Тема 8. Інвестиційне проектування

1. Економічний зміст інвестиційного проектування. Фази та стадії інвестиційного проекту за методикою UNIDO.

2. Розробка проектної документації на будівництво.

3. Міжнародні стандарти управління проектами.

4. Тайм-менеджмент у проектуванні.

8.1. Суть інвестиційного проектування

Одним з напрямів діяльності у сфері реальних інвестицій є реалізація інвестиційних проектів.

Згідно вітчизняного законодавства (Закон України «Про інвестиційну діяльність») інвестиційний проект – це сукупність цілеспрямованих організаційно-правових, управлінських, аналітичних, фінансових та інженерно-технічних заходів, які здійснюються суб'єктами інвестиційної діяльності та оформлені у вигляді планово-розрахункових документів, необхідних та достатніх для обґрунтування, організації та управління роботами з реалізації проекту.

Початковим етапом розробки інвестиційного проекту є його ініціювання, яке може бути оформлене у вигляді проектної (інвестиційної) пропозиції, яка є результатом техніко-економічного дослідження інвестиційних можливостей, на підставі яких приймається рішення про реалізацію інвестиційного проекту.

Реальні інвестиційні проекти поділяються на тактичні і стратегічні.

Тактичні проекти пов’язані зі зміною обсягів продукції що випускається, модернізацією обладнання, підвищенням якості продукції.

Стратегічні проекти передбачають зміну форми власності або кардинальну зміну характеру виробництва.

Залежно від масштабу проекту розрізняють:

1. прості (монопроекти, локальні) – окремі конкретні проекти чітко визначеної орієнтації та масштабу, що реалізуються на рівні цехів, виробництва, що припускають певні спрощення щодо їх розробки і реалізації. Залежно від їх змісту бувають технічні, організаційні, соціальні та змішані проекти;

2. мультипроекти (об’єктні проекти) – комплексні проекти, що складаються з монопроектів. Вони пов’язані із реалізацією напрямів розвитку підприємства;

3. мегапроекти (інвестиційні програми) – комплексні проекти розвитку регіонів, секторів економіки; складаються з моно- та мультипроектів, об’єднаних однією метою.

Життєвий цикл інвестиційного проекту – це проміжок часу з моменту ініціації інвестиційного проекту до моменту його ліквідації. Життєвий цикл є вихідним поняттям для вирішення проблеми фінансування робіт з проекту, прийняття відповідних рішень.

У відповідності з рекомендаціями UNIDO життєвий цикл інвестиційного проекту охоплює три фази (рис. 8.1):

1. Передінвестиційна фаза поділяється на такі стадії:

1.1. Визначення інвестиційних можливостей (дослідження можливостей) носять поверхневий характер та ґрунтуються в більшій мірі на загальних оцінках, ніж на детальному аналізі. Дані про витрати, як правило, отримуються з аналогічних існуючих проектів, а не на основі відомостей від таких джерел, як постачальники обладнання. Ціль таких досліджень – швидко та без значних витрат, оцінити найбільш важливі моменти інвестиційних можливостей. Отримана інформація призначена головним чином для виявлення принципових аспектів можливої пропозиції з інвестування.

Рис. 8.1. Фази проектного циклу (згідно UNIDO)

1.2. Попереднє техніко-економічне обґрунтування (ПТЕО), основні цілі якого полягають у визначені того, чи виконуються наступні положення:

- розглянуті усі можливі альтернативи проекту;

- концепція проекту підтверджує доцільність детального аналізу з допомогою ТЕО;

- усі аспекти проекту мають важливе значення з точки зору його здійснення і визнання необхідності глибокого вивчення шляхом функціональних досліджень, або досліджень забезпечення, таких як аналіз ринку або дослідно-промислові випробування;

- ідея проекту повинна бути визначена або як нежиттєздатна, або достатньо приваблива для окремого інвестора або групи інвесторів;

- екологічна ситуація на ділянці майбутнього будівництва і потенційний вплив на неї майбутнього виробничого процесу відповідають національним стандартам.

Різниця між ПТЕО та ТЕО полягає в степені деталізації інформації та глибині розгляду варіантів проекту. Детальний аналіз можливих альтернатив повинен бути на стадії ПТЕО, оскільки його виконання на стадії ТЕО буде більш дорогим в грошовому еквіваленті та тривалим в часовому вимірі.

