- •1. Сутність і зміст планування як функції менеджменту, його види та їхній взаємозв'язок
- •2. Основні елементи системи планування. Березюк
- •3. Стратегічні плани окремих ділових одиниць, що входять до складу фірми.
- •4. Оперативні плани:
- •3. Етапи процесу планування.
- •4. Класифікація цілей організації. Процес постановки цілей.
- •6.. Поняття та складові організаційної діяльності. Гриценюк
- •7. Повноваження, обов'язки, відповідальність. Гумінюк
- •8. Процес делегування повноважень і відповідальності. Кошкалда
- •9. Типи повноважень: лінійні, функціональні. Марчевський
- •10. Вертикальна та горизонтальна структуризація управління. Омелянюк
- •11. Значення людського фактора в управлінні організацією. Підгорна
- •12. Поняття мотивування. Принципи врахування інтересів у мотивації. Взаємозв'язок потреб, спонукань, цілей і винагород працівника в процесі мотивування. Плясецька
- •13. Змістовні теорії мотивації Поворознюк
- •14. Теорії процесу мотивації Рудаков
- •15. Засоби мотиваційного впливу. Савиицький
- •16. Стимулювання праці: цілі, принципи, види, форми. Седзюк
- •17. Поняття контролювання та його місце в системі управління. Стаднік
- •18. Принципи і цілі функції контролювання. Хіблень
- •19. Етапи процесу контролювання: формування стандартів вимірювання, порівняння фактичного виконання зі стандартами, оцінка та регулювання. Шевченко
- •20. Модель процесу контролювання. Види управлінського контролювання. Альбертоіич
- •1. За змістом:
- •21. Поняття регулювання та його місце в системі управління. Березюк
- •22. Види регулювання. Блажкун
- •23. Етапи процесу регулювання. Бублей
- •24. Інформація, її види та роль в менеджменті. Гаврілова
- •25. Характеристика носіїв інформації. Гриценюк
- •26. Класифікація інформації. Вимоги, що висуваються до інформації. Гумінюк
- •Вимоги, що висуваються до інформації
- •27. Поняття і характеристика комунікацій. Засоби комунікацій, їх переваги та недоліки. Кошкалда
- •28. Комунікаційний процес, елементи та етапи процесу. Марчевський
- •29.. Моделі комунікаційного процесу. Омелянюк
- •30.. Перешкоди в комунікаціях. Підгорна
- •31. Поняття та загальна характеристика керівництва. Плясецька
- •32.. Основи керівництва: вплив, лідерство, влада. Поворознюк
- •33. Адаптивне керівництво. Рудаков
- •34. Влада як елемент примушення. Форми впливу та влади. Савицький
- •35.. Теорії лідерства. Седзюк
- •36 Типологія лідерів. Стаднік
- •37. Поняття стилю керування та континууму стилів керування. Характеристика та класифікація стилів керування. Хіблень
- •38. Фактори та передумови формування стилів керівництва. Критерії оцінки стилю менеджера. Шевченко
- •39 Загальна характеристика моделі сучасного менеджера. Альбертович
- •40. Видова класифікація ефективності організації: індивідуальна, групова, загально-організаційна. Березюк
- •41. Концепції визначення ефективності менеджменту в організації. Блажкун
- •42. Підходи до оцінки ефективності менеджменту в організації. Економічна, організаційна та соціальна ефективність менеджменту.Бублей
- •43. Системи показників економічної, організаційної та соціальної ефективності менеджменту, їх склад і методи визначення. Гриценюк
- •44. Напрями підвищення ефективності управління організацією. Гумінюк
- •45. Сутність та різновиди відповідальності та етики у менеджменті. Кошкалда
- •46.Соціальна відповідальність як добровільна реакція на соціальні проблеми суспільства з боку організації. Марчевський
- •47. Культура менеджменту. Седзюк
38. Фактори та передумови формування стилів керівництва. Критерії оцінки стилю менеджера. Шевченко
До факторів, що формують стиль керівництва, належать: закономірності управління, загальнообов'язкові вимоги до керівників конкретних господарських систем, особливості сфери діяльності, рівень ієрархії управління, соціально-психологічні особливості підлеглих, стиль роботи керівників вищих інстанцій, усвідомлення потреби керувати на наукових основах. У той же час стиль менеджера має багато в чому властиві йому індивідуальні особливості (риси суб'єктивності) й значною мірою визначається також ступенем оволодіння знаннями сучасного наукового менеджменту; культурно-моральним рівнем менеджера; мірою відповідності особистих рис менеджера характеру об'єкта управління; життєвими позиціями і цінностями менеджера; практичним досвідом і діловими рисами; ступенем уміння спілкуватися з людьми в процесі управління.
Критеріями оцінки ефективності стилю діяльності менеджера є:
ступінь впливу на постійне підвищення результативності фірми;
його творчий рівень, спрямованість у майбутнє;
вплив на вияв ініціативи, розвиток творчості, підприємливості персоналу фірми;
наявність програм дій з реалізації мети діяльності фірми, тому що відсутність таких програм — ознака поганого стилю менеджера і непридатності керівного персоналу.
39 Загальна характеристика моделі сучасного менеджера. Альбертович
Менеджер є центральною фігурою в системі управління організацією, її структурним підрозділом. Він виконує різноманітні функції і ролі. Від усвідомлення їх особливостей менеджером, обґрунтованого вибору стилю взаємовідносин із підлеглими залежить ефективна, злагоджена діяльність усього колективу, здібного працівника. Рідко каже «ні», легко роздає нереальні обіцянки.
Вказівки, прохання вищих керівників сприймає як обов'язкові для виконання, навіть якщо вони суперечать чинним нормативним актам чи правилам поведінки. Якщо підлеглий ігнорує його вказівку, він швидше сам виконає потрібну роботу, ніж примусить до цього.
За стилем індивідуальної поведінки в будь-якій ролі менеджер може бути інноватором або дипломатом.
Менеджер-інноватор надає перевагу застосуванню нової техніки і технологій, усвідомлюючи, що вони є важливим чинником підвищення продуктивності праці.
Менеджер-дипломат концентрується на налагодженні відносин з навколишнім середовищем, уміло використовує потенціал власної організації для впливу на нього, використання його можливостей.
На основі теоретичних досліджень і світової практики ефективного менеджменту можна визначити необхідні риси сучасного українського менеджера: активна соціальна позиція; компетентність; опора на колективний розум; товариськість і дружелюбність; практично- психологічний розум; здатність до саморефлексії; психологічний такт.
Отже, сучасний вітчизняний менеджер повинен володіти особистими якостями, здатними забезпечити ефективне керівництво підлеглими. Ці якості зумовлюються вимогами до нього зовнішнього і внутрішнього середовищ організації.