3. Підстави створення сімї

Традиційно вважалося, що сім’ю створює лише шлюб, кровне споріднення, усиновлення та взяття на виховання дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківської опіки. Однак за Сімейним кодексом України сім’я може виникнути і на інших підставах, не заборонених законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Сім’єю вважається жінка, що проживає з дитиною, яку народила не у шлюбі.проте, не зважаючи на одну із законодавчих форм створення сім’ї — шлюб, у Сімейному кодексі України вперше введена інша форма організації сім’ї жінки та чоловіка — «фактичний шлюб», або конкубінат..Конкубінат — це не короткотривалі та приховані відносини між чоловіком та жінкою, а навпаки. У багатьох країнах Європи — це спільне, тривале та відкрите проживання чоловіка і жінки, за відсутності будь-яких формальних перешкод до укладення шлюбу.Конкубінатом не може вважатися проживання з жінкою без шлюбу одночасно перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, оскільки у двох сім’ях перебувати неможливо. І.Ромовська вважає, що однією із основних ознак сім’ї є бажання або прагнення бути сім’єю або створити сім’ю у майбутньому.І, нарешті, зміст ч. З ст. З СК України права члена сім’ї має одинока особа. У сімейному законодавстві поряд з терміном сім’я вживається термін «член сім’ї». Ці два терміни вживаються вже у ст. 1 СК України, яка визначає цілі та принципи регулювання сімейних відносин.Однак правового визначення поняття члена сім’ї, так як і сім’ї, немає. Аналіз чинного законодавства (рішення Конституційного суду України від 03.06.1999 р. № 5-рп/99 — справа про офіційне тлумачення терміна «член сім’ї»)дозволяє зробити висновок про те, що термін «член сім’ї» застосовується відносно осіб, які пов’язані сімейними правами і обов’язками. Це можуть бути лише особи, які проживають однією сім’єю, члени різних сімей, колишні члени сім’ї, пов’язані між собою особистими немайновими і (або) майновими правами і обов’язками, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення або іншою формою влаштування дітей в сім’ю. Так, єдинокровні брати і сестри частіше за все не проживають і не виховуються в одній сім’ї, але їх кровне споріднення є однією з підстав виникнення аліментних зобов’язань, які регулюються ст. 22 СК України (обов’язок по утриманню інших членів сім’ї та родичів).

4. . суб’єкти сімейних правовідносин. Кровне споріднення

Сімейні правовідносини — це суспільні відносини, врегульовані нормами сімейного права. Для сімейних правовідносин властиві такі ознаки:1) специфічний суб’єктний склад;

2) тривалий характер;3) невідчужуваність прав та обов’язків;4) можливість суб’єктів сімейних правовідносин виступати учасниками одразу кількох сімейних правовідносин.

Суб’єктами сімейних правовідносин можуть бути лише фізичні особи, які перебувають у шлюбі, кровному спорідненні чи відносинах усиновлення.Сімейний кодекс встановлює такий перелік суб’єктів сімейних правовідносин:1) подружжя;2) батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені;3) баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки;4) рідні брати, рідні сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок.Спільними ознаками для всіх суб’єктів сімейних правовідносин є:- правоздатність і дієздатність,- потреба у матеріальній допомозі (ст. 75 СК України);- спільне проживання, побут, взаємні права та обов’язки (як виняток, можуть і не проживати — ст. 3 СК України).

Сімейне законодавство також надає юридичного значення поняттю «осіб, які потребують матеріальної допомоги». Потреба у матеріальній допомозі одним із подружжя спричинює виникнення у другого із подружжя обов’язку по його утриманню.. Суб’єкти сімейних правовідносин мають бути пов’язані спільним проживанням, спільним побутом, наявністю взаємних прав та обов’язків. При цьому сімейне законодавство передбачає випадки, за яких сімейні правовідносини можуть виникати між особами, що не проживають разом. Так, ст. 3 СК України встановлює перелік поважних причин, за наявності яких окреме проживання може бути підставою для виникнення сімейних правовідносин: навчання, робота, лікування, необхідність догляду за батьками, дітьми та ін. Сімейні правовідносини існують і тоді, коли дитина не проживає спільно з батьками, незалежно від причин (ст. З СК України).

Родинні зв’язки (кровне споріднення) є однією з підстав виникнення сімейних правовідносин. У Сімейному кодексі відсутнє визначення кровного споріднення (родинності), в юридичній науці це розглядається як кровний зв’язок між людьми, що ґрунтується на походженні однієї особи від іншої чи різних осіб від спільного пращура.

Пряма лінія – особи що походять один від одного, належать пращури та їхні нащадки як чоловічої, так і жіночої статі (наприклад, прадід, дід, мати, донька, внук, правнук і т.д.) — низхідна лінія. Висхідна — це походження від нащадків до пращурів (наприклад, внук, син, батько, баба, прадід).

Отже, родинна лінія може бути прямою чи боковою та поділяється на висхідну та низхідну.

Бокова — це походження різних осіб від спільного пращура (пращурів), до яких належать рідні і двоюрідні брати та сестри, дядьки (тітки), племінники (племінниці).

Якщо діти народжуються від спільних батьків, вони називаються повно рідними, якщо спільним є тільки один із батьків — неповнорідними. Якщо діти походять від спільного батька і різних матерів, вони є єдинокровними. Коли спільна мати, але різні батьки, діти називаються єдиноутробними.У разі, якщо в сім’ю входять діти, які не мають ні спільної матері, ні спільного батька, вони називаються зведеними один щодо одного. Наприклад, у другому шлюбі чоловік від першого шлюбу має сина, а жінка — доньку. Такі зв’язки між зведеними братами і сестрами називаються свояцтвом.Свояцтво — це відносини між родичем одного із подружжя і другого із подружжя, а також між родичами кожного із подружжя (це відносини, наприклад, між чоловіком (зятем) і тещею, дружиною (невісткою) і свекрухою, вітчимом і пасинком (мачухою і падчеркою), або між братом жінки і братом чоловіка, матір’ю дружини і матір’ю чоловіка).

Ступінь споріднення (кровного споріднення) — це кількість народжень, які передували виникненню споріднення двох осіб, за винятком народження їх пращура. Так, дід і внук перебувають у другому ступені споріднення, оскільки для його виникнення необхідно два народження, крім народження діда.Тітка і племінниця перебувають у третьому ступені споріднення, оскільки його виникненню передувало три народження: