Вікова психологія Курс лекцій

Житомир – 2011

Тема 1. Предмет, завдання і методи вікової психології

1. Предмет і завдання вікової психології.

2. Зв’язок вікової психології з іншими науками.

3. Коротка історія розвитку вікової психології.

4. Методи вікової психології.

1. Предмет і завдання вікової психології

Вікова психологія – це галузь психологічної науки про індивідуальний розвиток людської психіки в онтогенезі. .

Предметом вікової психології є вивчення виникнення й розвитку психічних процесів і властивостей у дітей, підлітків, юнаків та дорослих, тобто вікова психологія вивчає на всіх зазначених вікових етапах життя особливості відчуттів, сприймання, пам’яті, мислення, уяви, емоцій тощо, як змінюються ці функції з віком людини. Предметом вікової психології є вивчення у людини на різних вікових етапах гри, навчання, праці, спілкування, формування психічних якостей підростаючої особистості, появу новоутворень, які виникають з віком у психіці дітей, підлітків, юнаків, дорослих і людей похилого віку. Предметом вікової психології є розкриття співвідношення природних і соціальних факторів. До предмету вікової психології входить вивчення рушійних сил індивідуального розвитку психіки людини, дослідження закономірностей переходу від попередніх до наступних періодів розвитку, від нижчих стадій до вищих, з’ясування індивідуальних психологічних відмінностей у розвитку людей різних вікових груп, а також факторів, що їх детермінують.

Отже, предметом вікової психології є дослідження закономірностей психічного розвитку людини на різних етапах її індивідуального життя.

Розділи вікової психології:

1. Дитяча психологія.

2. Психологія молодшого школяра.

3. Психологія підлітка.

4. Психологія юнацького віку.

5. Психологія дорослої людини.

6. Геронтопсихологія.

Завдання вікової психології:

1. Дослідити і визначити умови, які забезпечують оптимальний розвиваючий ефект виховання і навчання.

2. Виявлення умов, факторів і засобів гармонійного розвитку особистості.

3. Розробити або створити методичну базу для визначення ходу, змісту і умов психічного розвитку людини.

4. Організація оптимальних форм дитячої діяльності і спілкування.

5) Психологічна допомога в періоди вікових криз , в зрілості і старості.

2. Зв’язок вікової психології з іншими науками

Вікова психологія має тісні зв’язки з іншими науками про людину. Вона, насамперед, пов’язана із філософією як наукою, від якої відокремились всі галузі психології. Особливо зв’язані з філософією різноманітні теоретичні положення вікової психології.

Після відокремлення психології від філософії певний час існувала психологія, яка вивчає закономірності виникнення, розвиток і формування психіки у людини, тварини. Пізніше відбувся процес диференціації психології. Так виникла генетична психологія, яка, у свою чергу, виділила вікову, порівняльну психологію та психологію народів. Цілком природно, що вікова психологія пов’язана з цими галузями знань, які об’єднуються у генетичну психологію. (Порівняльна психологія досліджує філогенез психіки шляхом порівняння основних форм психіки тварин і людини; психологія народів вивчає історичний розвиток психіки людини шляхом зіставлення психології різних племен, народів і націй).

Вікова психологія зв’язана з педагогічною психологією та її галузями. Цей зв’язок обумовлений тим, що розвиток людини відбувається в умовах навчання, виховання та збагачення соціальним досвідом. Педагогічна психологія досліджує психологічні основи навчально-виховного процесу.

Серед інших галузей психології, з якими пов’язана вікова психологія, виділяють наступні:

• диференціальна психологія – галузь психології, що вивчає індивідуальні і групові відмінності у психіці людей, як впливають на ці відмінності статеві особливості, особливості організму тощо.З цієї галузі знань вийшла індивідуальна психологія, яка вивчає індивідуальні особливості психічних функцій людини, і групова психологія, що вивчає психологію поведінки соціальних груп. Спільним тут є з’ясування особливостей прояву психічних функцій у людей, різних за віком, які входять до цих соціальних груп.

• Соціальна психологія, що вивчає взаємовідносини людей у малих групах, колективах та їх вплив на психіку і діяльність підростаючої особистості, яка формується у певних життєвих групах, колективах, сім’ї, виконуючи у них певні функції і ролі.

• Психологія праці, що вивчає психологічні проблеми трудової діяльності, зокрема, інженерну психологію, яка розглядає об’єктивні закономірності процесів інформаційної взаємодії людини і технічних засобів за певних умов природного і соціального середовища.

• Психологія важковиховуваних осіб різних вікових груп.

• Спеціальна психологія, яка вивчає психологічні особливості аномальних дітей і дорослих.

• Психогігієна, яка вивчає заходи, спрямовані на збереження і зміцнення психічного здоров’я людей різних груп тощо.

• Педагогіка – наука, що розробляє мету, зміст, методи та форми навчання й виховання підростаючого покоління.

• Загальна психологія: теоретична база: користування понятійним апаратом загальної психології.

• Фізіологією: вплив фізіологічних особливостей школяра на його психічний розвиток , зокрема, вплив генотипу, природних задатків та формування психіки.