36 Типологія лідерів. Стаднік

Гарвардської школи бізнесу — побудував 6-рівневую модель лідерства, яка включає в себе такі категорії: Соціопат (Sociopath), Опортуніст (Opportunist), Хамелеон (Chameleon), Досягач (Achiever), Будівник (Builder), Видатний (Transcendent).

Соціопат. Перебуває в самій основі моделі. Це людина, яка нікому не служить. Антисоціальна особистість, яка характеризується низьким ступенем співчуття, руйнує цінності, самого себе, тих, хто перебуває довкола нього. Здебільшого це особи чоловічої статі. Приклади — нині покійні Муаммар Каддафі, Саддам Хуссейн, Адольф Гітлер.

Опортуніст. Лідер, який служить тільки самому собі, часто на шкоду іншим. Це люди, які завжди запитують: "що я можу одержати з цього для самого себе?". Вони керуються своїм власним добробутом і владою..

Хамелеон. Це лідери, які "нахиляються разом із вітром" і докладають зусиль, щоб як можна більша кількість людей були завжди задоволені. У ряді випадків — це група, з якою вони працюють, в інших випадках — електорат. Важко знайти визнаних корпоративних лідерів, які б підходили під цю категорію, тому що в бізнесі хамелеони головним чином віддаляються ще до того, як досягнуть вершини.

Досягач. Найбільше часто зустрічаються серед вищого менеджменту компаній. Ці лідери завжди домагаються поставленої мети, приносять компаніям прибуток, є зірками. Це своєрідні "мономаніяки з місією", енергійні, сфокусовані на результат. Вони досягають свої цілі та цілі, поставлені перед ними їхніми босами. Приклади — колишній CEO компанії HP Марк Херд (Mark Hurd).

Будівник. Докладає зусиль не для того, щоб досягти поставленої цілі, а щоб побудувати організацію. Ці лідери служать своїм організаціям тим, що управляють ними довгий час. У них є візія того, як їхня організація буде працювати в майбутньому, вони заряджають інших своєю енергією, ентузіазмом, чесністю. Це лідери, про які ми пишемо книжки, проводимо дослідження, щоб їх зрозуміти.

Видатний (неперевершений). Це дуже рідкісний тип лідерів. Лідери 6-го рівня перевершують свою політичну партію, етнічну групу, навіть свої організації. Вони фокусуються на тому, як принести користь всьому суспільству. Це "громадяни світу". Найкращі приклади — Нельсон Мандела, Далай Лама.

37. Поняття стилю керування та континууму стилів керування. Характеристика та класифікація стилів керування. Хіблень

Стиль керівництва — це сукупність прийомів, методів та засобів поведінки менеджера в процесі виконання своїх повноважень в організації.

Виділяють наступні види стилів керівництва:

^ авторитарний;

^ демократичний;

^ ліберальний.

Авторитарний стиль роботи полягає у тому, що менеджер замикає всі зв'язки на собі, а підлеглим надає мінімум інформації. Він суворо контролює дії підлеглих, часто втручається в їхню роботу, вимагаючи чітко виконувати його вказівки, залишаючи для працівників тільки невелику можливість для прояву самостійності та ініціативи. Менеджер, який дотримується такого стилю догматичний, обов'язково вимагає підкорення людей своїй волі, не терпить заперечень і не прислуховується до іншої думки. Якщо і проводить наради, то тільки формально, тому що рішення у нього готові ще до наради.

Демократичний стиль керівництва передбачає широке залучення працівників колективу до розробки та прийняття рішень. Тут краще використовуються колективні форми обговорення, узгодження та контролю. Менеджер частину своїх повноважень делегує підлеглим. Вони одержують достатню інформацію, щоб мати уявлення про перспективи роботи своєї організації. Демократичний стиль передбачає гнучке поєднання у процесі управління чинників і механізмів формальної і неформальної структур життєдіяльності колективу. Він створює оптимальні умови для ініціативи працівників і задоволеності своєю роботою, передбачає поважне відношення до підлеглих і турботу про їх потреби.

Ліберальний стиль керівництва іноді називають стилем невтручання або мінімального втручання менеджера у перебіг виконання завдання підлеглими. Менеджер виступає уданому випадку в ролі посередника при здійсненні контактів між працівниками, забезпечує підлеглих інформацією та матеріалами, необхідними для виконання завдання. Цей стиль характеризується відсутністю ініціативи, постійним очікуванням вказівок керівництва, небажанням брати на себе відповідальність за рішення та їх наслідки, коли вони не бажані.