
- •Вікова психологія Курс лекцій
- •Житомир – 2011
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи вікової психології
- •Предмет і завдання вікової психології
- •Зв’язок вікової психології з іншими науками
- •3.Коротка історія розвитку вікової психології
- •1 Етап – Донауковий етап розвитку
- •2 Етап - розвиток науки педології.
- •3 Етап - Відродження психологічної науки
- •4 Етап кінець 80 рр. - по сьогодні
- •4.Методи вікової та педагогічної психології (за б.Г.Ананьєвим)
- •Спостереження і самоспостереження
- •Експериментальні методи
- •Психодіагностичні методи
- •Тема 2: Закономірності і динаміка психічного розвитку і формування особистості в онтогенезі
- •Проблеми розвитку психіки і особистості в зарубіжній психології
- •Проблема факторів психічного розвитку у вітчизняній психології
- •Рушійні сили розвитку психічного розвитку
- •4.Діалектичний взаємозв’язок навчання, виховання і розвитку
- •Закономірності психічного розвитку
- •6.Явище акселерації. Інфантилізм
- •7. Періодизація психічного розвитку та основні її критерії
- •Періодизація психічного розвитку особистості
- •Тема 3. Психічний розвиток дитини перших трьох років життя
- •1.Особливості психічного розвитку немовляти
- •2.Роль спілкування з дорослими у розвитку немовляти
- •3.Сенсорний розвиток немовляти, розвиток моторики
- •4.Психічний розвиток дитини у ранньому віці (1-3 роки)
- •5.Особливості мовлення у ранньому віці
- •6.Соціальна ситуація розвитку дитини в ранньому віці
- •7.Формування пізнавальних процесів
- •8.Початки соціальної поведінки і розвитку самосвідомості. Криза трьох років
- •Тема 4: Розвиток особистості дитини у дошкільному віці
- •Анатомо-фізіологічні особливості дошкільника
- •Соціальна ситуація розвитку
- •Психічний розвиток дошкільника
- •Розвиток особистості дошкільника: самосвідомості, емоційно-вольової та розумової сфер
- •Гра як провідна діяльність у дошкільному віці
- •Продуктивна діяльність, праця і навчання у дошкільному віці
- •7. Психологічна готовність дитини до навчання в школі
- •Тема 5: Особливості психічного розвитку молодшого школяра та фактори, що його визначають
- •1. Анатомо-фізіологічні особливості молодших школярів
- •2. Типи труднощів при входженні дитини у шкільне життя
- •3. Характерні особливості учбової діяльності молодших школярів
- •Етапи формування інтересу до учіння (динаміка):
- •Вимоги до психологічно правильної оцінки молодших школярів
- •4. Розвиток психічних пізнавальних процесів у молодшому шкільному віці
- •5.Розвиток особистості молодших школярів
- •Тема 6: Особливості психічного розвитку та формування особистості в підлітковому віці
- •1.Місце та значення підліткового періоду в процесі розвитку дитини
- •2.Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її психологічні наслідки
- •3.Характеристика основних теорій психічного розвитку, формування особистості у підлітковому віці
- •4.Провідна діяльність у підлітковому періоді
- •5.Учбова діяльність підлітків
- •6.Розвиток пізнавальних процесів у підлітковому віці
- •7.Формування особистості підлітків
- •8.Психологічні аспекти навчально-виховної роботи з важковиховуваними підлітками
- •9.Значення трудової діяльності для формування особистості підлітків
- •Тема 8. Психічний розвиток і формування особистості в період ранньої юності
- •Фізичний розвиток старшокласників
- •Учбово-професійна діяльність як провідна
- •Основні новоутворення у старшому шкільному віці
- •Розвиток особистості старшокласників
- •Розвиток психічних пізнавальних процесів у старшому шкільному віці
- •Тема 9. Психічний розвиток особистості в період дорослості та старіння
- •1. Розвиток психічних процесів у період дорослості
- •2. Психосоціальний розвиток дорослих
- •3. Кризи віку дорослості
- •Бібліографія до курсу:
3.Коротка історія розвитку вікової психології
У своєму розвитку вікова психологія пройшла кілька етапів:
1 Етап – Донауковий етап розвитку
17-18 ст. – просвітителі звернули увагу на те, що психіка дитини відрізняється від психіки дорослого.Представники: У Росії: Новіков, Радіщев, Татіщев, Ушинський.
Ушинський К.Д. запропонував цілісну психологічну концепцію людини:
показав роль психічних процесів у навчанні ( вивчення уваги);
показав особливості розвитку мовлення в онтогенезі і значення свідомого оволодіння мовою для розвитку школяра.
Виділяється кілька течій-напрямків у ВП (20-30 рр. 20 ст. )(Лесгафт, О.М.Леонтєв, С.Л.Рубінштейн, Л.С.Виготський):
біогенетичний напрям;
соціогенетичний напрям;
теорія конвергенції - (2-х факторів);
теорія рекапітуляції.