1.3. Дослідження забезпечення (функціональні дослідження) охоплюються певні аспекти інвестиційного проекту та необхідні в якості передумови для забезпечення проведення ПТЕО та ТЕО. Прикладами таких досліджень є вивчення ринку певної продукції, промислово-виробничі випробування, оцінка впливу на навколишнє середовище, дослідження оптимізації масштабів виробництва, дослідження щодо вибору обладнання тощо.

1.4. Техніко-економічне обґрунтування повинне надати всю необхідну інформацію для прийняття рішення про інвестування.

Хоча ТЕО подібне за змістом з ПТЕО, промисловий інвестиційний проект повинен бути виконаний з максимальною точністю шляхом повторювального процесу підбору оптимальних характеристик з врахуванням зворотних і взаємних зв`язків, включаючи визначення всіх факторів комерційного, технічного та підприємницького ризиків.

Розробка ТЕО (табл. 8.1) повинна здійснюватися лише тоді, коли необхідні фінансові ресурси, визначенні дослідженнями, можуть бути виявлені з достатнім ступенем точності. Тому можливе фінансування проекту повинне бути розглянуте ще на ранній стадії ТЕО, оскільки фінансові умови здійснюють прямий вплив на повні витрати і, таким чином, – на фінансову здійсненність проекту.

Для проведення фінансово-економічної оцінки інвестиційних проектів UNIDO розробила програмний продукт COMFAR (перша версія цього програмного забезпечення була випущена в 1983 р.).

1.5. Підготовка оціночного висновку. Коли розробка ТЕО завершується, різні учасники дають власну оцінку інвестиційного проекту у відповідності до своїх конкретних цілей ймовірних ризиків, витрат та прибутку. Інвестиційні та фінансові організації мають формалізовані методи оцінки проектів і, як правило, готують оціночний висновок. Тому висновок за проектом слід розглядати як самостійну стадію передінвестиційної фази, яка впливає на кінцеві інвестиційні та фінансові рішення.

Таблиця 8.1

Структура техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту в промисловості (згідно рекомендацій UNIDO)

№ з/п	Назва розділу	Зміст розділу
1.	Передумови та історія проекту	назва та адреса організатора проекту, передумови створення проекту, ціль проекту, загальні риси основної стратегії проекту, розташування проекту, економічна політика, яка сприяє проекту.
2.	Загальний аналіз та концепція маркетингу	висновки маркетингового дослідження (ділове середовище, цільовий ринок і сегментація ринку, канали збуту, конкуренція життєві цикли сектору та продукту), перелік річних показників попиту (кількості, ціни) і постачань (минулі, існуючі та майбутні попит та постачання), опис впливу проекту на сировину та постачання, навколишнє середовище, виробничу потужність та ін.
3.	Сировина та постачання	опис загальної ситуації щодо наявності сировини, матеріалів, запчастин; визначення річних потреб в постачанні матеріальних ресурсів, сумування наявності важливих ресурсів та можливих стратегій.
4.	Місце розташування, ділянка, навколишнє середовище	ідентифікація та опис місця розташування та навколишнього середовища; екологічний вплив, інфраструктурні умови, сумування критичних аспектів та обґрунтування місця розташування, а також опис основних витрат, які відносяться до місцерозташування.
5.	Проектування і технологія	визначення виробничої програми та виробничої потужності, обґрунтування вибору технологій, придбання та передача технології, опис загальної схеми та меж проекту, сумування основних елементів підприємства, їх наявності та вартості, опис основних робіт з будівництва.
6.	Організація та накладні витрати	опис організаційної структури, схеми та засобів управління.
7.	Трудові ресурси	опис наявності трудових ресурсів, вимог до їх залучення та навчання, визначення кількості необхідних кадрів та їх кваліфікації.
8.	Схема здійснення проекту	тривалість будівництва та монтажу обладнання, тривалість пускового та початкового періоду виробництва, визначення дій, необхідних для своєчасного здійснення проекту.
9.	Фінансовий аналіз та оцінка ефективності інвестицій	опис критеріїв, що визначають оцінку інвестицій, визначення загальних інвестиційних витрат, повних витрат на продану продукцію, характеристика фінансування проекту (джерела фінансування, вплив витрат фінансування на проектну пропозицію), оцінка інвестицій (внутрішня норма дохідності, чистий приведений дохід, термін окупності, прибуток на загальний інвестований капітал та на акціонерний капітал, прибуток для учасників, фінансово-економічний вплив на національну економіку), аспекти невизначеності, включаючи критичні змінні та ризики, а також можливі стратегії та засоби управління в умовах ризику, ймовірні майбутні ситуації та їх вплив на проект, оцінка національної економіки. Крім того, формулюються висновки щодо головних переваг та недоліків проекту та можливості його реалізації.

