Специфіка використання електронного підручника

Форми організації уроків із використанням електронного підручника:

• сюжетно-рольові ігри,

• робота в групах,

• використання досвіду школярів,

• самостійна робота з електронною версією,

• тренінги.

Структура й методика проведення уроку з використанням електронного підручника.

Використання електронного підручника в процесі дистанційного навчання.

У зарубіжній школі нині використовується система навчання, яку скорочено називають "План Трампа". Вона запропонована професо­ром педагогіки Л. Трампом. На початку XX ст. ця система мала таку структуру:

1. Читання лекцій у великих аудиторіях (150—160чол.). На них припадає 40 % загального навчального часу.

2. Проведення занять у малих групах (15-20 чол.). На них обговорюють лекційний матеріал, на що виділяється до 20 % часу.

3. Наступні заняття проводяться у формі індивідуальної роботи, на яку йде 40 % навчального часу.

Вийшовши з надр класно-урочної, ці системи далі набули такої форми, що назвати їх класно-урочними тепер ніяк не можна. Але у нашій, вітчизняній школі ця система навчання і до сьогодні зберегла свої істотні риси, хоч майже за 400 років теж багато в чому змінилася.

Лекційно-семінарська форма організації навчання. Сама назва вказує на те, що основними формами навчання є лекція і семінар, при­чому провідна роль належить лекції. Допускається використання ще й таких форм роботи, як лабораторні заняття, колоквіуми, а також різноманітні навчальні об´єднання, такі як, потоки, групи, підгрупи, окремі учні. Можливість вільного варіювання ними є також од­нією з характерних рис цієї форми навчання. Лекційно-семінарська форма організації навчання виникла одночасно із появою вищих на­вчальних закладів. Вона є домінуючою у вищих навчальних закладах нині, а останнім часом набула широкого використання у загаль­ноосвітній школі, особливо у школах нового типу. Крім лекцій та семінарів, які є її дуже важливими компонентами, не менш важливою складовою є самостійна робота учнів чи студентів у період між ними. Саме цей вид роботи є сполучною ланкою між лекціями і се­мінарами. Виділимо позитивні та негативні риси цієї організаційної форми навчання.

Позитивні: охоплення навчанням великої кількості студентів і учнів; сприятливі умови для забезпечення високого наукового рівня вивчення матеріалу; економія часу, необхідного для вивчення матеріалу; розподіл праці між учителем і учнем, що створює умови для кращого виконання своїх функцій кожним із них, ніж тоді, коли такого розподілу немає; полегшення розкриття логіки предмета і створення наукової перспективи; продуктивніше використання сучасних засобів навчання.

Негативні: стосунки між учасниками навчального процесу стають чисто функціональними, формальними; учні не взаємодіють між со­бою у процесі навчальної діяльності; відсутність умов для врахування індивідуальних відмінностей учнів, здійснення поточного контролю знань; на лекції учні отримують тільки інформацію, засвоєння якої > | відбувається через самостійну роботу та інші форми занять.

Не залежно від того, якого типу навчальні матеріали будуть використані у навчанні (прикладні, інструментальні, навчальні, ресурси Інтернету) викладачеві необхідно передбачити три блоки завдань:

• до роботи за комп’ютером;

• безпосередня робота з комп’ютерними навчальними матеріалами;

• після роботи за комп’ютером.

Необхідно чітко продумати логіку переходів від одного етапу до іншого.

Масштабні завдання, орієнтовані на самостійну (переважно позааудиторну) роботу учнів пов’язані з методом проектів.

Визначення «проект» або «метод проектів» прийшли в методику навчання мови із загальної педагогіки (запропонований у 1920-ті роки і використовувався для вивчення різноманітних дисциплін). Проекти можуть бути різноманітними за тематикою, а їх результати завжди конкретні та наочні (оформлення плакату, створення журналу, відеофільму тощо).

Робота над проектами передбачає:

Розвиток самостійності учнів, їх творчих здібностей;

Уміння працювати в команді й інтегрувати знання з різних предметів

Работа над проектами предполагает развитие самостоятельнос­ти учащихся, их творческих способностей, умения работать в ко­манде и интегрировать знания из различных предметных областей. Ориентация этого метода на активную роль учеников в достиже­нии образовательных целей представляет особый интерес для ме­тодики обучения языку, так как дает возможность организовать изучение языка в процессе деяюльности, интересной и значимой для учащихся.

Типологии проектов многообразны, если же говорить о спосо­бах их интеграции в процесс обучения языку, то наиболее распрост­раненными, как отмечает Н А. Кочетурова (2003), являются следую­щие разновидности проектов:

• проект как альтернативный способ организации учебного курса (в этом случае весь необходимый языковой материал изучается в рамках реализации конкретного проекта). Классические примеры таких проектов описаны в ресурсном пособии для преподавателей D.L. Fried-Booth «Project work» (1986), на основе этою подхода также подготовлены учебные пособия по английскому языку для детей (Phillips D., Burwood S., Dunford H., 1999) и по развитию навыков письменной речи на английском языке для студентов (TurkemkC, 1998);

• проект как форма внеаудиторной работы / внеклассной работы. Это может быть, например, подготовка спектакля, выступления, выпуск журнала, подгоювка презентации для участия в конкурсе и т.п.;

• проекты, интегрированные в традиционный учебный процесс в качестве индивидуальных или коллективных учебных творческих заданий. Примером могут служи 1Ь проекты, описанные в работе «Introduction to Project Work» (Hutchinson, 1991); проекты, включенные в печатные учебные пособия в качестве итоговых заданий после изучения темы; творческие работы, выполняющиеся как итоговые задания после завершения изучения курса (такое использование проектов принято, например, в практике работы Международного лингвистического центра Тюменского государственного университета).

Использование в учебном процессе компьютерных учебных материалов различных типов имеет свои особенности. Они каса­ются как способов организации деятельности учеников, так и роли преподавателя, и подробнее будут рассмотрены в следующих разделах.