У цих напрямках по-різному визначались роль та співвідношення факторів, що впливають на розвиток особистості.
1-й етап. Біогенетичний фактор (генотип, природні і вроджені задатки мають вплив на розвиток особистості.)
2-й етап. Соціогенетичний фактор (Джон Локк та вчення про “чисту дошку”);
3-й етап. Теорія конвенгерції (або 2-х факторів) (Штерн) – обидва фактори рівнозначні, але вони механічно змішуються, а не розглядаються діалектично);
4-й етап. Теорія рекапітуляції (як наслідок біогенетичного підходу). Суть:
біогенетичний закон Гекхеля (еволюція розвитку життя на землі) переносили на розвиток психіки. Біогенетичний закон: розвиток ембріону повторює в своєму розвитку еволюцію життя на Землі (онтогенез повторює філогенез).
2 Етап - розвиток науки педології.
20-30 рр- в Росії та Україні з’являються представники теорії конвенгерції – педологія (Корнілов, Л.С.Виготський, Блонський). Вони намагалися забезпечити комплексне вивчення дитини за допомогою інтеграції різних наук, предметом дослідження яких є людина (психології педагогів, фізіологів, медиків, філософів, і т.д.)
Негативний наслідок: перебільшувалося знання психодинамічних методик.
Вивчали IQ- коефіцієнт розумового розвитку, диференціації дітей в класи А,В,С. Але діагностичні методики не могли вивчати потенційні можливості дітей, а лише рівень поінформованості, знань дітей.
ЇЇ стали вважати буржуазною наукою, бо вона захищала дітей багатих, оскільки їх діти мали більше знань та були більш поінформовані.
Педагоги продіагностували сина Сталіна, який показав низький коефіцієнт інтелекту і з’явилася постанова наркомпросу “Про перекручення в системі освіти”.
Помилки педології:
перебільшення або недооцінення людського фактору, або механістичний підхід до цього питання;
не розглядалися рушійні сили психічного розвитку.
Лев Семенович Виготський – починав вчителем у Гомельській школі, закінчив Московський університет, факультет психології.
Внесок:
запропонував теорію культурно-історичного розвитку психіки ( теорія розвитку вищих психічних функцій). Він розглядав лише найскладніші процеси психіки людини ( тому його психологію називають “вершиною психологією” і довів значення для розвитку психіки людини культурного і історичного факторів - соціогенетичний фактор.
всі вищі психічні функції спочатку виникають у відносинах між людьми, а згодом стають надбанням самої людини. Процес переходу зовнішніх умов у внутрішні надбання особистості називають - інтеорізація.
Наприклад: дія хватання : спочатку випадково дитина тягнеться до іграшки, вона її приваблює, а мати бачить і дає їй іграшку. Так формується вказівний жест, а потім і хватальний і це стає надбанням самої дитини.
мова - спочатку, як засіб спілкування, а потім перетворюється у внутрішнє мовлення і стає інтелектуальною діяльністю;
соціогенетичний фактор впливає на розвиток психіки людини опосередковано і залежить від афективного (емоційного) ставлення людини до навколишнього середовища, ситуації. Ввів та розглянув поняття “ соціальна ситуація розвитку”).
Сучасні психологи твердять – “ Зміни своє ставлення до світу – і світ стане іншим».
підходив до людини, як до особистоті, як до суб’єкту власної діяльності.
Сергій Леонідович Рубінштейн – працював в Одеському університеті, вчився в Європі, потім працював у Ленінграді та Москві. Його книга “Человек и мир”.Після жовтнового перевороту почав працювати у руслі діалектично-матеріалістичного вчення.
Внесок:
доведено і досліджено один з основних принципів психології: єдність свідомості і діяльності: а свідомість розвивається і зароджується у діяльності, а свідомість впливає на зміст, форму і тип діяльності;
дитина розвивається у навчанні і вихованні, навчаючись і виховуючись;
рушійною силою розвитку є внутрішні суперечності між досягнутим розвитком і тим новим змістом, яким оволодіває дитина.
Психічний розвиток зумовлюється тим змістом діяльності, в яку втягнута людина.
Антон Семенович Макаренко
- вчення про формування особистості в колективі, особливості формування мотиваційної сфери особистості;
взаємостосунки особистості в колективі;
досліджував перспективні лінії розвитку особистості;
становлення характеру, характерологічних якостей особистості.
Олександр Миколайович Леонтьєв – учень Виготського
розробив загальнопсихологічну концепцію діяльності людини;
ввів поняття провідна діяльність – діяльність, яка має найвизначальніший вплив на розвиток психіки в даний період онтогенезу і зумовлює виникнення новоутворень психіки.
40-50 рр. – занепад психології, оскільки була одна ідеологія.