
- •Вікова психологія Курс лекцій
- •Житомир – 2011
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи вікової психології
- •Предмет і завдання вікової психології
- •Зв’язок вікової психології з іншими науками
- •3.Коротка історія розвитку вікової психології
- •1 Етап – Донауковий етап розвитку
- •2 Етап - розвиток науки педології.
- •3 Етап - Відродження психологічної науки
- •4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні
- •4.Методи вікової та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)
- •Спостереження і самоспостереження
- •Експериментальні методи
- •Психодіагностичні методи
- •Тема 2: Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі
- •Проблеми розвитку психіки і особистості в зарубіжній психології
- •Проблема факторів психічного розвитку у вітчизняній психології
- •Рушійні сили розвитку психічного розвитку
- •4.Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •Закономірності психічного розвитку
- •6.Явище акселерації. Інфантилізм
- •7. Періодизація психічного розвитку та основні її критерії
- •Періодизація психічного розвитку особистості
- •Тема 3. Психічний розвиток дитини перших трьох років життя
- •1.Особливості психічного розвитку немовляти
- •2.Роль спілкування з дорослими у розвитку немовляти
- •3.Сенсорний розвиток немовляти, розвиток моторики
- •4.Психічний розвиток дитини у ранньому віці (1-3 роки)
- •5.Особливості мовлення у ранньому віці
- •6.Соціальна ситуація розвитку дитини в ранньому віці
- •7.Формування пізнавальних процесів
- •8.Початки соціальної поведінки і розвитку самосвідомості. Криза трьох років
- •Тема 4: Розвиток особистості дитини у дошкільному віці
- •Анатомо-фізіологічні особливості дошкільника
- •Соціальна ситуація розвитку
- •Психічний розвиток дошкільника
- •Розвиток особистості дошкільника: самосвідомості, емоційно-вольової та розумової сфер
- •Гра як провідна діяльність у дошкільному віці
- •Продуктивна діяльність, праця і навчання у дошкільному віці
- •7. Психологічна готовність дитини до навчання в школі
- •Тема 5: Особливості психічного розвитку молодшого школяра та фактори, що його визначають
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
- •2. Типи труднощів при входженні дитини у шкільне життя
- •3. Характерні особливості учбової діяльності молодших школярів
- •Етапи формування інтересу до учіння (динаміка):
- •Вимоги до психологічно правильної оцінки молодших школярів
- •4. Розвиток психічних пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці
- •5.Розвиток особистості молодших школярів
- •Тема 6: Особливості психічного розвитку та формування особистості в підлітковому віці
- •1.Місце та значення підліткового періоду в процесі розвитку дитини
- •2.Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її психологічні наслідки
- •3.Характеристика основних теорій психічного розвитку, формування особистості у підлітковому віці
- •4.Провідна діяльність у підлітковому періоді
- •5.Учбова діяльність підлітків
- •6.Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці
- •7.Формування особистості підлітків
- •8.Психологічні аспекти навчально-виховної роботи з важковиховуваними підлітками
- •9.Значення трудової діяльності для формування особистості підлітків
- •Тема 8. Психічний розвиток і формування особистості в період ранньої юності
- •Фізичний розвиток старшокласників
- •Учбово-професійна діяльність як провідна
- •Основні новоутворення у старшому шкільному віці
- •Розвиток особистості старшокласників
- •Розвиток психічних пізнавальних процесів у старшому шкільному віці
- •Тема 9. Психічний розвиток особистості в період дорослості та старіння
- •1. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •2. Психосоціальний розвиток дорослих
- •3. Кризи віку дорослості
- •Бібліографія до курсу:
5.Учбова діяльність підлітків
У підлітковому віці школярі починають глибоко вивчати основи наук, що пред’являє більш високі вимоги до учбової діяльності. У цьому віці при здійсненні учбової діяльності підліток вже повинен вже бути здатним демонструвати певні навички із самостійної роботи. У певної групи підлітків такі навички взагалі відсутні, в іншої групи ці навички – домашньої роботи лише у незначній кількості підлітків вже сформовані навички самостійного оволодіння новим матеріалом, навіть новими галузями знань, яких немає в шкільній програмі. В підлітковому віці змінюється ставлення до навчання. Починає формуватися свідоме ставлення до отримання знань, проте в певної частини підлітків прагнення оволодівати певними знаннями поєднується з байдужим чи негативним ставленням до шкільного учіння.