2. Інвестиційна фаза (фаза впровадження) проекту включає широкий спектр консультаційних і проектних робіт, в першу чергу, в області управління проектом. Інвестиційна фаза може бути поділена на наступні стадії:

2.1. Встановлення правових, фінансових та організаційних основ для здійснення проекту.

2.2. Придбання та передача технологій, включаючи основні проектні роботи.

2.3. Детальне проектне пророблення та укладання контрактів, включаючи участь в тендерах, оцінку пропозицій та проведення переговорів. Ця стадія включає роботи з підготовки ділянки, кінцевий вибір технології та обладнання, комплекс робіт з планування та встановлення графіку будівництва та ін.

2.4. Придбання землі, будівельні роботи та встановлення обладнання.

2.5. Передвиробничий маркетинг, включаючи забезпечення постачання та формування адміністрації фірми.

2.6. Набір та навчання персоналу (як правило проводиться одночасно з етапом будівництва).

2.7. Здача в експлуатацію та пуск підприємства.

Важливе значення на цій фазі інвестиційного проекту має ефективна координація різних видів діяльності, яка досягається на основі ретельного календарного планування.

Крім того, необхідно здійснювати аналіз виконання початкового графіку а процесі впровадження проекту, щоб визначити відхилення та оцінити рівень їх впливу на витрати. Таким чином, в ТЕО мають бути описані всі важливі види робіт, які можуть використовуватися як орієнтири при перевірці графіку.

3. Фаза експлуатації включає наступні стадії:

3.1. Здача в експлуатацію та пуск підприємства (дана стадія також включається до інвестиційної фази).

3.2. Розширення та інновації.

3.3. Заміна та реабілітація.

Інвестиційний проект, для реалізації якого може надаватися державна підтримка, повинен містити:

- резюме (мета проекту, напрями використання інвестицій, відповідність проекту стратегічним програмним документам держави, прогнозні обсяги виробництва продукції (товарів, послуг), потреба в інвестиціях, необхідність забезпечення земельною ділянкою або правами на неї (оренда, суперфіцій, емфітевзис) для реалізації проекту, основні показники ефективності проекту, у тому числі енергоефективності, висновки експертизи відповідно до законодавства);

- загальну характеристику стану та проблем, пов'язаних з розвитком об'єктів та суб'єктів інвестиційної діяльності (характеристика об'єктів та суб'єктів, продукції (товарів, послуг), результати аналізу ринків збуту продукції (товарів, послуг), аналізу конкурентного потенціалу суб'єкта, зокрема виявлення можливостей розвитку, загроз та проблем у діяльності);

- організаційний план, плани маркетингової та виробничої діяльності;

- план реалізації проекту (строк введення в дію основних фондів, кадрове забезпечення, організаційна структура та управління проектом, розвиток інфраструктури, заходи з охорони навколишнього природного середовища, джерела фінансування проекту і виплат за зобов'язаннями суб'єкта інвестиційної діяльності, гарантії та схема повернення інвестицій, якщо таке повернення передбачено проектом);

- фінансовий план (оцінка фінансової та економічної спроможності проекту);

- інформацію про ризики проекту, запобіжні заходи і страхування ризиків;

- прогноз економічного та соціального ефекту від реалізації проекту;

- прогноз надходжень до бюджетів та державних цільових фондів;

- пакет документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Інвестиційний проект може містити додаткові відомості залежно від сфери діяльності, в якій передбачається реалізація проекту.

До інвестиційного проекту може включатися проект будівництва, розроблений відповідно до законодавства.

В Україні обов'язковій інвестиційні проекти підлягають державній експертизі, якщо вони реалізуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також за рахунок кредитів, наданих під державні гарантії. Державна експертиза, підготовка і надання замовнику за її результатами висновку проводяться центральними органами виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері, якої стосується інвестиційний проект, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями у разі, коли інвестиційний проект стосується розвитку відповідного регіону (Порядок проведення державної експертизи інвестиційних проектів, затверджений Постановою КМУ від 18.07.2012 р. № 683).