1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги у разі настання нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань

1.1. Загальні положення

У разі настання страхового випадку ФСС НВВ зобов'язаний у встановленому законодавством порядку:

1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, за­подіяну працівникові, внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:

• допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

• одноразову допомогу у разі стійкої втрати професійної пра­цездатності або смерті потерпілого;

• щомісячну грошову суму у разі часткової або повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраче­ного заробітку потерпілого;

• пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на ви­робництві або професійного захворювання;

пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внас­лідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

• грошову суму за моральну шкоду за наявності факту запо­діяння цієї шкоди потерпілому;

• допомогу дитині;

2. організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг;

3. сприяти створенню умов для своєчасного надання квалі­фікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги у разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4. організувати ефективне лікування потерпілого з метою як­ найшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;

5. забезпечити потерпілому повний обсяг постійно доступної медичної допомоги;

6. вжити заходів для підтримання, підвищення та відновлен­ня працездатності потерпілого;

7. забезпечити домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства;

8. проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого, працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

9. організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;

10. у разі невідкладної потреби надавати інвалідам разову гро­шову допомогу;

11. сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

12. організовувати залучення інвалідів до участі у громадсь­кому житті.

Компенсація шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням ним трудових обов'язків, здійснювалась власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом на підставі Постанови Кабі­нету Міністрів України від 23 червня 1993 р. № 472 (зі змінами та доповненнями від 18 липня 1994 р. № 492 та від 3 жовтня 1997 р. № 1100). Положення даної постанови були чинні до 2001 р. З 1 квітня 2001 р. введено в дію Закон України № 1105-ХІУ. Нара­хування та перерахунок розміру відшкодування потрібно здійснювати згідно з вимогами тих нормативно-правових доку­ментів, які були чинними на момент настання страхового ви­падку. Потерпілі, яким виплати із відшкодування шкоди були призначені до 2001 р., надалі отримуватимуть їх у цих же розмі­рах. Нарахування сум страхових виплат новим потерпілим, а та­кож тій категорії потерпілих, у яких закінчився термін втрати працездатності та встановлено новий, здійснюється робочими органами виконавчої дирекції ФСС НВВ.

Страховими виплатами є грошові суми, які виплачуються за­страхованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу проводиться у разі:

• зміни ступеня втрати професійної працездатності;

• зміни складу сім'ї потерпілого;

• підвищення розміру мінімальної заробітної плати у поряд­ку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат проводить­ся також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статис­тики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Для призначення страхових виплат при нещасному випадку на виробництві працівнику необхідно пройти обстеження в МСЕК, котра має право встановити ступінь втрати працездат­ності. У роботі МСЕК беруть участь представники ФСС НВВ, що дозволяє найбільш об'єктивно оцінити ситуацію при кож нещасному випадку та уникнути розбіжностей при призна­ченні страхових виплат.

Направляють хворого на огляд МСЕК лікарсько-консуль­таційні комісії відповідної лікувально-профілактичної устано­ви за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров'я (ф. 88-у), після клінічних досліджень, що підтверджують стійкий або безповоротний характер захворювання, а також у тому ви­падку, коли хворий був звільнений від роботи протягом чоти­рьох місяців з дня тимчасової втрати працездатності або протя­гом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останніх дванадцять місяців, а хворий на туберкульоз — про­тягом десяти місяців з дня втрати працездатності. При цьому огляд потерпілого від нещасного випадку проводиться МСЕК за наявності:

• акта про нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (ф. Н-1, ф. Н-5, ф. П-4);

• висновку спеціалізованого медичного закладу про профе­сійний характер захворювання;

• направлення власника (керівника) або профспілкового орга­ну підприємства, установи, організації, на якому потерпілий одержав травму;

• вироку, рішення суду, постанови або направлення проку­рора, слідчого органу дізнання.

МСЕК оглядає хворого і робить висновок:

• про ступінь обмеження життєдіяльності людини, стан пра­цездатності, групу інвалідності, причину і час настання інва­лідності внаслідок загального захворювання, трудового ка­ліцтва або професійного захворювання;

• про ступінь втрати працездатності (у відсотках);

• про необхідність додаткових видів відшкодування потерпі­лому (догляд, харчування, протезування, санаторно-курор­тне лікування);

• про медичні показання на право одержання інвалідами ав­томобілів з ручним керуванням і протипоказання до керу­вання ними;

— про причинний зв'язок смерті інвалідів з наслідками рані­ше одержаного каліцтва або професійним захворюванням.

МСЕК встановлює дату, з якої ФСС НВВ повинен почати страхові виплати. По закінченні обстеження МСЕК робить вис­новок, який направляється до ФСС НВВ, а також потерпілий повинен надати такі документи:

• акт розслідування нещасного випадку (ф. Н-1, ф. Н-5,Ф- П-4);

• заяву потерпілого встановленої форми;

• довідку про заробітну плату;

• копію трудової книжки, завірену роботодавцем або нотарі­усом.

ФСС НВВ зобов'язаний прийняти рішення про призначен­ня страхових виплат у десятиденний строк з дня подання доку­ментів, не враховуючи дня, коли ці документи надійшли.

Відразу всі документи про нещасний випадок не можуть бути надані ФСС НВВ, тому спочатку працівник йде на лікарняний. При цьому працівник має право на оплату лікарняного листка за рахунок коштів ФСС НВВ. Оплачують його в розмірі 100% середнього заробітку (оподатковуваного доходу), а перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачує власник або уповно­важений ним орган за рахунок коштів підприємства.

