
- •1 Питання: Основні історичні етапи розвитку конституції (18-21 ст.)
- •2 Питання Поняття Конституції.
- •3 Питання: Роль (функції) конституції
- •4 Питання: Класифікація конституцій
- •5 Питання: ку (1996) акт установчої влади українського народу. Юридичні властивості ку.
- •Як нормативний документ Конституція України характеризується такими юридичними властивостями:
- •6 Питання: ку: структура, основні соціально-правові пріоритети, загальна характеристика.
- •7 Питання: Порядок прийняття і внесення змін до ку
5 Питання: ку (1996) акт установчої влади українського народу. Юридичні властивості ку.
Важливим етапом у розвитку українського державотворення стало прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України, що відповідає загальнолюдським конституційним стандартам, утілює в життя конституційні ідеали: соціальну захищеність, відповідний рівень життя, право на користування надбанням людства у сфері політики, економіки, культури тощо.
Як нормативний документ Конституція України характеризується такими юридичними властивостями:
1. Установчий, програмний та ідеологічний характер. Є первинним елементом, на якому засновуються права та обов’язки більшості суб’єктів державного і суспільного життя. Водночас вона визначає програму, перспективу державного і суспільного розвитку, створює певне ідеологічне забезпечення для закріпленої форми державного і суспільного ладу;
2. Найвища юридична сила. Конституція має найвищу юридичну силу порівняно з будь-якими нормативними актами держави і навіть порівняно з міжнародно-правовими актами, давати згоду на обов’язковість яких держава може лише за умови, що вони не суперечать конституції. Найвища юридична сила конституції виявляється, по-перше, у пріоритетному характері конституційних норм порівняно з нормами законів і підзаконних актів, по-друге, самі закони та інші акти приймаються передбаченими конституцією органами у встановленому нею порядку;
3. Підвищена стабільність. За порядком внесення змін Конституція України є жорсткою, тобто передбачається особлива процедура внесення змін до Основного Закону, яка закріплена самою Конституцією (Розділ XIII);
4. Виступає юридичною базою поточного законодавства. Усі нові закони повинні відповідати Конституції, розвиваючи далі її положення і в жодному разі не виходячи за межі, визначені конституцією;
5.Специфічний предмет правового регулювання. Регулює найважливіші в державі суспільні відносини;
6. Особливий порядок розробки та прийняття. З цією метою парламент України – Верховна Рада застосовує спеціальну процедуру, яка вимагає схвалення конституції не простою, а кваліфікованою більшістю голосів;
7. Високий рівень захисту з боку держави. Фактично весь апарат держави працює на дотримання конституційних положень. Крім того, в Україні є орган для якого захист Конституції є основним завданням. Зокрема, діє Конституційний Суд України – єдиний орган, який може вирішувати питання про конституційність тих чи інших актів вищих органів влади;
8.Пряма дія норм Конституції. Це означає, що є можливість звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини й громадянина безпосередньо на основі Конституції, навіть за умови відсутності регулювання правових відносин іншими нормативними актами.
Слід зазначити, що конституція ґрунтується на загальнолюдських цінностях, у ній безпосередньо закріплюються основи правового стану людини, органів держави і посадових осіб, установлюються загальні засади громадського суспільства і механізм реалізації законодавчої, виконавчої та судової влади. Конституція є гарантом демократизації державного і суспільного життя.