Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
вікова псих..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
482.3 Кб
Скачать
  1. Учбово-професійна діяльність як провідна

У старшому шкільному віці провідною діяльністю є учбово-професійна. Учбова діяльність у старшому шкільному віці суттєво відрізняється від учбової діяльності підлітків. Справа тут не лише у збільшенні кількості нових предметів, а в зростанні рівня самостійності, критичності, теоретичності мислення. У підлітковому віці домінуючим є репродуктивно-мнемічний рівень учбової діяльності (пасивне засвоєння учнем учбового матеріалу, який повідомляється вчителем, механічне відтворення). Суперечність між зрослими вимогами до учбової діяльності старшокласників і недостатнім для цього репродуктивно-мнемічним рівнем учіння виступає основною рушійною силою вдосконалення учбової діяльності і переходу її на якісно-новий більш складний рівень, який вимагає розвинутих навичок та вмінь самонавчання.

До особливостей учбової діяльності старшокласників належать:

  • більш усвідомлене ставлення старшокласників до знань у зв’язку з їх професійним самовизначенням;

  • різке зростання вибіркового ставлення до різних учбових предметів.

Вибіркове ставлення до учбових предметів у старшому шкільному віці відрізняється від вибіркового ставлення до предметів у підлітків. У підлітків причиною вибіркового ставлення є, передусім, якість викладання матеріалу вчителем. У старшокласників дослідженнями психолога Левітова були виявлені такі мотиви ставлення старшокласників до учбових предметів:

  • світоглядне значення матеріалу (значення цього матеріалу для розуміння суспільних явищ, основних законів розвитку природи і суспільства);

  • суспільне значення матеріалу (значення даного матеріалу для культурного, наукового, господарського і т.д. життя країни);

  • пізнавальне значення – наскільки цей матеріал розширює кругозір людини і дозволяє отримати цікаві потрібні знання;

  • практичне значення наскільки даний матеріал дозволяє отримати знання, вміння, навички, необхідні для обраної майбутньої професії;

  • легкість оволодіння матеріалу – пов’язана зі здібностями до нього;

  • якість і рівень викладання матеріалу вчителем.

Крутецький у своїх дослідженнях виявив, що домінуючими мотивами ставлення до учбових предметів є практичне і пізнавальне значення матеріалу. Потім йде суспільне значення цього матеріалу, і вже на 4-ому місці – якість викладання матеріалу вчителем.

У старшому шкільному віці спостерігається згасання інтересу до учіння. Причинами такого явища є:

  • надто вибіркове ставлення старшокласників до певних учбових предметів;

  • орієнтація вчителя на середнього учня;

  • шаблонний стереотипний характер викладання матеріалу вчителем, при якому не створюються умови для розвитку самостійності і творчості.

У зв’язку з цим, завданням вчителя у старших класах є використання таких видів, форм, прийомів і методів учбової роботи, які б активізували пізнавальну діяльність учнів, розвивали їх самостійність, активність і творчі здібності. Важливим також є індивідуалізація та диференціація навчання.

У старшому шкільному віці відбувається професійне самовизначення, тобто вибір майбутнього життєвого шляху. Виділяють такі мотиви вибору професій старшокласників:

  • інтерес до відповідного учбового матеріалу, причому учбовий предмет ототожнюється з певною професією;

  • легкість оволодіння матеріалом, яка розцінюється як здібність щодо певної професії;

  • сімейні традиції;

  • приклад друзів;

  • соціальний престиж професії;

  • чисто випадкові мотиви (легше потрапити у певний навчальний заклад, даний заклад знаходиться недалеко від місця проживання і т.д.).

Типові помилки старшокласників при виборі професії:

  1. Помилки щодо соціальної престижності професії.

  2. Уявлення про професію глобальне і недиференційоване, незнання труднощів даної професії.

  3. Перенесення позитивного чи негативного ставлення до людини, представника певної професії, на відповідну професію.

  4. Орієнтація на привабливу зовнішню сторону професії при ігноруванні її повсякденної сторони.

  5. Ототожнення професії з відповідним учбовим предметом.

  6. Нездатність зрозуміти ступінь відповідності власних індивідуально-психологічних особливостей вимогам професії.