Щомісячна страхова виплата

Щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого, призначається при встанов­ленні йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Для розгляду справи про призначення виплати до відділення ФСС НВВ подають: заяву потерпілого; акт за формою Н-1 (Н-5, П-4); рішення суду про встановлення факту випадку; висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; довідку про середню заробітну плату; копію трудової книжки; довідку про розмір пенсії за інвалідністю тощо.

Сума щомісячної страхової виплати встановлюється відпо­відно до ступеня втрати професійної працездатності та середньо­місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до ушкоджен­ня здоров'я. Сума щомісячної страхової виплати не повинна пе­ревищувати середньомісячний заробіток (доход), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію за інвалідністю у зв'зку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна переви­щувати середньомісячний заробіток (доход), який потерпілий мав до ушкодження здоров'я. Визначені раніше сума щомі­сячної страхової виплати та пенсія за інвалідністю зменшен­ню не підлягають. Якщо сума щомісячної страхової виплати та пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на ви­робництві або професійного захворювання перевищує серед­ньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я, то зменшенню підлягає сума щомісячної страхової виплати.

Приклад

Потерпілому встановлено стійку втрату професійної працездатності 60% та III групу інвалідності. Середньомісячний заробіток перед настан­ням страхового випадку складав 200грн., а пенсія за інвалідністю — 120грн.

1. Розрахунок щомісячної страхової виплати: 200x60:100= 120 грн.;

2. сума щомісячної виплати та пенсії: 120 +120 = 240 грн.;

3. призначена сума щомісячної виплати:

120- 40 = 80грн., (тому що 240-200 = 40грн.).

Перерахування розміру щомісячних страхових виплат про­вадиться у разі:

• зміни ступеня втрати професійної працездатності;

• зростання у попередньому календарному році середньої за­робітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статисти­ки. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної стра­хової виплати не зменшується.

При проведенні перерахування щомісячних страхових вип­лат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісяч­на заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (гра­ничну суму) заробітної плати, з якої сплачуються страхові вне­ски. Сума перерахованої виплати та пенсії по інвалідності обме­жуються відкоригованим середньомісячним заробітком.

Приклад

Потерпілому 1 грудня 2001р. МСЕК встановила ступінь втрати пра­цездатності 20%, та щомісячна страхова виплата становила 80 грн.. Станом на 3 травня 2002р. розмір щомісячної страхової виплати стано­вить 96 грн.. У зв 'язку з погіршенням здоров 'я при переогляді З вересня 2002р. ступінь втрати професійної працездатності потерпілому збільшив­ся до 30%.

Щомісячна страхова виплата з 3 вересня 2002р. становить: 96х ЗО: 20= 144 (грн..).

При повторному ушкодженні здоров'я середньомісячний заро­біток, за бажанням потерпілого, обчислюється за відповідні періо­ди, що передували першому або повторному ушкодженню здоро­в'я. Сума страхової виплати в цьому випадку визначається згідно із ступенем (у відсотках) втрати професійної працездатності, що вста­новлюється МСЕК за сукупністю випадків ушкодження здоров'я.

Якщо повторне ушкодження здоров'я працівника настало з вини іншого роботодавця, страхова виплата провадиться на за­гальних підставах.

Щомісячна страхова виплата виплачується щомісячно з на­ступного місяця після місяця, в якому вона призначена, в дні, установлені постановами відділень.

Коли справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня втрати потерпілим працездатності внаслідок страхового випадку, то страхові виплати провадяться з дня звернення за їх одержанням. Якщо заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення після трьох років з моменту надбання ним права на виплату, то виплата при­значається з дня звернення.

Виплати призначені, але не одержані своєчасно потерпілим, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Коли заява потерпілого про призначення страхової виплати подана до відділення до того, як ще не минуло три роки з мо­менту надбання ним права на виплату, то страхова виплата про­вадиться за весь минулий час, в тому числі за рахунок коштів ФСС НВВ за час після 1 квітня 2001 р.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який вста­новлено МСЕК стійку втрату працездатності у зв'язку із страхо­вим випадком. Строк проведення страхових виплат відновлюєть­ся з дня їх припинення і до терміну, встановленого при наступ­ному огляді МСЕК, незалежно від часу звернення потерпілого до відділення. При цьому сума страхових виплат за минулий пе­ріод виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати пра­цездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездат­ності та ушкодженням здоров'я.

Виплата грошової суми за моральну (немайнову) шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому

Моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробни­цтва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної праце­здатності, відшкодовується ФСС НВВ за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалеж­но від інших страхових виплат.

Для розгляду справ про страхові виплати до відділення по­дається: заява потерпілого, рішення суду про відшкодування моральної шкоди, висновок медичних органів.

Сума виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається у судовому порядку. При цьому сума цієї виплати не може пере­вищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, вста­новленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших стра­хових виплат.

Страхова виплата потерпілому при тимчасовому переведенні його на легшу роботу

За потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижче опла­чувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати про­фесійної працездатності. Необхідність переведення потерпіло­го на іншу роботу, її тривалість та характер встановлюються ЛКК або МСЕК. За згодою потерпілого роботодавець зобов'язаний надати рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу. Якщо у встанов­лений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потер­пілого відповідною роботою, ФСС НВВ сплачує потерпілому страхову виплату в розмірі його середньомісячного заробітку.

Якщо працівника за станом здоров'я відповідно до висновку ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижче оплачувану роботу, то роботодавець згідно зі ст. 170 Кодексу законів про працю Ук­раїни зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи.

Починаючи з п'ятнадцятого дня переведення потерпілого на легшу роботу, доплату потерпілому до середнього заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я, провадить підприємство за ра­хунок страхових внесків до ФСС НВВ на строк, встановлений ЛКК або МСЕК.

Страхова виплата потерпілому під час його професійної реабілітації

Потерпілому, який проходить професійне навчання або пе­рекваліфікацію за індивідуальною програмою реабілітації (якщо з часу встановлення ступеня втрати професійної працездатності минуло не більше одного року), ФСС НВВ провадить щомісячні страхові виплати у розмірі середньомісячного заробітку протя­гом строку, визначеного програмою реабілітації.

Виплата одноразової допомоги у разі смерті потерпілого

У випадку смерті потерпілого право на одержання одноразо­вої допомоги має його сім'я та особи, які перебували на його ут­риманні, а також його дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Право на отримання страхової допомоги настає з дня смерті годувальника, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати.

Особи, які перебували на утриманні потерпілого:

1)діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами денної форми навчання — до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2. жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 роів, якщо вони не працюють;

2. інваліди — члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

2. неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачу­ вав або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

3. непрацездатні особи, які не перебували на утриманні по­мерлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпі­лого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померло­го, або інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відділення приймає рішення про призначення виплати у разі втрати годувальника за умови подання відповідних документів.

Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого, і крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну осо­бу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.

Приклад

Заробітна плата померлого перед настанням страхового випадку ста­новила 300грн. Сім 'я: жінка, яка не працює та доглядає дитину до 8років; дитина 6років, дитина 9років, дитина 13років, мати загиблого, яка не працює та має 55років, батько загиблого, який не працює та має 60років.

1) розмір одноразової допомоги сім 7 складає:

300x12x5 = 18000грн.;

2) розмір одноразової допомоги кожному утриманцю (6 чол.):

300x12 = 3600 грн.

Розмір одноразової допомоги сім'ї потерпілого не залежить від наявності та кількості в сім'ї осіб, які перебували на його утри­манні. Розмір допомоги кожній особі, яка перебувала на утри­манні потерпілого, не залежить від розміру одноразової допо­моги сім'ї потерпілого.

За наявності причинного зв'язку смерті потерпілого з одержа­ним каліцтвом або професійним захворюванням, що встановлено висновком МСЕК, сім'я потерпілого та особи, що перебували на його утриманні, одержують одноразову допомогу, незалежно від отримання самим потерпілим за життя.

Розмір одноразової допомоги не обмежується і не підлягає зменшенню з підстави, що комісією з розслідування нещасного випадку було встановлено ушкодження здоров'я не тільки з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим норматив­них актів про охорону праці.

Одноразова допомога сім'ї та особам, які мають на це право, у разі смерті потерпілого виплачується — у місячний строк з дня смерті застрахованої особи в день, установлений постановою відділення.

Щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право у разі втрати годувальника

У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних стра­хових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утри­манні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Особам, які мають право на виплату в зв'язку із смертю годуваль­ника, страхові виплати провадяться з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати. За дітьми право на одержання страхових виплат зберігається і при усиновленні їх у майбутньому або коли у майбутньому вони стали інвалідами.

Право на щомісячні страхові виплати мають ті ж особи, що й одноразову допомогу.

Відділення розглядає справи про призначення виплат у разі втрати годувальника за умови подання законодавчо визначених документів в триденний строк з моменту звернення заявника.

Суми страхових виплат особам визначаються із середньомі­сячного заробітку потерпілого за вирахуванням частки, яка при­падала на потерпілого та працездатних осіб, що перебували на його утриманні, але не мали права на ці виплати.

Приклад

Сім 'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка працездатна і працює, та дитина 1 Ороків. Середньомісячний заробіток становив 300грн.. Розрахунок щомісячної страхової виплати дитині: 300:2 = 150(грн.).

Сума страхових виплат кожній особі, яка має на це право, визначається шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на зазначених осіб, на кількість цих осіб.

Право на страхові виплати мають непрацездатні особи, які не перебували на утриманні потерпілого, але мали на це право. Тоді середньомісячна заробітна плата на всіх цих осіб визна­чається як 25% від середньомісячної заробітної плати годуваль­ника, якщо інший розмір не встановлено у судовому порядку.