Це перша і єдина виплата, яка хоча і здійснюється за рахунок коштів ФСС НВВ (неповністю), але нараховується і виплачуєть­ся на підприємстві.

Якщо роботодавці виплатили допомогу з тимчасової непра­цездатності у зв'язку з нещасним випадком, то вони перерахо­вують до ФСС НВВ суму, що дорівнює різниці між нараховани­ми страховими внесками і витратами на зазначені виплати.

Постановою правління ФСС НВВ від 1 листопада 2001 р. № 43 затверджено Положення про обчислення середньої зароб­ітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим дер­жавним соціальним страхуванням від нещасного випадку на ви­робництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. У ньому визначаються особливості обчислення середньої заробітної плати, а також даються вказівки щодо її розрахунку в разі невідповідності рівня заробітної плати, яка приймається для визначення страхових виплат потерпілим на виробництві сучасному рівню заробітної плати в галузях націо­нальної економіки.

Середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню при проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат з 1 берез­ня кожного року. При цьому відкоригована середньомісячна за­робітна плата не може перевищувати максимальну величину (граничну суму) заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески. Коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні стра­хові виплати потерпілим, встановлюється правлінням ФСС НВВ.

Середньомісячна заробітна плата для обчислення страхових виплат застрахованій особі розраховується шляхом множення суми середньоденної (середньогодинної) заробітної плати, роз­рахованої відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1266, на кількість робочих днів (годин) на рік залежно від тривалості робочого тижня на підприємстві, в установі, організації, а саме:

при шестиденному робочому тижні — на 25,2 дня;

при п'ятиденному робочому тижні — на 20,9 дня;

при 40-годинному робочому тижні — на 166,8 години;

при 38,5-годинному робочому тижні — на 161,0 години;

при 36-годинному робочому тижні — на 150,6 годин;

при 35-годинному робочому тижні — на 146,3 години;

при 33-годинному робочому тижні — на 138,0 години;

при 30-годинному робочому тижні — на 125,5 години;

при 24-годинному робочому тижні — на 100,4 години;

при 18-годинному робочому тижні — на 75,3 години.

У разі смерті потерпілого право на страхові виплати мають непрацездатні особи, які не перебували на його утриманні. Се­редньомісячна заробітна плата на всіх цих осіб визначається як 25% від середньомісячної заробітної плати годувальника, якщо інший розмір не встановлено в судовому порядку.

На дату звернення за страховою виплатою особа, яка має пра­во на її отримання, може не працювати на виробництві, з яким пов'язана втрата працездатності. У такому випадку середня за­робітна плата обчислюється, виходячи з середньої заробітної плати відповідного працівника за тією професією на підприємстві, де працювала особа до моменту ушкодження здо­ров'я. За бажанням потерпілого, при відсутності відповідної про­фесії на підприємстві, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, середня заробітна плата для обчислення страхових виплат може визначатися, виходячи із середньої заробітної плати по підприє­мству в розрахунковому періоді.

Коли на час звернення за страховою виплатою у потерпілого відсутня довідка про його заробітну плату в зв'язку з ліквідацією підприємства, то страхові виплати розраховуються, виходячи з діючої відповідної місячної тарифної ставки (посадового окла­ду) аналогічної професії (посади) в галузі, до якої належало ліквідоване підприємство, але не менше від розміру мінімальної заробітної плати на день розрахунку страхових виплат.

Якщо на дату звернення за страховою виплатою потерпшому МСЕК встановила декілька ступенів втрати професійної праце­здатності по роботах на різних підприємствах, а потім йому ви­значила сукупний відсоток втрати професійної працездатності, то потерпший має право вибору середнього заробітку, який він мав перед настанням будь-якої втрати працездатності.

Застрахована особа може працювати за сумісництвом. У та­кому випадку страхові виплати призначаються з урахуванням нарахованої заробітної плати за іншим місцем роботи на підставі довідки про середню заробітну плату.

Приклад

Працівник Н. одержав виробничу травму на підприємстві« Оріон» (нео­сновне місце роботи). Листок непрацездатності виданий на періоде 11 по 31 березня 2003р. Дані про зарплату наведено в таблиці:

Розрахун­ковий період	Кількість робочих днів за графіком ТзОВ "Оріон"	Зарплата за основним місцем роботи, грн.	Зарплата за сумісництвом, грн.	Сумарний заробіток, грн.	Суми, що враховуються при розрахунках, грн.
Вересень	21	1700	1500	3200	2660
Жовтень	23	1900	1700	3600	2660
Листопад	21	1600	1500	3100	2660
Грудень	22	1800	1600	3400	2660
Січень	21	1700	1500	3200	2660
Лютий	20	1500	1400	2900	2660
Всього	128	10200	9200	19400	15960

Визначаємо: 1) середньоденну заробітну плату працівника Н.: 15960:128= 124,69грн.;

2. кількість робочих днів тимчасової непрацездатності: 14дн.(11-14;17-21;24- 28.03);

3. оплата листка непрацездатності за рахунок підприємства: 124,69x4 = 498,76 (грн.);

4. сума допомоги з тимчасової непрацездатності за рахунок ФСС НВВ: 124,69x10= 1246,90 (грн.);

5. загальна сума допомоги становитиме: 498,76 + 1246,90=1745,66 (грн.).