Тема 26 психолого-педагогічна допомога молодій сім’ї

1. Особливості функціонування молодих сімей.

2. Профілактична робота з батьками молодого подружжя

3. Особливості роботи по соціальній підтримці молодих сімей у системі діяльності центрів соціальних служб для молоді

   1. Зміст, форми і методи роботи соціальних служб для молоді з молодою сім’єю

   2. Підготовка молоді до сімейного життя

   3. Робота з молодою сім’єю по стабілізації сімейних стосунків

   4. Допомога батькам у розв’язанні проблем сімейного виховання

   5. Сімейна психотерапія

Література

1. Гурко Т. Семейный портрет без розовых топов //Узы брака, узы свободи /Сост. Т. Розумовская. — М., 1990. — С. 54-69.

2. Новайтис Г. Семья в психологической консультации. — М.: Воронеж,- 1999. — 224с.

3. ОвчароваР.В. Психологическое сопровождение родительства. — М., 2003.

4. 1999. Україна. Людський розвиток. 3 вп. — К., 2000.

5. Шмелев А.Г. Острые углы семейного круга. — М., 1986.

6. Юрьева Л.Н. История. Культура. Психические и поведенческие расстройства. — К., 2002.

1. Особливості функціонування молодих сімей.

Соціальними психологами встановлено, що основними факторами психологічної стійкості як для стабільного, так і для нестабільного суспільства є певні індивідуально-психологічні особливості індивіду, його установки та світовідчуття.

Отже, спеціаліст, що працює у сфері надання психолого-педагогічної допомоги сім’ї, повинен враховувати різні психологічні стани і соціальне самопочуття представників різних поколінь. Знання психологічних особливостей різних поколінь сприятиме побудові ефективних програм психолого-педагогічної корекції стосунків у сім’ї.

Зміни суспільної ідеології для населення СРСР виявились найпотужнішим стресовим фактором. Недоступна раніше свобода від жорстких соціальних, політичних, релігійних та економічних обмежень була потужним психологічним потрясінням. Тому старше покоління в умовах відкритого суспільства виявилось дезадаптованим, оскільки стиль поведінки, що був адекватний для недавнього минулого, стає неадекватним через нові соціальні умови.

Молодому поколінню притаманні демократичніші погляди па більшість життєвих явищ. Формування їх особистості співпало з періодом перебудови, яка відкрила доступ для західної культури на простори СРСР. Різноманітність доступної інформації, що сприймалась ними певною мірою без свідомої ідеологічної, морально-етичної та естетичної корекції сприяла становленню принципово нової генерації людей. Як зазначає Л.М. Юр’єва, «вони (тобто ті, кому зараз 15-20 років), па відміну від усіх поколінь радянських людей, які вірили у світле майбутнє, виховані на думці про те тому, що завтра може бути ще гірше, а може і зовсім не настати. Злидарство, мізерні зарплати батьків, соціальна нерівність стали звичними атрибутами їхнього життя з раннього віку». Представники цього покоління, як зазначає автор, більш схильні до різноманітних адикцій, деструктивних форм поведінки і депресій, ніж представники більш старшого покоління, юність яких проходила у зовсім інших соціально-політичних і соціокультурних умовах.

Проблема полягає в тому, що батьки, навіть після укладання шлюбу їхніми дітьми, продовжують бачити у своєму сипові або дочці дитину, намагаються керувати подружжям, нав’язувати йому свою точку зору і нерідко втручаються у взаємостосунки молодих.

Нерідкі ситуації, коли, наприклад, молода дружина хоче бачити у своєму нареченому чоловіка, здатного вирішувати проблеми, що пов’язані із життєдіяльністю сім’ї. Але при спільному проживанні з батьками чоловік рідко може проявити свої ділові якості, тим паче, якщо його вичитують за найменші огріхи як поганого школяра. Інша ситуація — коли свекруха вважає своїм обов’язком навчити свою невістку «як треба жити».

Подібні проблеми постають, коли молодята проживають з батьками дружини. Молодий чоловік не відчуває себе хазяїном у домі, а мати і дочка не завжди можуть розмежувати «сфери виливу». Тому не менш важливою є підготовка самих батьків молодих.

Отже, виникають два питання: як сприяти гармонізації взаємин із молодим поколінням і зберегти крихту реалізму щодо дійсності старшому поколінню?

Ми вважаємо, що при побудові програм корекції взаємин молодого подружжя з батьками, слід враховувати такі два моменти:

• власне консультативна робота з молодою сім’єю;

• профілактична робота з батьками молодого подружжя.