Приклад

Сім 'я померлого складалася з трьох осіб: він, жінка, яка не працює і до­глядає дитину до 8років, та дитина 7років, а також мати померлого, яка не працює і має 55років. Середньомісячний заробіток становив 300 грн.

1) Розрахунок щомісячної страхової виплати матері померлого:

300x25:100= 75(грн.);

2) сума, з якої визначаються страхові виплати особам, які перебували на утриманні померлого, складає:

300-75 = 225(грн.);

3) щомісячна страхова виплата дитині та жінці (по 75грн.):

225:3 = 75 (грн.).

Страхові виплати особам, які втратили годувальника, прова­дяться в повному розмірі без урахування призначеної їм пенсії у разі втрати годувальника та інших доходів. Якщо потерпілий одержував страхові виплати і не працював, то розмір відшкоду­вання шкоди у разі його смерті визначається на основі суми що­місячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних стра­хових виплат. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержа­ним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтвер­дитися висновками відповідних медичних закладів.

Страхові виплати провадяться щомісячно з наступного міся­ця після місяця, в якому вони призначені, в дні, установлені по­становами відділень.

Право на отримання страхової виплати настає з дня смерті по­терпілого, але не раніше дня виникнення права на страхові ви­плати. Виплати призначаються з дня звернення за ними, якщо справи про страхові виплати розглядаються вперше по закінченні трьох років з дня смерті годувальника. Якщо заява подається до того, як ще не минуло три роки з моменту надбання особами пра­ва на виплату, то страхова виплата провадиться за весь минулий період (в т. ч. за час після 1 квітня 2001 р.). Виплати призначені, але не одержані своєчасно особами, які мають на це право, про­вадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням.

Відшкодування витрат на поховання потерпілого

При настанні страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку організувати похован­ня померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуаль­них послуг відповідно до місцевих умов.

Витрати на поховання та пов'язані з цим ритуальні послуги провадяться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни «Про затвердження Порядку проведення витрат на похован­ня у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на вироб­ництві або професійного захворювання» від 11 липня 2001 р. № 826 та Постанови правління ФСС НВВ «Про витрати на по­ховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 15 серпня 2001 р. № 22 і Постанови правління ФСС НВВ «Про внесення допов­нення до постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 15 серпня 2001 р. № 22» від 1 листопа­да 2001р. №39.

Витрати на поховання відшкодовуються тільки за наявності документів, що підтверджують понесені витрати, і в межах ви­значених граничних розмірів по областях.

Таблиця 5.4 Граничні розміри витрат на поховання

п/п	Регіони	Граничні розміри витрат на поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, гри.
1.	Автономна Республіка Крим	2426
2.	Вінницька область	2475
3.	Волинська область	2136
4.	Дніпропетровська область	2562
5.	Донецька область	2739
6.	Житомирська область	1768
7.	Закарпатська область	1841
8.	Запорізька область	2217
9.	Івано-Франківська область	2565
10.	Київська область	1749
11.	Кіровоградська область	2682
12.	Луганська область	2028
13.	Львівська область	2640
14.	Миколаївська область	2413
15.	Одеська область	3005
16.	Полтавська область	2047
17.	Рівненська область	1466
18.	Сумська область	2262
19.	Тернопільська область	2107
20.	Харківська область	2410
21.	Херсонська область	2643
22.	Хмельницька область	1710
23.	Черкаська область	1973
24.	Чернівецька область	2127
25.	Чернігівська область	2352
26.	м.Київ	3439
27.	М.Севастополь	2711

Сюди можна віднести, наприклад, надання потерпілим, які стали інвалідами, безоплатно путівок на санаторно-курортне лікування і компенсацію їх вартості у встановленому розмірі, якщо потерпілий самостійно придбав таку путівку. Надають пу­тівки інвалідам за висновком МСЕК не частіше одного разу на три роки, а інвалідам І групи — щорічно.

Потерпілому, який став інвалідом, компенсуються також витрати на проїзд до місця лікування і назад. Особі, яка супроводжує потерпілого, компенсуються витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження.

Потерпілому, який став інвалідом і використав щорічну відпустку до одержання путівки в санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову відпустку для лікування (вклю­чаючи час проїзду) зі збереженням на цей час середньомісячно­го заробітку, який він мав до пошкодження здоров'я, або заро­бітку, що склався перед відпусткою (за вибором потерпілого).

За наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля ФСС НВВ ком­пенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, за­пасних частин до нього, ремонту і технічного обслуговування.

ФСС НВВ фінансує інші витрати на медичну та соціальну допомогу, в тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, по­бутове обслуговування, протезування, лікування, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.

Сума витрат на необхідний догляд за потерпілим залежить від характеру цього догляду, встановленого МСЕК, і не може бути меншою на місяць від:

1. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, — на спеціальний медичний догляд;

2. половини розміру мінімальної заробітної плати — на постійний сторонній догляд;

3. чверті розміру мінімальної заробітної плати — на побутове обслуговування.

Витрати на догляд за потерпілим відшкодовуються незалеж­но від того, ким вони здійснюються.