2. Профілактична робота з батьками молодого подружжя

Однією з форм допомоги людям старшого покоління може бути апелювання до їхньої свідомості у процесі психологічної консультації.

Одним із напрямків консультативної роботи соціального працівника може бути зниження напруги у людей старшого покоління щодо неможливості самореалізації у сучасних умовах.

Технологія роботи з такими клієнтами відображається у формулі, за запропонованій А.Г.Шмельовим: якщо гостро відчувається почуття, що надія на досягнення немає (зовнішні перешкоди явно переважають ваші можливості) можна спробувати переглянути цінності і ціннісні шкали. Головне — не фіксуватись па одній якійсь цінності.

Кожна людина має нахили до чогось, володіє якимись здібностями, певними якостями, що притаманні тільки їй. Якщо людині важко з чимось змиритись, вона не може володіти бажаним, соціальний працівник може сприяти усвідомленню власних можливостей людини, а, отже, «відкрити очі» на цінність власного Я. Зорієнтувати людину, що вона володіє чимось таким (здібностями, якостями тощо) чого не мають інші, і це є безцінний скарб її особистості.

Ще одним напрямком консультативної роботи соціального працівника з людьми старшого покоління може виступати послаблення негативних переживань до молодого покоління.

Молоді є носіями цінностей, які незрозумілі старшим, а іноді й приголомшують їх. Для соціального працівника, як представника молодого покоління, цей аспект роботи виявляється досить складним і суперечливим. Як знайти спільну мову з клієнтом, що належить до іншої «вікової категорії», як заслужити його довіру, як увійти у конфлікт із його цінностями, які можуть здаватися безглуздими? Це все питання професійної майстерності і сумління. Але це не є предметом обговорення.

Технологія роботи з клієнтами, що належать до старшого покоління полягає у орієнтуванні їх на розуміння і рефлексіям двох моментів:

• їх власне покоління було колись по відношенню до більш старшого в такому ж положенні, як тепер молоде покоління до їхнього;

• пройде час і це молоде покоління опиниться у такому ж стані до більш молодшого покоління.

Ще один аспект, на який хотілося б звернути увагу, це рівень тривожності серед різних груп населення. За даними Л.Н.Юр’євої рівень тривожності та індекс життєвої задоволеності корелюють із поколінною належністю:

• у осіб до 30 років домінує нормальний рівень тривожності і високі показники життєвої задоволеності, що є свідченнями благополуччя психоемоційної регуляції та життєвого оптимізму;

• у осіб середнього віку (31-55 років) підвищується тривожність і знижуються показники життєвої задоволеності та оптимізму, що вказує на граничну мобілізацію психоемоційних ресурсів і зниження психологічної стійкості особистості;

• у представників старшого покоління (особливо у непрацюючих пенсіонерів), відбулося катастрофічне зниження індексу життєвої задоволеності і підвищення тривожності.

Враховуючи вище наведену інформацію, соціальний працівник, з метою вивчення психологічної атмосфери сім’ї і сімейних стосунків може використати певні психодіагностичні методики. Нагадаємо лише, що для людей старшого і середнього покоління характерним є традиційні погляди па сім’ю, як на осередок спокою і захисту. Отже, виявити яким чином спільне проживання молодих з батьками впливає на самопочуття останніх допоможуть такі методики, як «Типовий сімейний стан» і опитувальник «Аналіз сімейної тривоги».