2. Функції сімї

Сім‘я має велике значення для держави, вона впливає на життя суспільства, оскільки їй належить вирішальна роль у процесі репродукування самої людини, продовженні людського роду, на неї лягають великі обов’язки у вихованні дітей і підлітків, у фізичному і духовному розвитку особистості . Функція означає „діяльність, обов’язок, робота, призначення” У соціальній педагогіці виділяють ряд функцій сім’ї в процесі соціалізації особистості:

1. Фізичний та емоційний розвиток людини. У молодшому та ранньому дитинстві ця

функція відіграє певну роль, яка не може бути компенсована іншими інститутами. У дитячому, молодшому шкільному та підлітковому віці її вплив залишається провідним, але перестає бути єдиним на сучасному етапі розвитку нашого суспільства. Потім роль цієї функції зменшується, а в похилому віцізнову стає домінуючою. 2. Формування психологічної статі дитини в перші три роки життя. Вирішальне значення в цьому має батько, бо саме він, як правило, диференційовано відноситься до дочки та сина. 3. Розумовий розвиток дитини, що впливає на міру залучення людини до культури на всіх етапах соціалізації. 4. Оволодіння людиною соціальними нормами. 5. Формування фундаментальних цінностей орієнтації людини у сферах сімейних і

міжетнічних відносин,що визначає її стильжиття, життєві цілі, плани та способи їх досягнення. 6. Соціально-психологічна підтримка людини, від чого залежить її самооцінка, рівень

самоповаги, аспекти та ефективність самореалізації.

Специфіка сім’ї як соціального інституту дійсно зумовлена виконанням нею ряду функцій, серед яких важливе значення мають:

1. репродуктивна – основна функція, що полягає в народженні дітей і продовженні

людства;

2. виховна, що передбачає здійснення процесу соціалізації молодого покоління;

3. господарсько-побутова, що передбачає підтримання фізичного стану сім’ї, догляд за

дітьми і престарілими;

4. економічна, що забезпечує отримання матеріальних засобів одних членів сім’ї для

інших, матеріальну підтримку неповнолітніх та престарілих;

5. соціального контролю, що передбачає відповідальність членів сім’ї за поведінку її

членів у суспільстві, в різних сферах діяльності, виконання обов’язку між подружжям, батькамиі дітьми, старшого покоління перед молодшим;

6. духовного спілкування, що зумовлює духовне збагачення кожного члена сім’ї;

7. соціально-статусна, що передбачає забезпечення членам сім’ї соціального статусу в

суспільстві;

8. дозвіллєва, що передбачає організацію раціонального дозвілля і спрямована на

розвиток взаємного збагачення інтересів кожного члена сім’ї;

9. емоційна, що забезпечує здійснення психологічного захисту кожного члена сім’ї,

організацію емоційної стабільності особистості; психологічної терапії [2 ];

10.соціокультурна, що забезпечує передачу певного досвіду, знань, духовних цінностей, принципів і способів поведінки від старших молодшим, формування інтересів, уподобань, прагнень, які мають глибоке пізнавальне наповнення, покликані розвивати позитивно забарвлені емоції, почутт