1.Поняття сімї у юридичному значенні

Сімейний кодекс України (стаття 3) визначає, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Єдиного визначення сім'ї законодавець не дає, декларуючи лише, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Подібна декларація повторює норми п. 3 ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.48 р., відповідно до якого сім'я є природним та основним осередком суспільства та має право на захист зі сторони суспільства та держави.

В науці поняття сім'ї розглядається в соціальному та юридичному значенні. В літературі надається дуже багато визначень сім'ї, практичне значення яких полягає в окресленні кола осіб, які відносяться до членів сім'ї, оскільки суб'єктами сімейних правовідносин виступає не сім'я як колективне утворення, а кожний член сім'ї окремо.

Потрапивши в сферу правового регулювання, сім’я стає соціально-правовим явищем, що дає можливість включити в її визначення як соціальні, так і правові ознаки.

Зрештою, дві з них відображені у чинному сімейному законодавстві:

- належність взаємних прав та обов’язків;

- спільне проживання членів сім’ї або осіб, які складають сім’ю, хоча носіями сімейних прав та обов’язків можуть бути члени різних сімей (наприклад, аліментні зобов’язання колишніх чоловіка та жінки або діда й баби по утриманню своїх внуків).

Правовий взаємозв’язок членів сім’ї є однією із важливих умов її існування. Вищезазначене дозволяє зробити висновок, що сім’я є єдиним колективним суб’єктом, члени якого також є самостійними суб’єктами сімейних правовідносин.

сім’я — це об’єднання, як правило, осіб, що спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, які виникають зі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також з інших підстав, які не заборонені законом, і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Однією із ознак сім’ї є спільне проживання двох або більше осіб: подружжя, батьків та дітей, братів, сестер. Однак припинення спільного проживання дружини та чоловіка з поважної причини не є підставою для припинення їхньої сім’ї. З іншого боку, це може вважатися або припиненням сім’ї, або зменшенням її кількісного складу, якщо до сім’ї, крім чоловіка та жінки, належали інші особи. Другою ознакою сім’ї є спільний побут. Раніше використовувався термін «ведення спільного господарства». Однак він не охоплював усі життєві ситуації, адже, наприклад, якщо у сім’ї є малолітні діти або паралізований батько то вести спільне господарство або «господарювати» у прямому розумінні з такими членами сім’ї неможливо. Тому в кодексі законодавець вживає термін «сімейний побут».

Ознакою сім’ї також є наявність між її членами взаємних прав та обов’язків. Це не означає, що вони виникають одночасно, як це має місце у цивільних правочинах (наприклад, купівля-продаж, будівельний підряд і т.ін.). Навпаки, ці обов’язки можуть виникати після виконання, наприклад, обов’язків батьків перед дітьми, і в цьому випадку у дітей виникатиме «зворотний» обов’язок щодо своїх батьків.