У підлітковому віці навчальна мотивація включає в себе складно організовану ієрархічну систему мотивів, де спостерігається і особистісно-прагматичні, і соціальні, і власне пізнавальні мотиви. Для розвитку пізнавальних і соціальних мотивів учіння вчитель повинен використовувати такі засоби:
Наукова змістовність навчального матеріалу.
Показ його практичної значущості.
Організація пошукової пізнавальної діяльності школярів.
Проблемний та емоційний характер викладу матеріалу.
Використання елементів діалогового навчання.
Використання різних форм позакласної та позашкільної роботи (екскурсій, вікторин, конкурсів, тематичних вечорів).
6.Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці
Сприймання
У підлітковому віці ускладнюється аналітико-синтетичний характер сприймання, збільшується його обсяг, сприймання стає глибоким, всебічним, планомірним, проте сприймання підлітків відрізняється вибірковістю. Це виявляється в тому, що на цікавих уроках сприймання матеріалу є глибоким, а на цікавих уроках воно відрізняється поверховістю.
Увага
У підлітковому віці інтенсивно розвивається довільність уваги, здатність управляти увагою, розвиваються властивості уваги:
Обсяг уваги збільшується.
Увага стає більш стійкою.
Розвивається здатність до переключення уваги. Вже не потрібна психологічна підготовка для переходу до іншої діяльності.
Розвивається здатність до розподілу уваги.
Віковою особливістю уваги є її вибірковість.
Пам'ять
У підлітковому віці розвивається довільна, словесно-логічна, смислова пам'ять, посилюється здатність управляти процесами пам’яті. У порівнянні з молодшими школярами в підлітків набагато краще розвинена здатність опрацьовувати матеріал для його запам’ятання, здатність використовувати спеціальні прийоми смислового запам’ятання. Збільшується обсяг запам’ятовуваного матеріалу, а також міцність його збереження. У підлітків спостерігається небажання запам’ятовувати дослівно навіть точні визначення і формули, вони прагнуть передавати зміст такого матеріалу своїми словами, але при цьому викривлюється значення, смисл цих формул і правил. Підлітки відмовляються від дитячого способу засвоєння матеріалу (чергування запам’ятання з його наступним відтворенням). В зв’язку з цим перед підлітком стоять такі завдання:
Давати підліткам необхідність запам’ятання визначень, правил, формул напам’ять.
Вчити підлітків точно передавати зміст матеріалу своїми словами.
Пояснити підліткам, що прийом чергування запам’ятання з відтворенням є дуже ефективним і використовується дорослими.
Уява
В підлітків інтенсивно розвивається здатність управляти своєю уявою, посилюється реалізм образів уяви. У цьому віці продовжує розвиватись як репродуктивна, так і творча уява.
Мислення
Підлітковий вік є сенситивним періодом для розвитку активного самостійного творчого мислення. У цьому віці підлітки, освоюючи основи наук, засвоюють систему наукових понять. У них набагато вище, ніж у молодших школярів розвивається здатність здійснювати розумові операції. Для розвитку таких розумових операцій як абстрагування та узагальнення важливе значення має вивчення алгебри, яка забезпечує подвійну абстракцію (арифметика – це абстракція числа від конкретних предметів, алгебра – це абстракція від конкретних чисел).
В цьому віці розвивається критичність мислення, проте критичність мислення як позитивну якість треба відрізняти від критиканства (критика заради критики, а не заради отримання позитивного розв’язку задач).
Мовлення
У підлітковому віці інтенсивно розвивається так і писемне мовлення, в усному мовленні значно активніше розвивається монологічне мовлення.
Підлітки продовжують оволодівати граматичною стороною рідної мови, в них значно збагачується активний словниковий запас, удосконалюється володіння фонетичною стороною мови.