безпосереднього процесу планування, однак вони визначають передумови для створення нових планів, які повинні враховувати:

• що організації вдалося зробити, реалізовуючи плани;

який розрив між плановими показниками і фактичним виконанням. Загалом процес планування є замкнутим циклом з прямим (від розроблення стратегії і визначення оперативних планів до реалізації і контролю) і зворотним (від врахування результатів виконання до пєреформулювання плану) зв'язками.

4. Класифікація цілей організації. Процес постановки цілей.

Ціль — бажаний стан об'єкта або бажаний кінцевий результат діяльності.

Ціль завжди передує усвідомленій діяльності людей, є мотивом, що спонукає їх до дії, оскільки формується на основі їхніх потреб та інтересів.

Класифікаційна ознака	Групи цілей
За належністю до фаз життєвого циклу організації	Створення, функціонування і розвитку
За масштабами охоплення діяльністю	Глобальні, загальні та локальні
За періодом встановлення	Стратегічні, тактичні, оперативні
За своєчасністю постановки	Актуальні, малозначущі, другорядні
За ієрархічністю	Головні і забезпечуючі; цілі організації та цілі підрозділів
За змістом	Економічні, організаційні, технічні, соціальні, наукові,
За функціями	Маркетингу, кадрові, виробничі, інноваційні, фінансові
За відношенням одна до одної	Гармонійні, індиферентні, конкуруючі, антагоністичні

Для того щоб чітко уявити контури і основні завдання майбутньої організації, використовують метод «дерева цілей», у якому кожна нижча ціль є засобом реалізації найближчої вищої цілі. Якщо ціль не разовий захід, тобто отримання бажаного результату передбачає регулярні цілеспрямовані дії, актуальність яких протягом значного періоду безсумнівна, то виділяють структурні одиниці, які відповідатимуть за досягнення результатів. Це означає, що діяльність щодо забезпечення досягнення кожної такої цілі стає функцією структурної одиниці. Кількість і склад структурних одиниць встановлюється за числом вершин графічної моделі.

Побудова «дерева цілей» допомагає узгодити діяльність підрозділів організації при вирішенні будь-якого конкретного завдання, пов'язаного з її розвитком. Однак цьому методу властива певна обмеженість, зокрема, статичність ієрархії цілей.

Основна загальна мета організації - чітко виражена причина її існування - визначається як її місія. Мета розробляється для здійснення цієї місії.

Щоб зробити суттєвий внесок в успіх організації, цілі повинні мати ряд характеристик:

1. Конкретність та вимірюваність мети. Висловлюючи свою мету в конкретних вимірювальних формах, керівництво створює базу відліку для наступних рішень і оцінки ходу роботи.

2. Орієнтація мети в часі. Слід чітко визначити не тільки те, що організація хоче здійснити, а також і строки досягнення результату. Цілі встановлюють на довгі та короткі проміжки часу. Довгострокова ціль - п’ять років, Середньострокова мета - від одного до п’яти років, Короткострокові цілі слід здійснити за рік.

3. Реальність мети. Мета повинна бути такою, щоб її можна було досягти, і вона має служити підвищенню ефективності організації.

4. Кожна мета повинна підтримувати одна одну, тобто дії і рішення, необхідні для досягнення однієї мети, не повинні бути перешкодою в досягненні іншої.

Цілі будуть значущою частиною процесу стратегічного управління тільки в тому випадку, якщо вище керівництво правильно їх сформулює, проінформує про них і буде стимулювати їх здійснення у всій організації.

Визначення мети повинно мати вигляд чітких намірів, точних формулювань явних і таємних потреб, інтересів, бажань або завдань, а також орієнтувати наші дії і вчинки на мету та її виконання.

Визначення мети означає погляд у майбутнє, орієнтацію та концентрацію наших сил і активності на тому, що повинно бути досягнуто. Таким чином, мета дає опис кінцевого результату.

Постановка мети - перманентний процес, оскільки мета не задається раз і назавжди. Вона може змінюватися з плином часу.

Визначення мети є безумовною передумовою планування, прийняття рішень і щоденної роботи.

Точно опишіть те, чого ви конкретно хочете досягти!

П исьмова реєстрація допомагає в тому, що часто фіксуються більш чи менш сміливі уявлення і бажання. Кожна мета має значення тільки тоді, коли встановлені строки її виконання і сформульовані бажані результати.

Отже, процес постановки цілей охоплює три фази:

• знаходження цілі: чого я хочу?

• ситуаційний аналіз: що я можу?

формулювання цілей: до чого я конкретно докладаю зусилля?

5. Сутність функції організування та її місце в системі управління. Гаврілова

Організування – це вид управлінської діяльності спрямована на формування структури управління організацією, встановлення у ній системи зв’язків та відносин, що дає змогу ефективно працювати для досягнення поставленої мети.

Організація як функція менеджменту — це процес створення структури підприємства, що дає змогу людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мети. Отже, попередньою умовою для створення структури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті полягає в забезпеченні переходу від стратегії до структури.

Організаційну функцію часто розглядають як процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу з метою забезпечення максимальної продуктивності в досягненні попередньо визначеної мети діяльності.

Організаційна структура – це упорядкована сукупність стійко взаємопов’язаних елементів які забезпечують функціонування та розвиток організації як єдиного цілого.

При побудові організаційної структури необхідно дотримуватися певних принципів:

1. Структура управління має відображати цілі та завдання організації, а отже бути підпорядкована виробництву та його потребам;

2. При формуванні орг.. структури слід передбачити оптимальний розподіл між організацією управління та окремими працівниками.

3. Формування структури ґрунтується на визначенні повноважень і відповідальності кожного працівника та органу управління з встановлення систем вертикальних та горизонтальних зв’язків між ними;

4. Обов’язкове підтримування відповідності між функціями та обов’язками з одного боку і повноважень та відповідальності з іншого.

5. Структура управління має бути адекватною в соц..-культурному середовищі організації .Фази організаційного процесу

Основні фази організаційного процесу	Функції що здійснюються в межах кожної фази
Фаза почину – від задуму організації до стадії формування апарату управління нею. (ініціювання)	визн. завданння організації. визн. способи їх вирішення. проектування системи комунікацій.
Фаза облаштування – від початку формування до визначення завдань поточної діяльності. (координації).	визн. необхідних видів діяльності . визн. складу виконавців. створення системи мотивації виконавців.
Фаза розпорядча (адміністр.) – здійснюється у сформованому апараті за визначеними напрямами, як поточне керівництво діяльністю організації.	делегування повноважень та обов’язків.визн. змісту розпоряджень.забезпечення виконання розпоряджень.